Ухвала

від 22.05.2012 по справі 11/278

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 11/278

Головуючий у 1-й інстанції: Гончарук О.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О.П., Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області на постанову Господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного комунального підприємства управління "Тепловодоканал" до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Державне комунальне підприємство управління "Тепловодоканал" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0006961510/0, №0006971500/0 та №0006961500/0 від 22.11.2007 року.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2012 року позов задоволено частково, а саме, визнано нечинними податкове повідомлення-рішення №0006961510/0 від 22.11.2007 року, податкове повідомлення-рішення №0006961500/0 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 46243,78 грн. та податкове повідомлення-рішення №0006971500/0 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 257711,55 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2012 року з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча про розгляд апеляційної скарги повідомленні завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В свою чергу, позивачем на адресу суду направлено клопотання про розгляд справи без участі його представника. Таким чином, враховуючи вимоги п.4 ст.196 та пп.1 п.1 ст.197 КАС України колегія суддів приходить до висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскаржувані рішення податкового органу підлягають визнанню нечинними, а позов задоволенню частково, з тих підстав, що Сокирянською ОДПІ пропущено 1095-денний строк давності щодо застосування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0006961510/0 повністю, по податковому повідомленню-рішенню №0006961500/0 на суму 46243,78 грн. (правомірно нараховано 11473,02 грн. штрафу) та по податковому повідомленню-рішенню №0006971500/0 на суму 257711,55 грн. (правомірно нараховано 239891,24 грн. штрафу).

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з огляду на нижчевикладене.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов"язання з ПДВ за період з 20.10.2001 року по 08.11.2007 року, виявлено порушення позивачем граничних строків сплати цього податку за перевірений період, що стало підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 названого Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, згідно з підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов"язання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв"язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пунктом 17.3 статті 17 вказаного Закону встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, з аналізу вищевикладеного вбачається, що штрафні санкції у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є складовою податкового зобов"язання і на них поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 цього Закону. Чинне законодавство не містить норми, яка б встановлювала початок перебігу строку для визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов"язання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону.

Отже, враховуючи, що за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 цього Закону початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок декларування заниженої суми податкового зобов"язання, а підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону диференціює розмір штрафу в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов"язання, перебіг строку давності для визначення суми податкового зобов"язання із штрафу, передбаченого цією правовою нормою, починається з дня, наступного за днем сплати узгодженої суми податкового зобов"язання.

За результатом розгляду справи, з врахуванням витребуваного у відповідача розрахунку штрафних санкцій (здійсненого з моменту фактичної оплати позивачем відповідних сум податкових зобовязань з ПДВ), суд першої інстанції прийшов до висновку, що Сокирянською ОДПІ пропущено 1095-денний строк давності щодо застосування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №0006961510/0 повністю, по податковому повідомленню-рішенню №0006961500/0 на суму 46243,78 грн. (правомірно нараховано 11473,02 грн. штрафу) та по податковому повідомленню-рішенню №0006971500/0 на суму 257711,55 грн. (правомірно нараховано 239891,24 грн. штрафу).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови правильно встановив обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області, - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.