Постанова

від 22.05.2012 по справі п-24/61

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа № П-24/61

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2010 року (суддя Ткаченко І.В.)

у справі № П-24/61

за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», яку представляє Івано-Франківська філія Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м.Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління», м. Івано-Франківськ

про стягнення 271928,78 грн.

За участю представників :

від прокуратури - Рогожнікова Н.Б. (посвідчення №220);

позивача -ОСОБА_4 - представник (довіреність в матеріалах справи);

від Кабінету Міністрів України -не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача - не зґявився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено учасникам судового процесу права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення справи викладено в ухвалі суду від 15.05.2012 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №951 від 31.08.2011 року внесено зміни до статуту Національної акціонерної компанії «Украгролізинг». У Відповідності до зазначеної постанови повне найменування Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»змінено на Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(надалі ДПАТ «НАК «Украгролізинг»).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2010 року (суддя Ткаченко І.В.) позов Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», яку представляє Івано-Франківська філія Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»(надалі ТОВ «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління») на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»243514,62 грн. основного боргу, 19233,89 грн. пені, 6341,18 грн. інфляційних втрат, 2839,09 грн. три проценти річних. В доход Державного бюджету стягнуто з відповідача 2719,28 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до ч.6 ст.232 ГПК України нарахування штрафних санкцій обмежено шестимісячним терміном, а тому місцевим господарським судом необґрунтовано стягнено пеню у розмірі 19233,89 грн. замість 16728,66 грн. Окрім цього, скаржник зазначає, що суд першої інстанції внаслідок неправильного розрахунку стягнув 6341,18 грн. інфляційних втрат, коли потрібно було стягнути 6212,24 грн. З аналогічних підстав апелянт зазначає, що місцевий господарський суд необґрунтовано стягнув 2839,09 грн. 3% річних, коли необхідно було стягнути 2284,99 грн.

Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення прийняте із дотриманням норм матеріального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2010 року залишити без змін.

Представник позивача надала суду перевірений розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого сума інфляційних втрат становить 6229,04 грн.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

11 вересня 2007 року між ВАТ НАК «Украгролізинг»(нове найменування -ДПАТ «НАК «Украгролізинг»(Лізингодавець)) та ТОВ «Ремонтно-дорожнє водо каналізаційне управління»(Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №9-07-603фл (надалі Договір), відповідно до якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до цього Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові на умовах договору (п.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у Постачальника предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовується на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року №1904. Строк лізингу відраховується з моменту укладання акту приймання-передачі між сторонами та Постачальником, що укладається у 5-ти автентичних примірниках (п.2.2 Договору).

Пунктом 3.1.2 Договору передбачено право Лізингодавця вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо Лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів.

Згідно п.3.5.3 Договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору, а відповідно до п.3.5.4 Договору -за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу Лізингодавця (його структурного підрозділу, повноважної особи) повернути йому предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від Постачальнику, згідно акту приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані.

З моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів»(п.п.4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сторони Договору у п.9.3 визначили строк позовної давності 10 років, а для пені, штрафу, інших видів неустойки -3 роки.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Цивільно-правові відносини, що виникають із цього договору регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей цього Закону.

На виконання умов Договору ДПАТ «НАК «Украгролізинг»передало ТОВ «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»сільськогосподарську техніку (екскаватор-навантажувач Борекс-2201, три автомобілі КрАЗ-65055), що стверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки №7 від 08.10.2007 року, №14 від 05.11.2007 року, №17 від 06.12.2007 року, №18 від 21.12.2007 року.

Також, сторони Договору погодили графіки сплати лізингових платежів (Додатки №2, 4, 6, 8 до договору №9-07-603 фл від 11.09.2007 року).

Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань зі сплати лізингових платежів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 21.06.2009 року до 29.06.010 року у розмірі 243 514,62 грн., а саме: 38 935, 37 грн. -за екскаватор-навантажувач Борекс-2201; 73 746,33 грн. -за автомобіль КрАЗ-65055, отриманий 08.10.2007 року; 64 078,08 грн. -за автомобіль КрАЗ-65055, отриманий 06.12.2007 року; 66 754,84 грн. -за автомобіль КрАЗ-65055, отриманий 21.12.2007 року.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться в ч.1, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

У ЦК України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною. Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлений законом строк як загальної, так і спеціальної позовної давності. Умова про збільшення зазначеного строку може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Пунктом 9.3 Договору сторони збільшили позовну давність для пені, штрафу, інших видів неустойки (3 роки).

Таким чином, місцевий господарський суд зробив правильний висновок щодо підставності задоволення позовних про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних. Однак, в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 6341,18 грн. та 3% річних у розмірі 2839,09 грн. рішення суду слід змінити.

Середній індекс інфляцій за період з грудня 2009 року до травня 2010 року включно становить 104,7% (індекс інфляції за грудень 2009 року -100,9%, за січень 2010 року - 101,8%, за лютий 2010 року -101,9%, за березень 2010 року -100,9%, за квітень 2010 року -99,7%, за травень 2010 року -99,4%), сума заборгованості за вказаний період становить 20669,53 грн., отже, сума інфляційних втрат становить 971,47 грн.

Середній індекс інфляцій за період з листопада 2009 року до травня 2010 року включно становить 105,8% (індекс інфляції за листопад 2009 року -101,1%, за грудень 2009 року -100,9%, за січень 2010 року -101,8%, за лютий 2010 року -101,9%, за березень 2010 року -100,9%, за квітень 2010 року -99,7%, за травень 2010 року -99,4%), сума заборгованості за вказаний період становить 36827,10 грн., отже, сума інфляційних втрат становить 2135,97 грн.

Середній індекс інфляцій за період з січня 2010 року до травня 2010 року включно становить 103,7% (індекс інфляції за січень 2010 року -101,8%, за лютий 2010 року -101,9%, за березень 2010 року -100,9%, за квітень 2010 року -99,7%, за травень 2010 року -99,4%), сума заборгованості за вказаний період становить 36827,10 грн., отже, сума інфляційних втрат становить 1362,60грн.

Середній індекс інфляцій за період з липня 2009 року до травня 2010 року включно становить 107,3% (індекс інфляції за липень 2009 року -99,9%, за серпень 2009 року -99,8%, за вересень 2009 року -100,8%, за жовтень 2009 року -100,9%, за листопад 2009 року -101,1%, за грудень 2009 року -100,9%, за січень 2010 року -101,8%, за лютий 2010 року -101,9%, за березень 2010 року -100,9%, за квітень 2010 року -99,7%, за травень 2010 року -99,4%), сума заборгованості за вказаний період становить 5200 грн., отже, сума інфляційних втрат становить 379,60 грн.

Середній індекс інфляцій за період з січня 2010 року до травня 2010 року включно становить 103,7% (індекс інфляції за січень 2010 року -101,8%, за лютий 2010 року -101,9%, за березень 2010 року -100,9%, за квітень 2010 року -99,7%, за травень 2010 року -99,4%), сума заборгованості за вказаний період становить 36827,10 грн., отже, сума інфляційних втрат становить 1362,60грн.

За період з 06.11.2009 року до 29.06.2010 року (236 днів) сума боргу становить 20669,53 грн., отже, сума 3% річних становить 400,93 грн. За період з 06.05.2010 року до 29.06.2010 року (55 днів) сума боргу становить 17183,10 грн., отже, сума 3% річних становить 77,68 грн. За період з 09.10.2009 року до 29.06.2010 року (264 дні) сума боргу становить 36827,10 грн., отже, сума 3% річних становить 799,09 грн. За період з 09.05.2010 року до 29.06.2010 року (52 дні) сума боргу становить 30615,30 грн., отже, сума 3% річних становить 130,85грн. За період з 07.12.2009 року до 29.06.2010 року (205 днів) сума боргу становить 36827,10 грн., отже, сума 3% річних становить 620,51 грн. За період з 22.06.2009 року до 29.06.2010 року (373 дні) сума боргу становить 5200 грн., отже, сума 3% річних становить 159,42 грн. За період з 22.12.2009 року до 29.06.2010 року (190 днів) сума боргу становить 36827,10 грн., отже, сума 3% річних становить 575,11 грн.

На підставі нового розрахунку, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що з відповідача необхідно стягнути 6212,24 грн. інфляційних втрат та 2763,59 грн. 3% річних.

На підставі наведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»необхідно задоволити частково, а рішення місцевого господарського суду змінити в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно суд апеляційної інстанції, пропорційно задоволеним вимогам, розподіляє судові витрати: з ТОВ «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»необхідно стягнути в доход Державного бюджету 2717,24 грн. судових витрат за подання позовної заяви Заступником прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», яку представляє Івано-Франківська філія Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».

Апелянтом не виконано вимог ухвали суду від 15.05.2012 року щодо надання доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, у зв'язку з чим Львівський апеляційний господарський суд за наслідками розгляду апеляційною скарги стягує з ТОВ «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»в спеціальний фонд Державного бюджету 804,75 грн.

Окрім цього, Львівський апеляційний господарський суд у відповідності з положеннями ст.ст.49, 105 ГПК України стягує з ДПАТ «НАК «Украгролізинг»на користь апелянта 240,86 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2010 року у цій справі змінити в частині 6341,18 грн. інфляційних втрат, 2839,09 грн. 3% річних, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Кобилянської,22, ідентифікаційний код 35022955) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, ідентифікаційний код 30401456) 6212,24 грн. інфляційних втрат та 2763,59 грн. 3% річних. В решті рішення залишити без змін.

3. Судові витрати розподілити пропорційно задоволеним вимогам:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Кобилянської,22, ідентифікаційний код 35022955) до спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006) 804,75 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Кобилянської,22, ідентифікаційний код 35022955) до спеціального фонду Державного бюджету України (Банк: ГУДКСУ в Івано-Франківській області; МФО 836014; отримувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код ЄДРПОУ 37952250; рахунок 31219206783002; код класифікації доходів бюджету 22030001) 2717,24 грн. судових витрат.

4. Стягнути з Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16а, ідентифікаційний код 30401456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-дорожнє водоканалізаційне управління» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Кобилянської,22, ідентифікаційний код 35022955) 240,86 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.05.2012 року

Головуючий - суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Процик Т.С.