Рішення

від 22.05.2012 по справі 5011-33/3076-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/3076-2012 22.05.12 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського

району міста Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина - Капітал"

про стягнення 53 886,28 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-представник за довіреністю № 64-3889 від 30.08.2011 року

від відповідача: Паткін О.Е. -директор

ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н від 27.01.2012 року

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина - Капітал" про стягнення 55 495,78 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.09.2003 року між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал»(далі - відповідач) укладено договір про надання послуг № 190/415-К.

Строк дії договору був встановлений до 01.10.2006 року, але незважаючи на те, що строк дії договору закінчився, відповідач займає приміщення загальною площею 450,6 кв.м за адресою АДРЕСА_2 для розміщення цеху по виробництву олії.

З моменту закінчення дії договору про надання послуг № 190/415-К відповідачеві надаються послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання та каналізації, а також холодної води, яка іде на підігрів. Позивач, на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг транспортує вищезазначені послуги відповідачеві.

За період 2010-2011 років відповідачу неодноразово надсилалися претензії, але відповідач відмовляється сплачувати заборгованість за надані комунальні послуги, як і відмовляється укладати договір про надання послуг з позивачем.

В порушення умов договору на норм чинного законодавства, відповідач не виконує зобов'язання за договором, у зв'язку з чим за період з 31.05.2009 року по 01.03.2012 року в останнього виникла заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення в розмірі 13 743,47 грн.; з гарячого водопостачання в розмірі 8 544,86 грн., з холодного водопостачання в розмірі 3 012,36 грн., з холодної води, яка підігрівається в розмірі 54,00 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулось до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал»заборгованості за спожиті послуги в розмірі 25 336,25 грн., інфляційну складову боргу за період з 21.06.2009 року по 01.03.2012 року в розмірі 2 169,04 грн., 3% річних за період з 21.06.2009 року по 01.03.2012 року в розмірі 1 044,74 грн. та пеню за період з 01.09.2011 року по 01.03.2012 року в розмірі 25 336,25 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/3076-2012, розгляд справи призначено на 26.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, розгляд справи відкладено на 09.04.2012 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судових засіданнях 09.04.2012 року та 24.04.2012 року оголошено перерви до 24.04.2012 року та 22.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.04.2012 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В судове засідання 22.05.2012 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина - Капітал" заборгованість за спожиті комунальні послуги в розмірі 25 336,25 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 169,04 грн., 3% річних в розмірі 1 044,74 грн. та пеню в розмірі 25 336,25 грн., а також судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позову, окрім того в повному обсязі підтримали клопотання про застосування строку позовної давності щодо штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2003 року між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (підприємство за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал»(споживач за договором) укладено договір про надання послуг № 190/415-К (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, підприємство на підставі укладених договорів з виробниками та постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК «Водоканал», АТ «Київенерго», СП «Укр-Кап-Пауер») зобов'язується транспортувати по внутрішньо будинкових мереж нежилого приміщення площею 450,6 м 2 за адресою вул. Марганецька, 22 комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг.

Згідно п. 2.2. договору, споживач повинен до 10-го числа поточного місяця сплатити платежі за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія) поточного місяця в сумі, що визначається на рівні сум минулого місяця (останнього опалювального місяця).

За твердженням позивача, за період з 31.05.2009 року по 01.03.2012 року у відповідача виникла заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення в розмірі 13 743,47 грн., з гарячого водопостачання в розмірі 8 544,86 грн., з холодного водопостачання в розмірі 3 012,36 грн. та послуги з холодної води, яка підігрівається в розмірі 54,00 грн.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5.5. договору про надання послуг встановлений строк дії договору з 01.10.2003 року по 01.10.2006 року.

Позивачем не надано суду доказів укладення додаткових угод до договору про надання послуг щодо продовження строку його дії.

Згідно ч. 1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст.631 ЦК України).

Судом встановлено, що комунальні послуги надавалися товариству з обмеженою відповідальністю "Спадщина - Капітал" та оплачувались останнім після спливу строку дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2009 року з незалежних від відповідача обставин, через аварію, в приміщенні по вул. Марганецька, 22 припинено надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, а гаряче водопостачання взагалі ніколи не існувало в даному приміщенні.

Факт відсутності централізованого опалення та гарячого водопостачання з 20.01.2009 року підтверджується написом головного інженера ЖРЕО № 415 Проценко В.В. скріпленим печаткою на листі до КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва від 11.02.2010 року вх. № 449. Окрім того, з акту обстеження нежитлового приміщення від 27.04.2012 року, за підписом посадових осіб комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, а саме: інженера 1-ї категорії Ворвинець Л.В., майстра з технічної дільниці ЖРЕО-415 Тимошенко А.А., провідного інженера Лященко Ю.Л. та генерального директора ТОВ «Спадщина-Капітал»Паткіна О.Е., вбачається, що в приміщенні по вул. Марганецька, 22, демонтовано опалювальні прилади, стояки ЦО заізолювано та закрито оздоблювальними матеріалами, а опалення приміщення здійснюється електрообігрівачами.

Окрім того, відповідач на виконання положень п. 3.1.6. договору та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, неодноразово звертався до позивача з листами (№№ 1-1/2009р., 1-2/2009р., 1-3/2009р., 1-4/2009р., 1-5/2009р. від 25.02.2009 року, № 2/11 від 11.11.2009 року) про здійснення комісійного обстеження об'єкту оренди щодо встановлення факту відсутності централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також офіційного відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Будь-яких відповідей та заперечень на листи від позивача не отримано.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість нарахування комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва оплати за послуги з центрального опалення в розмірі 13 743,47 грн. та гарячого водопостачання в розмірі 8 544,86 грн. товариству з обмеженою відповідальністю "Спадщина - Капітал" за період з 31.05.2009 року по 01.03.2012 року згідно договору про надання послуг № 190/415-К від 30.09.2003 року.

Проте, судом встановлено, що товариству з обмеженою відповідальністю "Спадщина - Капітал" після спливу строку дії договору надавались послуги з холодного водопостачання та послуги з постачання холодної води, яка підігрівається, та оплачувались останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 38 від 17.11.2009 року про оплату комунальних послуг (холодна вода) за листопад 2009 року в розмірі 500 грн. та платіжним дорученням № 4 від 21.01.2010 року про оплату комунальних послуг (холодна вода) за грудень 2009 року в розмірі 100 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з холодного водопостачання та послуги з постачання холодної води, яка підігрівається підлягають задоволенню за розрахунком суду в розмірі 2 466,36 грн., оскільки позивачем при подачі позовної заяви не враховано платежі товариства з обмеженою відповідальністю Спадщина - Капітал" від 17.11.2009 року та від 21.01.2010 року.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором на відпуск теплової енергії, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 14 638,26 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.4. договору, за несвоєчасну сплату платежів, передбачених п.2.1. договору, споживач сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 1% від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

У відповідності положенням п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999 року, № 686-XIV, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Представниками відповідача в судовому засіданні 22.05.2012 року підтримано клопотання про застосування строку позовної давності щодо штрафних санкцій від 24.04.2012 року. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені, наданий позивач, здійснений з дотриманням положень ч. 6 ст.232 ГК України та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Суд наводить власний розрахунок пені у відповідності до розміру позовних, що підлягають задоволенню.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 1920.88 01.09.2011 - 20.09.2011 20 1 % 384.18 2009.58 21.09.2011 - 20.10.2011 30 1 % 602 2103.83 21.10.2011 - 20.11.2011 31 1 % 87 2186.99 21.11.2011 - 20.12.2011 30 1 % 652.19 2275.69 21.12.2011 - 20.01.2012 31 1 % 656.10 2369.94 21.01.2012 - 20.02.2012 31 1 % 705.46 2466.32 21.02.2012 - 01.03.2012 9 1 % 24.66 Всього: 3 760.14 З огляду на вищевикладене та з урахуванням норм Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суд приходить до висновку про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 466,36 грн.(100 % загальної суми боргу).

Вимоги в частині стягнення пені в розмірі 22 869,89 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 2 169,04 грн. та 3% річних в розмірі 1 044,74 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням норм чинного законодавства, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд наводить власний розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних у відповідності до розміру позовних, що підлягають задоволенню.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.05.2009 - 31.05.2009 99.00 1.005 0.49 01.06.2009 - 30.06.2009 202.50 1.011 2.23 01.07.2009 - 31.07.2009 279.44 0.999 -0.28 01.08.2009 - 31.08.2009 354.7 0.998 -0.71 01.09.2009 - 30.09.2009 436.35 1.008 3.49 01.10.2009 - 31.10.2009 530.60 1.009 4.78 01.11.2009 - 30.11.2009 624.85 1.011 6.87 01.12.2009 - 31.12.2009 219.10 1.009 1.97 01.01.2010 - 31.01.2010 202.26 1.018 3.64 01.02.2010 - 28.02.2010 296.51 1.019 5.63 01.03.2010 - 31.03.2010 390.76 1.009 3.52 01.04.2010 - 30.04.2010 474.92 0.997 -1.42 01.05.2010 - 31.05.2010 568.17 0.994 -3.41 01.06.2010 - 30.06.2010 662.42 0.996 -2.65 01.07.2010 - 31.07.2010 756.67 0.998 -1.51 01.08.2010 - 31.08.2010 839.83 1.012 10.08 01.09.2010 - 30.09.2010 945.16 1.029 27.41 01.10.2010 - 31.10.2010 1033.89 1.005 5.17 01.11.2010 - 30.11.2010 1111.51 1.003 3.33 01.12.2010 - 31.12.2010 1211.30 1.008 9.69 01.01.2011 - 31.01.2011 1294.40 1.010 12.94 01.02.2011 - 28.02.2011 1377.56 1.009 12.40 01.03.2011 - 31.03.2011 1471.81 1.014 20.61 01.04.2011 - 30.04.2011 1571.60 1.013 20.43 01.05.2011 - 31.05.2011 1649.22 1.008 13.19 01.06.2011 - 30.06.2011 1732.38 1.004 6.93 01.07.2011 - 31.07.2011 1826.63 0.987 -23.75 01.08.2011 - 31.08.2011 1920.88 0.996 -7.68 01.09.2011 - 30.09.2011 2009.58 1.001 2.01 01.10.2011 - 31.10.2011 2103.83 1.000 0.00 01.11.2011 - 30.11.2011 2186.99 1.001 2.19 01.12.2011 - 31.12.2011 2275.69 1.002 4.55 01.01.2012 - 31.01.2012 2369.94 1.002 4.74 01.02.2012 - 29.02.2012 2466.32 1.002 4.93 Всього: 151.71 Таким чином, в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 2 017,33 грн. відмовити.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 99.00 01.05.2009 - 31.05.2009 31 3 % 0.25 202.50 01.06.2009 - 30.06.2009 30 3 % 0.50 279.44 01.07.2009 - 31.07.2009 31 3 % 0.71 354.7 01.08.2009 - 31.08.2009 31 3 % 0.90 436.35 01.09.2009 - 30.09.2009 30 3 % 1.08 530.60 01.10.2009 - 31.10.2009 31 3 % 1.35 624.85 01.11.2009 - 30.11.2009 30 3 % 1.54 219.10 01.12.2009 - 31.12.2009 31 3 % 0.56 202.26 01.01.2010 - 31.01.2010 31 3 % 0.52 296.51 01.02.2010 - 28.02.2010 28 3 % 0.68 390.76 01.03.2010 - 31.03.2010 31 3 % 1.00 474.92 01.04.2010 - 30.04.2010 30 3 % 1.17 568.17 01.05.2010 - 31.05.2010 31 3 % 1.45 662.42 01.06.2010 - 30.06.2010 30 3 % 1.63 756.67 01.07.2010 - 31.07.2010 31 3 % 1.93 839.83 01.08.2010 - 31.08.2010 31 3 % 2.14 945.16 01.09.2010 - 30.09.2010 30 3 % 2.33 1033.89 01.10.2010 - 31.10.2010 31 3 % 2.63 1111.51 01.11.2010 - 30.11.2010 30 3 % 2.74 1211.30 01.12.2010 - 31.12.2010 31 3 % 3.09 1294.40 01.01.2011 - 31.01.2011 31 3 % 3.30 1377.56 01.02.2011 - 28.02.2011 28 3 % 3.17 1471.81 01.03.2011 - 31.03.2011 31 3 % 3.75 1571.60 01.04.2011 - 30.04.2011 30 3 % 3.88 1649.22 01.05.2011 - 31.05.2011 31 3 % 4.20 1732.38 01.06.2011 - 30.06.2011 30 3 % 4.27 1826.63 01.07.2011 - 31.07.2011 31 3 % 4.65 1920.88 01.08.2011 - 31.08.2011 31 3 % 4.89 2009.58 01.09.2011 - 30.09.2011 30 3 % 4.96 2103.83 01.10.2011 - 31.10.2011 31 3 % 5.36 2186.99 01.11.2011 - 30.11.2011 30 3 % 5.39 2275.69 01.12.2011 - 31.12.2011 31 3 % 5.80 2369.94 01.01.2012 - 31.01.2012 31 3 % 6.04 2466.32 01.02.2012 - 29.02.2012 29 3 % 5.88 Всього: 93.74 Таким чином, в частині стягнення 3% річних в розмірі 951,00 грн. відмовити.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 93,74 грн. та інфляційних витрат в розмірі 151,71 грн. відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" (02092, м.Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 52, кв. 2, ідентифікаційний код 31608938) на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва (02002, м.Київ, вул. Челябінська, 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) заборгованість за спожиті послуги з холодного водопостачання та послуги з постачання холодної води, яка підігрівається в розмірі 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 36 коп., три проценти річних в розмірі 93 (дев'яносто три) грн. 74 коп., індекс інфляції в розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 71 коп., пеню в розмірі 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 36 коп., а також 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 66 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Мудрий

Дата підписання рішення: 29.05.2012 року