Постанова

від 25.04.2012 по справі 2а-7093/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7093/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.,

суддів - Денісова А.О.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Губі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001192350 від 05.05.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2011 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001192350 від 05.05.2011 року відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2011 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»(код ЄДРПОУ 21591206), з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 15.04.2011 р. № 92/23-50/21591206.

Перевіркою правильності формування податкового кредиту за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року встановлено заниження податку на додану вартість в загальній сумі 310 041 грн., в тому числі по періодах: за листопад 2009 року в сумі 80 917 грн., за лютий 2010 року в сумі 146 580 грн., за липень 2010 року в сумі 82 544 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення №0001192350 від 05.05.2011 р., яким позивачу донараховано податок на додану вартість на загальну суму 387 551, 25 грн., в тому числі за основним платежем - 310 041 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 77 510, 25 грн.

Як вбачається з акту перевірки, з метою підтвердження правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту TOB «Суматра-ЛТД»за перевіряємий період по взаємовідносинам з TOB «Серафім Стар»перевіркою було встановлено наступне.

В ході аналізу податкової звітності TOB «Серафім Стар»до ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено, що за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року звіти подавалися за підписом директора ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_2). який відповідно до протоколу допита від 28.09.2010 року отриманого ст. о/у по ОВД ГУПМ ДПА України Корощенко П.І. пояснив, що зареєстрував підприємство на своє ім'я за винагороду, та не має ніякого відношення до діяльності підприємства, декларації з податку на додану вартість та додатки №5 до декларації з ПДВ за період 01.07.2009 року по 31.03.2010 року не підписував та не має відношення до господарської діяльності підприємства TOB «Серафім Стар».

Також, як вбачається з акту перевірки, під час проведення перевірки було встановлено взаємовідносини TOB «Суматра ЛТД»з TOB «Емпанада Груп»код ЄДРПОУ 36519434, які відбувались на підставі договору, а саме: договору про надання рекламних послуг № 240510 від 24.05.2010 p., укладеного TOB «Суматра ЛТД»(Замовник) в особі директора Пазія Віталія Івановича з TOB «Емпанада Груп»(код ЄДРПОУ 36519434) (Виконавець) в особі директора Гусейнова Раджаба Хусейнелі Огли, щодо надання послуг з виготовлення рекламної поліграфічної продукції (рекламних листівок 750 000 шт.) згідно затвердженого оригінал-макету, та їх розповсюдження згідно затвердженої адресної програми, а саме: м. Київ, м. Біла Церква, м. Миколаїв, м. Харків, м. Житомир, м. Дніпропетровськ, м. Вінниця., м. Мукачево, м. Львів.

Загальна сума договору складає 496 650,3 4 грн., в т.ч. ПДВ 82 543, 62 грн. та податок на рекламу 1 388, 60грн., договір укладено в м. Києві.

Виконані роботи оформлені актом від 07.06.2010 р. на суму 334 650, 34 грн., у т.ч. ПДВ - 55 543, 62 грн., податок на рекламу 1 388, 60 грн., актом приймання-передачі матеріальних цінностей (ТФ№М-11) від 01.06.2010 р. на 75 0000 шт. листівок на суму 162 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 27 000 грн.

В бухгалтерському обліку вказана операція відображається на Дт pax. 2012 «маркетингові матеріали», pax. 93 «Витрати на збут»з Кт pax. 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами»на суму 135 000 грн., на суму 279 106, 74 грн. та pax. 6441 «Податковий кредит».

Відповідач в акті перевірки зазначив, що фінансово-господарська діяльність TOB «Емпанада Груп»здійснювалась поза межами правового поля, зважаючи на висновки проведеної зустрічної перевірки контрагента, якими встановлено, що TOB «Емпанада Груп»не здійснювало господарської діяльності, не укладало господарських договорів з метою настання реальних наслідків та за період 01.01.2010 р. - 31.07.2010 р. - звітувало до податкового органу з нульовими показниками, що у свою чергу свідчить про фіктивність правочинів із позивачем, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлювались цими право чинами.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину. має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Крім того, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вимог п.п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а отже законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - TOB «Емпанада Груп»та ТОВ «Серафім Стар»були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, їм були присвоєні індивідуальні податкові номери. Свідоцтва платника податку на додану вартість вказаних суб'єктів господарювання не були анульовані.

Суд першої інстанції, погоджуючись з висновками відповідача, взяв до уваги, що за фактом створення фіктивного підприємства було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України - фіктивне підприємництво.

Однак, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять вироку суду стосовно вказаної кримінальної, а тому доводи відповідача в цій частині не можуть бути взяті до уваги.

Також, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо наявності судових рішень, якими були визнані недійсними правочини позивача та TOB «Емпанада Груп»і ТОВ «Серафім Стар». Відсутні й обвинувальні вироки відносно керівників вказаних суб'єктів господарювання.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Позивачем надано первинні документи по кожному з правочинів. Як вбачається з вказаних документів, останні містять всі необхідні реквізити зазначені вище.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем необґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а тому виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»підлягає задоволенню.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2011 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001192350 від 05 травня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.

Постанова складена у повному обсязі 28.04.2012 року.