Постанова

від 22.05.2012 по справі б19/216-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 № Б19/216-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дзюбка П.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Разіної Т.І.

За участю секретаря: Волошиній З.В.

За участю представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой»

на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р у справі №Б 19/216-10 (суддя: Карпечкін Т.П.)

за заявою Закритого акціонерного товариства «Будсоцсервіс»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2012р по справі №Б 19/216-10 затверджено звіт ліквідатора. Провадження у справі №Б 19/216-10 припинено.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, Фізична особа ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой», Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва та бувший працівник боржника ОСОБА_4 звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р у справі №Б 19/216-10, та направити справу на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2012р було прийнято апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва та апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_2 та призначено розгляд справи на 15.05.2012р. у складі колегії суддів, головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2012р було прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» та призначено розгляд справи на 15.05.2012р. у складі колегії суддів, головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р було прийнято апеляційну скаргу бувшого працівника боржника ОСОБА_4 та призначено розгляд справи на 15.05.2012р. у складі колегії суддів, головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Пантеліаєнко В.О.

14.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Лахненко Є.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р. залишити без змін.

14.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Лахненко Є.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Черкасизалізобетонстрой», в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р. залишити без змін.

14.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Лахненко Є.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р. залишити без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати від 15.05.2012р. № 01-22/3/3 змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.

15.05.2012р. у судовому засіданні працівник боржника ОСОБА_4, надав клопотання, в якому просить залучити в інтересах держави до розгляду справи Прокуратуру Київської області.

Колегія суддів, заслухавши думку представників сторін, ухвалила відмовити в задоволенні заявленого клопотання.

Крім того у судовому засіданні представник арбітражного керуючого Медик В.О. надала письмове клопотання про долучення до матеріалів справи Акт позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Ліцензійних умов № 32/13/01-43 від 17.04.2012р.

15.05.2012р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 22.05.2012р.

17.05.2012р. через відділ документального забезпечення суду від працівника боржника ОСОБА_4 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: протокол від 06.03.2012р. загальних зборів працівників ЗАТ «Будсоцсервіс» про признання уповноваженої особи від колективу працівників при проведенні процедур з банкрутство, з правом підпису усіх документів; Список присутніх на загальних зборах і їх персональні підписи під рішенням цих зборів; Лист начальника Головного управління юстиції у місті Києві С.І. Семерги; Лист прокуратури міста Києва від 23.03.2012р. №07/2-р-2; Лист прокуратури Шевченківського району м. Києва від 24.04.2012р. №2430/н-49; Лист прокуратури міста Києва від 13.04.2012р. № 07/1р-12; Лист Генеральної прокуратури України від 19.03.2012р. №19-р; Заява колишнього уповноваженого від колективу ОСОБА_9

21.05.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Лахненко Є.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу працівника боржника ОСОБА_4, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р. залишити без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.05.2012р. № 01-22/3/1 змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Разіна Т.І.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Фізичної особи ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (Стаття 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 27 жовтня 2010 року за заявою підприємства - боржника порушена справа про банкрутство ЗАТ «Будсоцсервіс».

Постановою господарського суду Київської області від 07.11.2011р у справі №Б19/216-10 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Лахненка Євгена Миколайовича, якого зобовязано провести ліквідаційну процедуру та надати суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2012р по справі №Б 19/216-10 затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано банкрута - ЗАТ «Будсоцсервіс» (07400, Київська

область, м. Бровари, вул.. Драгоманова,15, код ЄДРПОУ 16279814), провадження у справі №Б 19/216-10 припинено.

Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р, Фізична особа ОСОБА_2 вказує на порушення, на її думку, судом першої інстанції норм процесуального права, яке порушило її процесуальні права і стало підставою для прийняття незаконної ухвали. Окрім того скаржник вказує на неповне зясування господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доводи скаржника та пояснення представників учасників судового провадження судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається із змісту заяви фізичної особи ОСОБА_2 щодо виключення із ліквідаційної маси майна, що належить банкруту, ОСОБА_2 вважає, що вона є власником приміщень в секції III пятого поверху площею 300,65 кв.м. та двох паркомісць у обєкті незавершеного будівництва - Адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе розташованого на розі вулиці Вінницької та Повітрофлотського проспекту у Соломянському районі міста Києва. Свої вимоги ОСОБА_2 грунтує на тому, що між ОСОБА_2 та ЗАТ "Будсоцсервіс" 22 січня 2007р; 8 лютого 2007р; 21 квітня 2008р;14 лютого 2007р та 1 грудня 2011р було укладено договори купівлі - продажу цінних паперів. Предметами вказаних договорів є безвідсоткові облігації, номінальною вартістю 25,00 грн. в загальній кількості 69890 штук, загальна сума складає 2723000,00 грн. На підставі Проспекту емісії іменних цільових облігацій, між ОСОБА_2 та ЗАТ "Будсоцсервіс" 25 червня 2008р укладено договір №01-06/08 про резервування приміщення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов п.1.1, п.2.1, п.2.2, п.2.3, п.4.1, п.4.2.1, п.4.2.2 договору №01-06/08 від 25.06.2008р сторона 1 (ЗАТ "Будсоцсервіс") зобов'язується закріпити (здійснити резервування) за стороною 2 (ОСОБА_2) офісних приміщень в секції III п'ятого поверху площею 300,65 кв.м. та двох паркомісць у об'єкті незавершеного будівництва - Адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе розташованого на розі вулиці Вінницької та Повітрофлотського проспекту у Соломянському районі міста Києва (далі - об'єкт) та сприяє стороні 2 у реалізації її додаткового права як власника пакету облігацій на придбання об'єкту (майнових прав щодо нього), а сторона 2 - зобов'язується добросовісно користуватися наданими їй правами, що виникають у зв'язку із закріпленням (резурвуванням) об'єкту та пред'являти у встановлений строк для викупу повний пакет облігацій, емітований ЗАТ "Будсоцсервіс". Даним договором не передбачено набуття права власності на матеріали, з яких будується спірний об'єкт.

Станом на дату введення ліквідаційної процедури спірний об'єкт незавершеного будівництва не введений в експлуатацію та обліковується на балансі ЗАТ "Будсоцсервіс".

Частиною першою статті 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 ЦК України, частини 1 статті 182 ЦК України та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності. Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (абзац 1 частини 3 статті 331 ЦК України).

Абзацом 2 частини 3 статті 331 ЦК України встановлено право особи, що створила об'єкт нерухомого майна зі своїх матеріалів, або набуває на нього право власності на підставі договору або закону, укладати договори щодо зазначеного об'єкта незавершеного будівництва (про відчуження або іпотечні).

Відповідно до бухгалтерської документації ЗАТ "Будсоцсервіс" вимоги ОСОБА_2 обліковуються у довгострокових зобов'язаннях, строк погашення яких з 17 травня 2015 року по 17 травня 2015 року.

Згідно Положення "Про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу", затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №322 від 17 липня 2003 року, у разі прийняття рішення про ліквідацію підприємства та відкриття ліквідаційної процедури облігації емітента, визнаного банкрутом підлягають зупиненню обігу.

Ліквідатором банкрута у відповідності до вимог чинного законодавства зупинено обіг облігацій ЗАТ "Будсоцсервіс" на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 лютого 2012року.

Згідно абзацу сьомому п.1.1 договору №01-06/08 про резервування приміщення від 25.06.2008р, сторона 2 (ОСОБА_2) повинна отримати об'єкт (офісне приміщення в секції III п'ятого поверху загальною площею 300,65 кв.м. в адміністративно-виставковому центрі з офісними приміщеннями, що розташовані на розі вулиці Вінницької та Повітрофлотського проспекту у Соломянському районі міста Києва) скориставшись своїм додатковим правом власника пакету облігацій, набутого стороною 1 (ЗАТ «Будсоцсервіс») згідно договору купівлі -продажу цінних паперів від 22.01.207р №01-01/07-Е; договору купівлі - продажу цінних паперів від 08.02.2007р за №К-04/03/07; договору купівлі - продажу цінних паперів від 21.04.2008р за №Б-06/08; договору купівлі - продажу цінних паперів від 113.06.2008р за №Б-10/08 при довгостроковому викупі облігацій емітентом.

В судовому засіданні представником Фізичної особи ОСОБА_2 підтверджено, що облігації заявника не пред'являлися для викупу Емітенту та не повернуті Емітенту.

Із наведеного випливає, що ОСОБА_2 не скористалася наданим їй Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для пред'явлення грошових вимог до банкрута у ліквідаційній процедурі ЗАТ "Будсоцсервіс".

Таким чином судова колегія погоджується із висновком господарського суду Київської області та відмовляє Фізичній особі ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р.

Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р, ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» вказує на те, що оскаржувана ухвала суду винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що у зв'язку із виконанням ним своїх зобов'язань щодо інвестування будівництва об'єкту нерухомого майна - Адміністративно - виставкового будинку з магазином та кафе на розі вулиць Вінницької та Повітрофлотського проспекту у Соломянському районі міста Києва на підставі Договору №22 про дольову участь у будівництві, укладеного 22 лютого 2006 року між ним та ЗАТ «Будсоцсервіс», він є власником цього об'єкту. Зазначений об'єкт нерухомого майна включений до складу ліквідаційної маси ЗАТ «Будсоцсервіс» та реалізований в ході ліквідаційної процедури банкрута, що на думку скаржника, є неправомірним та порушує права товариства.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників учасників судового провадження судовою колегією встановлено наступне.

31 травня 2001 року ТОВ «Сага - Україна» та Київська міська рада уклали договір оренди земельної ділянки на розі вулиці Вінницької та Повітрофлотського проспекту у місті Києві для будівництва обслуговування та експлуатації адміністративно-виставкового будинку з магазином та кафе.

30 серпня 2005 року ТОВ «Сага - Україна» та ЗАТ «Будсоцсервіс» уклали договір №1/1-08 про дольову участь у будівництві вказаного об'єкта, пунктом 5.2.9. передбачені, що сторони договору мають право самостійно реалізовувати належну їм площу відповідно до дольової участі, обумовленої дійсною угодою та протоколом про розподіл площ.

Одночасно ТОВ «Сага - Україна» та ЗАТ «Будсоцсервіс» уклали додаткову угоду №2 до договору від 30 серпня 2005 року №1/1-08, відповідно до умов якої сторони розподілили між собою площу об'єкту.

Дозвіл на будівництво цього об'єкту №1587-Сл/Р від 23.08.05 та №1392-Сл/Р від 27.05.2009р було видано ТОВ «Сага - Україна».

22 лютого 2006 року між ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» та ЗАТ «Будсоцсервіс» укладено інвестиційний договір про дольову участь у будівництві №22, відповідно до умов якого ЗАТ «Будсоцсервіс» та ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» домовились щодо спільного, в рівних частинах, інвестування власними коштами будівництва Адміністративно - виставкового будинку з магазином та кафе на розі вулиці Вінницької та Повітрофлотського проспекту у Соломянському районі міста Києва з інженерним забезпеченням та благоустроєм території у відповідності з затвердженою проектно - кошторисною документацією і технічною характеристикою об'єкта та отримання доходу від реалізації цінних паперів випущених під будівництво об'єкту в рівних частинах.

Відповідно до пункту 2.3 цього договору ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» зобов'язалося перерахувати ЗАТ «Будсоцсервіс» 14 150 000,00 грн., що є внеском товариства у спільне інвестування будівництва об'єкту.

Пунктом 2.4 даного договору передбачено, що у разі невиконання Стороною -2 (ТОВ «Черкасизалізобетонстрой») графіка фінансування більше, ніж на 10 днів, Сторона -1 (ЗАТ «Будсоцсервіс») має право залучати додатково інших співінвесторів, відповідно доходи Сторони -2 зменшаться пропорційно до суми невнесених коштів та не отриманих відповідно доходів (в процентному відношенні).

Свої вимоги про визнання права власності на незавершений будівництвом об'єкт ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» обґрунтувало невиконанням ЗАТ «Будсоцсервіс» своїх зобов'язань за договором та положеннями 4.6 цього договору щодо можливості визнання позивача одноосібним власником незавершеного будівництвом об'єкта у разі не введення об'єкта в експлуатацію до 31 грудня 2007 року.

Як вбачається із матеріалів справи та із доказів доданих до скарги ТОВ «Черкасизаліобетонстрой» вбачається, що пункт договору 4.6, на який посилається товариство, відсутній у Інвестиційному договорі №22 про дольову участь у будівництві від 22 лютого 2006 року.

В судовому засіданні представником Медик В.О. арбітражного керуючого Лахненком Є.М., який виконував повноваження ліквідатора ЗАТ «Будсоцсервіс», представлено колегії суддів оригінал Інвестиційного договору №22 про дольову участь у будівництві від 22 лютого 2006 року, який засвідчує відсутність пункту 4.6.

У своїй скарзі ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» вказує на те, що виконало умови Інвестиційного договору №22 про дольову участь у будівництві від 22 лютого 2006 року в повному обсязі. Однак це не підтверджується фактичними доказами та матеріалами справи, які встановлюють, що ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» частково перерахувало кошти згідно умов укладеного договору на рахунок ЗАТ «Будсоцсервіс», а саме 13 950 000,00 грн.

В підтвердження своєї позиції ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» говорить про ведення обліку матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва спірного об'єкту. Однак з матеріалів справи вбачається, що функції замовника об'єкту згідно Договору - доручення №01/02-06-БУД про будівництво Адміністративно - виставкового будинку з магазином та кафе від 15 лютого 2006р, укладеного між ТОВ «Сага-Україна» та ЗАТ «Будсоцсервіс», покладені на ЗАТ «Будсоцсервіс». Окрім того, в матеріалах справи наявне підтвердження ведення обліку спірного об'єкту на балансі ЗАТ «Будсоцсервіс».

ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» на підтвердження викладених обставин в додатках до скарги надає рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Фінком» від 02.09.2008р по справі №4ТС/08.08.08./1.

Судом першої інстанції було встановлено, що Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.02.2012р по справі №08/06/5026/2782/2011 скасовано рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Фінком» від 02 вересня 2008р за №4ТС/08.08.08/1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №08/06/5026/2782/2011 від 06.03.2012р відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Черкасизалізобетон» на вказану ухвалу; залишено в силі ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.02.2012р.

ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» вказує на наявність акту приймання - передачі від 01.11.2006р майнових прав на отримання у власність нерухомого майна в об'єкті. Судом встановлено, що в матеріалах справи даний акт відсутній, в судовому засіданні представником товариства не наданий.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 ЦК України, частини 1 статті 182 ЦК України та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,

право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає.

До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (абзац 1 частини 3 статті 331 ЦК України).

Абзацом 2 частини 3 статті 331 ЦК України встановлено право особи, що створила об'єкт нерухомого майна зі своїх матеріалів, або набуває на нього право власності на підставі договору або закону, укладати договори щодо зазначеного об'єкта незавершеного будівництва (про відчуження або іпотечні).

При цьому для реєстрації права власності набувача на об'єкт незавершеного будівництва, надаються документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисна документація, а також документи, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Представником ліквідатора в судовому засіданні повідомлено, у 2010 - 2011 рр. господарськими судами вже розглядалася справа № 18/314 за позовом ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» до ЗАТ «Будсоцсервіс» про визнання права власності на майно (незавершене будівництво в адміністративно-виставковому будинку з магазином та кафе, що розташоване на розі Повітрофлотського проспекту та вул. Вінницької у Солом'янському районі міста Києва). За результатами розгляду даного позову Київським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 25.11.2010р., якою в позові ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» відмовлено повністю, у зв'язку з тим, що вимоги ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» про визнання права власності на незавершене будівництво в адміністративно-виставковому будинку з магазином та кафе, що розташоване на розі Повітрофлотського проспекту та вул. Вінницької у Солом'янському районі м. Києва є необґрунтованими. Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2011 р. у справі № 18/314 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010р. у цій справі. А постановою Верховного Суду України від 19.09.2011 р. відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.02.2011 у справі № 18/314.

ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» говорить про неправомірність прийняття судом першої інстанції ухвали по справі №Б 19/216-10 від 01.03.2012р в частині затвердження звіту ліквідатора банкрута, однак скаржником не надано фактичних доказів в підтвердження викладених обставин.

На підтвердження інших доводів викладених у апеляційній скарзі ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» судовій колегії не надано.

Абзацом 1 статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинні довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 ГПК України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав. Апеляційний суд підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» не вбачає.

Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва вказує на обставини, які на її думку є порушеннями при винесенні ухвали про порушення провадження у справі та постанови про визнання боржника банкрутом. Окрім того, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва вказує на порушення свого права на проведення позапланової перевірки органами державної податкової служби щодо повноти нарахування та сплати підприємством податків.

Розглянувши доводи скаржника, та заслухавши пояснення представників учасників судового провадження судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2011р ДПІ у Голосіївському районі міста Києва визнано кредитором по справі №Б19/216-10 на суму 4589,81 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Будсоцсервіс».

В матеріалах справи містяться підтвердження, які свідчать про направлення на адресу кредитора ухвал та постанов про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 106 ГПК України встановлено обмеження права на апеляційне оскарження ухвал місцевого господарського суду. Ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Не підлягає апеляційному оскарженню ухвала про порушення провадження у справі (ст. 64 ГПК України).

ДПІ у Голосіївському районі міста Києва не була позбавлена права як сторона по справі на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скаржник таким правом не скористався.

До функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

З метою виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та обов'язав законодавством надано їм наступні права: здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.78.1.7 ст.78 Податкового кодексу України - «Порядок проведення документальних позапланових перевірок» проводиться тоді, коли: - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення); - припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи підприємця; - порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII встановлені завдання органів податкової служби щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, установлених законодавством.

В підтвердження своїх вимог ДПІ у Голосіївському районі міста Києва посилається на лист Вищого господарського суду від 05.02.2010р за №05-06/520/78.

В листі Вищого господарського суду від 05.02.20Юр за №05-06/520/78 зазначено, що спеціальний Закон (2343-12) не передбачає іншого порядку повідомлення кредиторів відсутнього підприємства - боржника, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Обов'язковість направлення ліквідатором повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом випливає з п.6 ст.3-1 Закону про банкрутство (2343-12), а також ч.3 ст.60 ГК України, оскільки державна податкова інспекція є явним та потенційним кредитором суб'єкта господарювання, який ліквідується.

Оскільки кредитор в силу ст.ст. 25,52 Закону про банкрутство (2343-12) зобов'язаний в місячний термін з дня отримання повідомлення про визнання боржника банкрутом заявити грошові вимоги до банкрута, то державна податкова інспекція повинна в цей термін здійснити позапланову перевірку банкрута (лист Вищого господарського суду від 05.02.20Юр за №05-06/520/78).

Окрім цього встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі міста Києва надавала інформацію щодо ЗАТ «Будсоцсервіс» на запити Лахненка Є.М., який виконував повноваження розпорядника майна та ліквідатора ЗАТ «Будсоцсервіс».

Таким чином, наведене свідчить, що ДПІ у Голосіївському районі міста Києва володіла інформацією про хід провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Будсоцсервіс». В матеріалах справи відсутні відомості про звернення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва до арбітражного керуючого Лахненка Є.М. та/або господарського суду Київської області щодо необхідності проведення відповідної перевірки та витребування документації ЗАТ «Будсоцсервіс». Скаржник в підтвердження викладеного доказів не надав.

По суті поданої апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р по справі №Б 19/216-10 скаржник не надав обґрунтованих доказів в підтвердження порушень допущених судом першої інстанції при її винесенні.

Питання щодо припинення провадження у справі про банкрутство врегульовано статтею 40 Закону про банкрутство. Коментована стаття не містить приписів щодо відмови в припиненні провадження у справі про банкрутство в разі відсутності акту перевірки органами державної податкової служби повноти нарахування та сплати підприємством податків.

Інших доказів на підтвердження викладених обставин ДПІ у Голосіївському районі міста Києва не надано.

Таким чином судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012р по справі №Б19/216-10 у зв'язку із її необґрунтованістю.

ОСОБА_4 обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що ліквідатором в порушення приписів статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» незаконно та неналежно проведено розрахунок виключно з одним кредитором -ОСОБА_10, який не є кредитором першої черги; у резолютивній частині ухвали попереднього засідання по справі №Б19/216-10 від 26.09.2011р відсутнє зазначення про включення до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Будсоцсервіс» вимог працівників по заборгованості по заробітній платі; вказує на незаконність рішень зборів та комітету кредиторів; ліквідатором реалізовано майно ЗАТ «Будсоцсервіс» за заниженою ціною, що не відповідала ринковій вартості такого майна; судом першої інстанції всупереч ч.7 ст.12 Закону не вирішено питання про припинення дії мораторію, введеного ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2010р у даній справі.

Розглянувши апеляційну скаргу по суті та, заслухавши представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

У відповідності до вимог Закону розгляд заяв кредиторів із грошовими вимогами до боржника; формування реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Будсоцсервіс» та відповідно його затвердження безпосередньо відбувається на стадії розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2011р по справі №Б 19/216-10 про банкрутство ЗАТ «Будсоцсервіс» затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 14 928 417,89 грн., в тому числі вимоги по заробітній платі віднесені до першої черги - 333 751,44 грн.; вимоги по заробітній платі віднесені до другої черги вимог кредиторів - 2 796 529,31 грн.

Пункт 1 статті 14 Закону говорить, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Пунктом 6 коментованої статті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Судом встановлено, що вимоги кредиторів по заробітній платі включені розпорядником майна боржника за даними бухгалтерського обліку ЗАТ «Будсоцсервіс». До реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Будсоцсервіс» додані відомості щодо кожного працівника та суми заборгованості.

Стаття 15 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає: у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Судовою колегією встановлено, що у попередньому засіданні заперечень від уповноваженого представника працівників ЗАТ «Будсоцсервіс» - ОСОБА_11 до суду не надходило.

Вказана ухвала попереднього засідання від 26.09.2011р по справі №Б19/216-10 набрала законної сили та учасники судового провадження не скористались правом передбаченим Господарським процесуальним кодексом України на її перегляд в порядку апеляційного та касаційного провадження.

Окрім того, судовою колегією встановлено, що заборгованість по заробітній платі першої черги виплачена в повному обсязі, другої черги - 3,64%, про що свідчать оригінали платіжних доручень додані до звіту ліквідатора.

Інших доказів в підтвердження викладених обставин скаржник не надав.

Заслухавши представників учасників судового провадження та, дослідивши матеріали справи, судова колегія не вбачає порушень статті 31 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при здійсненні виплат кредиторам.

Посилання заявника на недійсність (нікчемність) договору уступки права вимоги кредитора ОСОБА_10 є лише припущенням, яке не має правового підґрунтя та не підтверджено відповідними доказами, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) розмежовуються види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст.219 ЦК - у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемний; ч.1 ст.220 ЦК - у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; ч.1 ст.224 ЦК -правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ст.71 цього Кодексу) є нікчемним), та оспорюванні - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч.2 ст.222 ЦК, ч.2 ст.223ЦК,ч.1ст.225ЦК).

Згідно наведених положень ЦК України до Договору уступки права вимоги, укладений між АКБ «Східно-Європейський банк» та ОСОБА_10, не можна застосувати приписи ч.2 ст.215 ЦК, на які посилається скаржник.

Вимоги про визнання оспорюванного правочину недійсним розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства (Постанова Верховного суду України №9 від 06.11.2009р).

На сьогодні Договір уступки права вимоги, укладений між АКБ «Східно-Європейський банк» та ОСОБА_10, неоспорений, а тому немає жодних правових підстав для визнання його недійсним.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Пунктом 4.2 статті 556 ЦК встановлює, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно Договору поруки від 17.12.2009р, укладеного між ЗАТ «Будсоцсервіс», ОСОБА_10 та АКБ «Східно-Європейський банк», ОСОБА_10 виконав зобов'язання ЗАТ «Будсоцсервіс» перед АКБ «Східно-Європейський банк» згідно Кредитного договору №0001-51/2008 від 10.04.2008р та усіх додаткових договорів до нього та Договору №80-Д купівлі -продажу цінних паперів від 09.04.2008р та усіх додаткових договорів до нього в повному обсязі.

Документи, підтверджуючі фактичне виконання ОСОБА_10 зобов'язань за Договорами поруки від 17.12.2009р, надані при формуванні реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Будсоцсервіс», відображені у бухгалтерському обліку боржника та визнані в повному обсязі керівником ЗАТ «Будсоцсервіс» ОСОБА_7, що є достатнім для формування реєстру вимог кредиторів боржника.

Інших доказів в підтвердження викладених обставин ОСОБА_4 не надано.

Проведення оцінки майна банкрута та продаж майна банкрута врегульовані статтями 29, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 2 статті 29 встановлено, що для здійснення оцінки майна банкрута арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності

боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Комітетом кредиторів разом із представником трудового колективу ЗАТ «Будсоцсервіс» ОСОБА_9 на черговому засіданні комітету кредиторів банкрута обрано кандидатуру незалежної оціночної організації - ТОВ «Нео-Центр», та доручено ліквідатору укласти із нею договір. ТОВ «Нео- Центр» надало Звіт про оцінку об'єкту незавершеного будівництва у вигляді зведених конструкцій Адміністративно - виставкового будинку з магазином та кафе на розі вулиці Вінницької та Повітрофлотського проспекту у Солом'янському районі міста Києва станом на 01.12.2011р. в розмірі 13 339 276 (тринадцять мільйонів триста тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят шість) гривень, без ПДВ.

Для перевірки достовірності наданих ТОВ «Нео-Центр» результатів оцінки майна ЗАТ «Будсоцсервіс» Експертною Радою УТО при Фонді Державного майна України проведено рецензування вказаної роботи. Висновком від 13.01.2012р Експертна Рада УТО підтвердила достовірність визначеної у Звіті ТОВ «Нео - Центр» вартості майна банкрута в розмірі 13 339 276,00 грн, без ПДВ. Оригінали згаданих звітів наявні в матеріалах справи.

Згідно частини 1 статті 29 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є його початковою вартістю.

Пунктом 4 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Комітетом кредиторів визначено організацію, яка взяла на себе зобов'язання щодо організації та проведення аукціону у відповідності до вимог чинного законодавства. ТБ Київська універсальна біржа виконала зобов'язання по Договору на виконання послуг щодо організації проведення аукціону з продажу майна від 28.12.2011р в повному обсязі.

Додатково зазначу, що Прокуратурою Київської області визначено, що вартість майна ЗАТ «Будсоцсервіс» - об'єкта незавершеного будівництва у Соломянському районі міста Києва на даний час становить не більше 18 млн.грн. (лист від 27.01.2012р №07/1-4101-12 - доданий до матеріалів справи).

Інших доказів і підтвердження викладених обставин скаржником не надано.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість обставин, викладених у апеляційній скарзі ОСОБА_4

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду в повному обсязі є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищесказаного, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2012року у справі №Б19/216-10, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012року у справі №Б 19/216-10 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасизалізобетонстрой» на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012року у справі №Б 19/216-10 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції України у Голосіївському районі міста Києва на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012року у справі №Б 19/216-10 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012року у справі №Б 19/216-10 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 01.03.2012року у справі №Б 19/216-10 залишити без змін.

Матеріали справи №Б 19/216-10 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Дзюбко П.О.

Судді Сотніков С.В.

Разіна Т.І.