Рішення

від 24.05.2012 по справі 4/5007/34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" травня 2012 р. Справа № 4/5007/34/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд" (м.Житомир)

до Дочірнього Підприємства "Житомирський облавтодор" філія "Коростенський райавтодор" (м.Коростень Житомирська область)

про стягнення 147734,18 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.05.12 по 24.05.12 о 16:00.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 147734,18 грн. за неналежне виконання договору №44 на виконання будівельно-монтажних робіт від 02.03.2009 р. та додаткової угоди №1 до даного договору від 12.05.2009 р., з яких: 119844,80 грн. - основний борг, 26096,63 грн. - інфляційні, 1792,75 грн. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 38, 72).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.03.2009 р. між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) укладено договір № 44 на виконання будівельно-монтажних робіт (далі - договір) (а. с.12-14), відповідно до якого позивач зобов'язувався своїми силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботу по приєднанню до електромережі асфальтобітумного заводу в с. Горщик Коростенського району, а відповідач - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.2.1. договору договірна ціна робіт визначається згідно ДБН Д.1.1.-2000 із змінами та доповненнями на основі твердого кошторису (Додаток 1 ) та складає 210667,20, в тому числі ПДВ 20% в сумі - 35111,20 грн.

Згідно з п.3.1. договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт на протязі 5 днів з дати укладення договору, отримання авансового платежу і матеріалів від замовника та завершити виконання робіт не пізніше 30 днів з початку будівництва.

До початку робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 95000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1583,33 грн. (п..1. договору).

Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 15 днів після підписання акту (форма №КБ-2 та форма КБ-3) на прийняття виконаних робіт уповноваженими представниками сторін (п.4.2. договору).

Крім того, 12.05.2009 р. між тими ж сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №44 від 02.03.2009 р. на виконання будівельно-монтажних робіт (а. с. 22), відповідно до якої сторони погодили розділ 2 договору доповнити пунктом 2.3. наступного змісту: "У зв'язку із змінами до робочого проекту та змінами обсягів і складу робіт договірна ціна робіт додатково складає - 42177, 60 грн., в тому числі ПДВ 20% в сумі 7029,60 грн. Разом договірна ціна робіт складає 252 844, 80 грн., в тому числі ПДВ 20% - 42140,80 грн. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору №44 від 02.03.2009 р. на виконання будівельно-монтажних робіт по приєднанню до електромережі асфальтобітумного заводу в с.Горщик Коростенського району".

На виконання умов вказаного договору підряду та додаткової угоди до нього позивач виконав комплекс ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 252844,80 грн., що підтверджується відповідними довідками про вартість робіт форми КБ-З та Актами здач і- прийому виконаних робіт форми КБ-2в, підписаними повноважними представниками сторін, що долучені до матеріалів справи (а. с.16 - 21,23 - 27).

За виконані підрядні роботи відповідач у безготівковому порядку перерахував на рахунок позивача 133000,00грн., про що свідчать банківські виписки (а. с.73 - 78).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 31.05.2009 р. становила 14984,80 грн., станом на 30.06.2009 р. - 119844,80 грн., про що свідчить акт звірки розрахунків від 26.05.2010р. (а. с. 28).

Разом з тим, 15.11.2011 р. сторони підписали додаткову угоду №1 до договору на виконання будівельно-монтажних робіт № 44 від 02.03.2009 р. (про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості) Предметом цієї угоди є реструктуризація та порядок погашення заборгованості за договором на суму 119844,80грн., що підтверджується актом звірки від 31.12.2010 р. (п.1 угоди) (а. с. 29, 30).

Згідно з п.2 додаткової угоди боржник безумовно визнає в повному обсязі заборгованість перед кредитором на 119844, 80 грн. за договором.

Відповідно до п.3 додаткової угоди боржник зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплатити кредитору грошову суму, зазначену в п.2 додаткової угоди, в наступному порядку на протязі 6 (шести) місяців:

1. Не пізніше "15" грудня" 2011 року в сумі 19974,13 грн.

2. Не пізніше "15" січня 2012 р. в сумі 19974,13 грн.

3. Не пізніше "15" лютого 2012 р. в сумі 19974,13 грн.

4. Не пізніше "15" березня 2012 р. в сумі 19974,13 грн.

5. Не пізніше "15" квітня 2012 р. в сумі 19974,13 грн.

6. Не пізніше "15" травня 2012 р. в сумі 19974,13 грн.

Пунктом 11 додаткової угоди визначено, що вона втрачає чинність, якщо сума реструктуризованої заборгованості сплачена раніше встановленого строку, або не виконується згідно з вказаними термінами на протязі 2-х місяців.

За даними позивача, станом на лютий 2012 р. заборгованість відповідача становить 119844,80 грн. та на день розгляду справи не змінилась, що підтверджується довідками позивача та актом звірки розрахунків від 11.04.2012 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 119844,80 грн. (а. с.67, 68, 79).

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 26096,63 грн. інфляційних та 1792,75 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ГПК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 119844,80 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, слід врахувати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача розмір 3% річних становить 1792,75 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає, що ця сума обґрунтована, нарахована відповідно до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 26096,63 грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.

Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

У відповідності з Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997 р. у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних (а. с. 7), з урахуванням обставин даної справи, умов договору та додаткової угоди до нього стосовно строків проведення розрахунків, а також зазначених рекомендацій Верховного Суду України господарський суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 23497,49 грн., зокрема нарахованих:

- в сумі 1648,29 грн. за період червня 2009 р. на суму боргу 149844, 80 грн. ;

- в сумі 21849,20 грн. за період з липня 2009р. по січень 2012 р. на суму заборгованості 119844,80 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасну оплату виконаних робіт підлягають частковому задоволенню в сумі 23497,49 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення 2599,14 грн. інфляційних слід відмовити.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 119844, 80 грн. основного боргу, 23497, 49 грн. інфляційних та 1792, 75 грн. 3% штрафу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

В іншій частині позову господарський суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,77,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" філія "Коростенський райавтодор" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Білокоровицьке шосе, код 26193002)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренергобуд" (10002, м. .Житомир, вул.Жуйка, 16, код 33649667) 119844,80 грн. боргу, 23497,49 грн. інфляційних, 1792,75 грн. 3% річних, а також 2902,70 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Лозинська І.В.

Повне рішення складено 29.05.2012 р.

Віддрукувати:

1- в справу

2 - відповідачу .з повід.)