Рішення

від 23.05.2012 по справі 13/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/336 23.05.12

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська служба охорони"

про стягнення збитків

Головуючий суддя: Курдельчук І. Д.

Суддя: Спичак О.М.

Суддя: Котков О.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 -дов. № 1174 від 21.09.2011 р.,

ОСОБА_2 -дов. № 1017 від 17.08.2011 р.

від відповідача ОСОБА_3 -дов. № б/н від 09.08.2011 р.

в судовому засіданні 23.05.2012 відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду передано позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська служба охорони" про стягнення збитків.

Позов мотивований заподіянням позивачу збитків внаслідок кримінально караних діянь третіх осіб, під час надання відповідачем послуг з охорони майна позивача.

В обґрунтування вимог і підтвердження позову надані постанови про порушення кримінальних справ та бухгалтерська документація.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на недоведеність вимог про вчинення кримінально караних діянь в період надання ним послуг охорони та невідповідність розмірів збитків наданням суперечливих розрахунків.

Розгляд справи відкладався, у сторін та слідчих органів витребувано документи.

Подане відповідачем клопотання про продовження строку вирішення спору задоволено, як це передбачено ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні встановлено, що запити суду, направлені до слідчих органів не виконані, водночас Оржицьким РВ УМВС України у Полтавській області повідомлено, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_6.(ІНФОРМАЦІЯ_3.) за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК порушена 24.05.2011 за фактом крадіжки майна позивача направлена 28.09.2011 до Оржицького районного суду Полтавської області.

Враховуючи, що обставини, які можуть бути встановлені лише в порядку кримінального судочинства під час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_6.(ІНФОРМАЦІЯ_3.) за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК Оржицьким районним судом Полтавської області щодо того чи мало місце заволодіння майном позивача в період часу надання послуг відповідачем, матимуть преюдиційне значення для вирішення даного спору, тому господарський суд дійшов висновку, що дані справи є пов'язаними. Ухвалою суду від 10.11.2011 року розгляд справи було зупинено до розгляду Оржицьким районним судом Полтавської області кримінальної справи № 113180068 по обвинуваченню ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_6.(ІНФОРМАЦІЯ_3.) за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК.

20.04.2012 року до Господарського суду міста Києві з Оржицького районного суду Полтавської області надійшов Вирок від 28.03.2012 року у справі № 1/1623/6/2012.

Ухвалою суду від 24.04.2012 року провадження у справі № 13/336 було поновлено та призначено до розгляду на 23.05.2012 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.04.12 для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Курдельчук І.Д. (головуючий), Спичак О.М, Котков О.В.

Ухвалою суду від 27.04.2012 року справу прийнято до провадження колегією суддів.

23.05.2012 року в судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник позивача надав додаткові документи по справі та заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 43 000,30 грн. збитків, 861,03 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача надав письмові пояснення щодо вироку.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2010 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево" (надалі -позивач, замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська служба охорони" (надалі -відповідач, виконавець) був укладений договір № 04/05-10 від 14.05.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується здійснювати охорону об'єктів власності замовника власними силами та засобами, а замовник зобов'язується приймати надані виконавцем послуги та оплачувати їх на умовах та у порядку, визначених Договором.

Згідно п. 1.3 Договору, охорона об'єктів виконавцем полягала у забезпеченні збереження майна замовника.

Відповідно до п.п. 4.1.1, 4.1.7 Договору, виконавець зобов'язаний був забезпечувати охорону об'єктів та збереження майна замовника, прийнятого певним чином під охорону, контролювати діяльність нарядів охорони на об'єктах та забезпечувати належне виконання ними своїх службових обов'язків.

Як передбачено п. 5.1.1 Договору, виконавець здійснює охорону об'єкту за адресою: Полтавська обл.., Оржицький р-н, с. Куйбишеве та несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну замовникові з вини виконавця (нарядів охорони) через невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором.

06.04.11 Позивач направив відповідачеві лист №425/107 відповідно до якого повідомив, що договір припиняє свою дію 15.05.11.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2010 року, згідно Акту прийняття під охорону об'єкту власності СТОВ «Агрофірма Куйбишево», відповідачем було прийнято під охорону об'єкт власності позивача, а, відповідно до Акту зняття з-під охорони, 16.05.2011 року було знято охорону з об'єкту власності позивача.

Як зазначає позивач, під час перебування об'єкту власності позивача під охороною відповідача працівником відповідача було здійснено ряд крадіжок, а саме:

- в ніч з 29 на 30 квітня 2011 року на території складу ПММ СТОВ «Агрофірма Куйбишево»засобів захисту рослин, а саме 130 літрів «Бетанал»та 15 літрів «Пріми»на загальну суму 24578,30 грн.;

- в ніч з 02 на 03 травня 2011 року на території складу ПММ СТОВ «Агрофірма Куйбишево»засобів захисту рослин, а саме 40 літрів «Бетанал», 100 літрів «Пріми», 80 літрів «Джерело», 220 літрів «Раут»на загальну суму 42819,60 грн.;

- в ніч з 10 на 11 травня 2011 року на території складу ПММ СТОВ «Агрофірма Куйбишево»засобів захисту рослин, а саме 20 літрів «Тренд»та 1 кг «Зернодар»на загальну суму 1094,02 грн.;

- в ніч з 13 на 14 травня 2011 року на території складу ПММ СТОВ «Агрофірма Куйбишево»засобів захисту рослин, а саме 120 літрів «Брітон», 100 літрів «Сегмент»та 20 літрів «Промінь»на загальну суму 17610,40 грн.

Внаслідок зазначених вище крадіжок позивачу було нанесено збитків на загальну суму 86 102,32 грн.

23.06.2011 року Постановою № 113180068 слідчим СВСУУМВС було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за фактом викрадення чужого майна.

Зважаючи на понесені збитки, 12.07.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 845 з вимогою перерахування вартості понесених збитків в сумі 86 102,32 грн.

Листом № 32 від 27.07.2011 року відповідач зазначив, що не вбачає підстав для задоволення претензії позивача, оскільки на момент розірвання Договору всі договірні обов'язки були виконані відповідачем в повному обсязі і вважати, що обставини викладені в претензії сталися під час перебування об'єкту під охороною не має.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення нанесених збитків.

В ході розгляду господарської справи було розглянуто кримінальну справу Оржицьким районним судом Полтавської області по обвинуваченню ОСОБА_4, який був працівником ТОВ "Українська служба охорони", ОСОБА_5, ОСОБА_6 та визнано винуватими у вчинені злочину.

Так, Вироком Оржицького районного суду Полтавської області у справі № 1/1623/6/2012 від 28.03.2012 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та визнано винуватими у вчинені злочину, при цьому встановлено, що вказані особи в кінці квітня 2011 року зорганізувалися у стійке об'єднання для спільної злочинної діяльності. Метою цього об'єднання було викрадення засобів захисту рослин із сховища СТОВ «Агрофірми «Куйбишево». В групі розроблялися, в загальних рисах, плани викрадення засобів захисту рослин, який схвалювався всіма учасниками групи, а також розподілом ролей, зокрема, ОСОБА_4 підшукував покупця на викрадене майно, отримував кошти та розподіляв їх серед інших членів групи. Під час вчинення злочинів також розподілялися ролі, на тих хто безпосередньо викрадав та хто спостерігав за навколишньою обстановкою. Фактичним лідером у групі вирізнявся ОСОБА_5

Зазначеною групою були вчинені наступні злочини.

29 квітня 2011 року приблизно о 21.00 год. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 перебували у барі «Зустріч», села Куйбишево, Оржицького району Полтавської області, із ОСОБА_6, та пили пиво. ОСОБА_4, в цю ніч запропонував викрасти гербіциди із АЗС СТОВ «Агрофірми «Куйбишево», де вони зберігалися. Тут же вони в загальних рисах розробили план вчинення злочину та збуту викраденого.

Вони вільно проникли на територію через хвіртку, яка не була замкнена. Коли заглянули у приміщення для охорони, то побачили, що охоронець міцно спить. Після цього, ОСОБА_4, заглянув у кузов автомобіля ГАЗ-53 д.н.з. НОМЕР_1 який стояв поряд із приміщенням де був охоронець, та впевнився, що там знаходяться гербіциди. Після чого ОСОБА_4, став біля вікна приміщення та спостерігав за охоронцем, який спав, а ОСОБА_5, та ОСОБА_6, почали знімати з машини ящики з каністрами та виносити їх за межі АЗС. Всього було викрадено засоби захисту рослин (гербіциди) - «Бетанал»вартістю 177 грн. 32 коп. за 1 літр в кількості 130 літрів, загальною вартістю 23051 грн. 60 коп., «Пріма»вартістю 101 грн. 78 коп. за 1 літр в кількості 15 літрів, загальною вартістю 1526 грн. 70 коп.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, заподіяли матеріальну шкоду СТОВ «АФ «Куйбишево»на загальну суму 24578 грн. 30 коп.

Викрадене заховали в лісопосадці, неподалік АЗС.

30 квітня 2011 року, ОСОБА_4 домовився із знайомим йому фермером про продаж йому гербіцидів. Той купив та гроші за гербіциди передав ОСОБА_4 Гроші за збуте були розділені порівну між учасниками.

Крім цього 02 травня 2011 року, приблизно о 21.00 год., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 перебували у барі «Зустріч»села Куйбишево, Оржицького району Полтавської області, та пили пиво. В цей час група запланувала знову викрасти гербіциди по тій же схемі.

З цією метою вони о 24.00 год., коли бар було зачинено, пішли на АЗС СТОВ «Агрофірми Куйбишево».

Вони вільно проникли на територію через хвіртку, яка не була замкнена. Коли підійшли до приміщення для охорони, то побачили, через вікно, що охоронець спить.

Далі ОСОБА_4 спостерігав за охоронцем, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з кузова вантажного автомобіля ГАЗ-53, д.н.з. НОМЕР_1, що перебував на території АЗС СТОВ «Агрофірма «Куйбишево», поряд з приміщенням охорони, викрали каністри, заповнені засобами захисту рослин (гербіцидами), які належать СТОВ «АФ «Куйбишево», а саме: «Бетанал», вартістю 177 грн. 32 коп. за 1 літр в кількості 40 літрів, загальною вартістю 7092 грн. 80 коп., «Пріма»вартістю 101 грн. 78 коп. за 1 літр в кількості 100 літрів, загальною вартістю 10178 грн. 00 коп., «Джерело»вартістю 133 грн. 13 коп. за 1 літр в кількості 80 літрів, загальною вартістю 10650 грн. 40 коп., «Раут», вартістю 67 грн. 72 коп. за 1 літр в кількості 220 літрів, загальною вартістю 14898 грн. 40 коп.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, спричинили матеріальний збиток СТОВ «АФ «Куйбишево»на загальну суму 42819 грн. 60 коп.

Викрадене заховали у бетонному кільці, біля цвинтаря села Куйбишево.

Вранці працівниками СТОВ «АФ «Куйбишево», викрадене було знайдене та повернуто господарству.

Крім цього, 10 травня 2011 року, приблизно о 23.00 год., коли ОСОБА_4 перебував на охороні АЗС СТОВ «АФ Куйбишево», до нього прийшли ОСОБА_5, ОСОБА_6 Учасники групи запланували викрасти невелику кількість гербіцидів, які ОСОБА_4запланував замінити каністрами з водою і таким чином приховати злочин.

В цей час було викрадено каністри з засобом захисту рослин (гербіцидом) «Тренд»вартістю 40 грн. 58 коп. за 1 літр в кількості 20 літрів, загальною вартістю 811 грн. 60 коп. та 1 кг. засобу захисту рослин (гербіциду) «Зернодар»вартістю 282 грн. 42 коп. Викрадене заховали у кущах біля покинутої хати в селі Куйбишево, які пізніше продали, а гроші поділили порівну.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 шляхом таємного викрадення чужого майна, спричинили матеріальний збиток СТОВ «АФ «Куйбишево»на загальну суму 1094 грн. 02 коп.

Крім цього, 14 травня 2011 року організована група в цьому ж складі, попередньо розробивши план в загальних рисах, знову запланували викрасти гербіциди. З цією метою близько 02 год. 00 хв. вони втрьох, пішли до охоронюваної території АЗС СТОВ «АФ «Куйбишево», яка розташована в с. Куйбишево, Оржицького району, Полтавської області, перелізли через паркан на територію АЗС СТОВ «АФ «Куйбишево», де ОСОБА_4 побачивши, що охоронець спить у приміщенні, став спостерігати за обстановкою, а ОСОБА_5, ОСОБА_6 з кузова вантажного автомобіля ГАЗ-53 д.н.з. НОМЕР_1 що перебував на території АЗС СТОВ «АФ «Куйбишево», поряд із приміщенням для охорони, таємно викрали каністри, заповнені гербіцидами, які належать СТОВ «АФ «Куйбишево», а саме: каністри з гербіцидом «Брітон»вартістю 96 грн. 00 коп. за 1 літр в кількості 120 літрів, загальною вартістю 11520 грн. 00 коп., «Сегмент»вартістю 44 грн. 07 коп. за 1 літр в кількості 100 літрів, загальною вартістю 4407 грн. 00 коп., «Промінь»вартістю 84 грн. 17 коп. за 1 літр в кількості 20 літрів, загальною вартістю 1683 грн. 40 коп.

Викрадене перенесли через паркан у лісосмугу, а потім на підводі, яку завчасно запланував взяти ОСОБА_5 перевезли в село Грабівку, Оржицького району Полтавської області та заховали біля розваленої хати. Наступного дня ОСОБА_4 домовився із знайомим фермером, та продали викрадене, а гроші поділили порівну.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 шляхом таємного викрадення чужого майна, спричинили матеріальний збиток СТОВ «АФ «Куйбишево»на загальну суму 17610 грн. 40 коп.

Загалом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 спричинили матеріальний збиток СТОВ «АФ Куйбишево»на загальну суму 86102 грн. 32 коп.

Крім того, як встановлено Вироком, що Цивільний позивач, позивач у даній господарській справі, подав заяву в якій просить цивільний позов залишити без розгляду, у зв'язку з розглядом справи про відшкодування збитків у господарському суді За цих обставин цивільний позов залишено без розгляду.

Також вирішено питання з частиною викрадено , але не розтраченого майна, належного СТОВ "АФ Куйбишево", а саме засоби захисту рослин: 40 літрів «Бетанал», 100 літрів «Пріма», 80 літрів «Джерело», 220 літрів «Раут», дві полімерні банки ємністю по 500 гр., кожна з засобом захисту рослин «Зернодар»передані останньому на правах йому належних

Дослідивши матеріали справи та заслухавши прояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 43 000,30 грн. підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ч. 3, ч. 5 ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Вироком Оржицького районного суду Полтавської області у справі № 1/1623/6/2012 від 28.03.2012 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та визнано винуватими у вчинені злочину.

Суд вважає, за необхідне звернути увагу на факт створення стійкого об'єднання для спільної злочинної діяльності у складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в кінці квітня 2011 року після повідомлення про припинення дії договору охорони (лист від 06.04.11 №425/107) та на факт припинення крадіжок цією групою після припинення дії договору.

Крім того, при дослідженні матеріалів справи було виявлено, що ОСОБА_9, який був судимий 16.04.09 на 2 роки і не відбув частину покарання за вчинення злочинів відповідальність за які передбачена ч.3 ст .28, ч. 2 ст.310, ч. 2 ст.317, ч.3 ст.307 КК України був прийнятий 31.03.2011 на роботу Відповідачем на посаду охоронника як ОСОБА_4.

Вироком встановлено, що загалом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 спричинили матеріальний збиток СТОВ «АФ Куйбишево»на загальну суму 86102 грн. 32 коп.

Частина викрадених засобів захисту рослин, а саме 40 літрів «Бетанал», 100 літрів «Пріма», 80 літрів «Джерело», 220 літрів «Раут», 1 кг. «Зернодар» на загальну суму 43 102,02 грн., які були у зазначеній кримінальній справі в якості речових доказів були повернуті власнику - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево".

Таким чином, суд вважає факт нанесення відповідачем збитків позивачу на суму 43 000,30 грн. таким, що відповідно до закону встановлений та не доводиться при розгляді господарської справи.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позов потерпілої, внаслідок злочинних дій третіх осіб, під час дії Договору охорони на суму заподіяної матеріальної шкоди, підлягає задоволенню на суму заподіяної не повернутої шкоди підсудними відповідно до ст. 1166 ЦК України. Позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому розмірі, оскільки відповідають сумі крадіжки і дана шкода підсудними не відшкодована.

Враховуючи наявність всіх необхідних елементів для застосування такого виду відповідальності, як збитки, а саме: протиправної поведінки осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, шкідливого результату такої поведінки -понесення позивачем збитків, неналежного виконання відповідачем договірних послуг охорони; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вини злочинців, яка підтверджується Вироком Оржицького районного суду Полтавської області у справі № 1/1623/6/2012 від 28.03.2012, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 43 000,30 грн. документально доведеними, належним чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу припису п. 5.1.1 Договору № 04/05-10 від 14.05.2010 відповідач несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну замовникові з вини виконавця (нарядів охорони) через невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували зазначені вище обставини та доводили належне виконання з його боку умов укладеного з позивачем договору № 04/05-10 від 14.05.2010 року в частині зобов'язання здійснювати охорону об'єктів власності замовника власними силами та засобами шляхом забезпечення збереження майна позивача, контролювати діяльність нарядів охорони на об'єктах та забезпечення належного виконання ними своїх службових обов'язків на об'єкті за адресою: Полтавська обл., Оржицький р-н, с. Куйбишеве.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська служба охорони" (04071, м. Київ, вул.. Щекавицька, 37/48, код ЄДРПОУ 35669780) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево" (37712, Полтавська обл.., Оржицький р-н, с. Куйбишеве, код ЄДРПОУ 00845890) 43 000,30 грн. збитків, 861,03 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

Суддя О.М. Спичак

Суддя О.В. Котков

дата складення 28.05.12