ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" травня 2012 р. Справа № Б19/020-11/8
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Хандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авітон Агро" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 у справі господарського суду№ Б19/020-11/8 Київської області за заявою 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Авітон Агро", 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, доПриватного підприємства "Агрофірма Данилівська" пробанкрутство, арбітражний керуючийФілатов В.А., за участю представників сторін:
ТОВ "Авітон Агро" -ОСОБА_6 (дов. від 28.05.2012),
арбітражного керуючого Філатова В.А.,
встановив:
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2012 (суддя Скутельник П.Ф.) провадження у справі № Б19/020-11/8 за спільною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авітон Агро" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про банкрутство Приватного підприємства "Агрофірма Данилівська" припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 (колегія суддів у складі: Гарник Л.Л. -головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду Київської області від 27.01.2012 залишено без змін.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Авітон Агро" просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на розгляд місцевого господарського суду. В обґрунтування посилається на порушення і неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.11, 115, 509, 526 ЦК України, та порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст. 32 - 34, 43 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) -це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.
Це також закріплено у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".
Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій не може являтись основним грошовим зобов'язанням боржника, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що безспірні вимоги ініціюючих кредиторів, які дають право на порушення справи про банкрутство, у сукупності складають 253 877,63 грн., що менше 300 мінімальних заробітних плат.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- ТОВ "Авітон Агро" на підтвердження безспірності вимог надано рішення постійно діючого третейського суду при торгово-промисловій палаті України від 10.06.2010 у справі № 1/2010 про стягнення 102310,12 грн. основного боргу, 22508,22 грн. інфляційних витрат, 4392,66 грн. процентів річних, 10000 грн. витрат на правову допомогу, 4701,06 грн. на покриття третейських витрат, -усього 143912,06 грн., а також наказ господарського суду міста Києва від 08.10.2010 за №22/417 про примусове виконання цього рішення, після пред'явлення якого до виконання ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області відкрито виконавче провадження згідно постанови ВП 22663149 від 17.11.2010, за яким на дату звернення до суду борг не погашено;
- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підтвердження своїх вимог до боржника надано рішення господарського суду Київської області від 20.04.2010 у справі № 20/050-10 про стягнення 84000,00 грн. основного боргу, 58800,00 грн. штрафу, 20244 грн. інфляційних втрат, 3816,96 грн. 3% річних, 1668,61 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на підставі якого видано наказ господарського суду міста Києва від 20.06.2010 про примусове виконання рішення, після пред'явлення якого до виконання ВДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області відкрито виконавче провадження, за яким на дату звернення до суду борг не погашено.
Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, за вищевказаним рішенням господарського суду Київської області від 20.04.2010 року у справі № 20/050-10 грошові вимоги ФОП ОСОБА_4 серед іншого складаються з штрафу у розмірі 58 800 грн.
Оскільки до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штрафи), то господарський суд, встановивши, що загальний розмір безспірних грошових вимог заявників, за виключенням штрафних санкцій, складає 253 877,63 грн. і є менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, провадження у таких справах має бути припиненим на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство").
Апеляційний господарський суд правомірно погодився з висновком господарського суду першої інстанції, залишивши без змін ухвалу про припинення провадження у справі відповідно до п. 11 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Доводи касаційної скарги про те, що винесена у даній справі за результатами проведення підготовчого засідання ухвала від 11.04.2011 переглядалась в апеляційному та касаційному порядку, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки судами апеляційної та касаційної інстанцій ухвала підготовчого засідання від 11.04.2011 переглядалась лише в частині призначення розпорядника майна боржника, а в іншій частині зазначена ухвала не переглядалась.
За таких обставин справи колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права та підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авітон Агро" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 у справі № Б19/020-11/8 залишити без змін.
Головуючий Хандурін М.І.
Судді Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2012 |
Оприлюднено | 05.06.2012 |
Номер документу | 24379444 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Хандурін М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні