Рішення
від 22.05.2012 по справі к8/137-11/6-12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2012 р. Справа № К8/137-11/6-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю до відповідачів: 1. ОСОБА_2 та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційних записів та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог,

представники:

позивача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 25.11.2011р.),

відповідача 1.: ОСОБА_4 (дов. б/н від 18.07.2011р.),

відповідача 2.: ОСОБА_4 (дов. б/н від 01.03.2012р.).

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2011р. Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -Фірма "Т.М.М." -ТОВ, позивач у справі) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі -відповідач 1. у справі) про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційних записів та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відступивши позивачу за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" вчинив удаваний правочин, в зв'язку з тим, що діяв з прихованим умислом створити нове товариство з обмеженою відповідальністю зі схожою назвою "Утіл-сервіс" після укладення договору купівлі-продажу (відступлення) з метою використання комерційної назви товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" для введення контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" в оману для забезпечення їх господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Утіл-сервіс". У зв'язку з цим позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", застосувати наслідки недійсності правочину, визнати недійсним рішення загальних зборів від 23.04.2008 року товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", скасувати реєстраційні записи та визнати недійсним акт заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2011р. у справі № К8/137-11 у задоволені позовної заяви Фірми "Т.М.М." -ТОВ відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 17.01.12р. апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." -ТОВ залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 01.11.11р. у справі № К8/137-11 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.12р. касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." -ТОВ задоволено частково, постанову Київського апеляційного Господарського суду від 17.01.12р. та рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2011р. у справі № К8/137-11 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11.04.2012р. зазначив, що розглядаючи спір в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Утілсервіс" №4 від 23.04.2008 р., місцевий господарський суд, з яким погодився й апеляційний, притягнув до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Утілсервіс", тоді як останнє повинно виступати в частині зазначеного позову у даній справі у якості відповідача, що в свою чергу стало, зокрема, безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Крім того, колегія суддів звернула увагу, що у матеріалах справи відсутнє рішення загальних зборів ТОВ "Утілсервіс" № 4 від 23.04.2008р., яке позивач просив визнати недійсним, а вказана позовна вимога не є похідною від позовної вимоги про визнання договору купівлі-продажу (відступлення) недійсним, як це вважали попередні судові інстанції. З'ясування вказаних зазначених обставин має істотне значення для правильного вирішення справи, однак місцевий та апеляційний господарські суди на них уваги не звернули та не навели мотивів, з огляду на які вони були не прийняті до уваги.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вказав, що під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлення обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При цьому, суду необхідно обговорити питання щодо залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ "Утілсервіс", встановити дійсні обставини справи і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду матеріали даної справи передано до подальшого провадження судді Черногузу А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2012р. суддею Черногузом А.Ф. справу прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 8/137-12/6-12, розгляд справи призначено на 08.05.2012р.

07.05.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про залучення в якості відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", яке мотивоване тим, що в Постанові Вищого господарського суду України № К8/137-11 від 11.04.2012р. зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" повинно виступати у даній справі у якості відповідача.

Відтак, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2012р. задоволено клопотання позивача та залучено до участі у розгляді справи в якості відповідача 2. - Товариство з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" (07800, Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, пров. Жовтневий 9) (далі -ТОВ "Утілсервіс", відповідач 2. у справі).

Враховуючи залучення до участі у справі іншого відповідача, неявку представника відповідача та враховуючи клопотання останнього про відкладення розгляду справи, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.05.2012р.

21.05.2012р. представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог № 409/05-10/6 від 21.05.2012р., в якому він просить: визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Утілсервіс" про надання ОСОБА_2 згоди на продаж 50% частки статутного фонду ТОВ "Утілсервіс", оформлене протоколом від 23.04.2008р. № 4; визнати недійсним укладений 23.04.2008р. Фірмою "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 договір купівлі -продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Утілсервіс" у розмірі 19,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Утілсервіс", що становить 43% статутного фонду (капіталу) останнього.

Таким чином, суд розглядає остаточні вимоги позивача згідно з клопотанням про уточнення позовних вимог № 409/05-10/6 від 21.05.2012р.

Вивчивши зміст даної заяви суд дійшов висновку, що за правовою природою вона є заявою про часткову зміну предмету позову. Враховуючи, що зазначена заява була подана позивачем до початку повторного розгляду справи по суті, що підтверджується записом в протоколі, суд приймає її до розгляду. При цьому суд звертає увагу на те, що у господарського суду були підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ст. 77 ГПК України, що додатково вказує на відсутність підстав для початку розгляду справи по суті до подання заяви про зміну предмету позову (п. 3.12. Пленум Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

У судовому засіданні 22.05.2012р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачі проти позовних вимог заперечили.

Водночас, 22.05.2012р від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання нових доказів у справі. Розглянувши зазначене клопотання та заслухавши думку відповідачів суд вирішив відмовити у його задоволені з тих підстав, що позивач не вказав які саме докази він має на меті надати та на підтвердження яких обставин. Відтак, зазначене свідчить, що позивач навмисно намагається відкласти розгляд справи з метою її затягування.

Під час нового розгляду справи судом було залучено до матеріалів справи належним чином засвідчену копію оскарженого рішення загальних зборів ТОВ "Утілсервіс" № 4 від 23.04.2008р.

22.05.2012р. відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

Відповідно до частин першої та третьої ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Частиною 1 ст. 3, частиною 1 ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями, і установчим документом акціонерного товариства є його статут. Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", ідентифікаційний код: 33008064, зареєстровано 15.10.2004р. за адресою: 07800, Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, провулок Жовтневий, 9, про що в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 15.10.2004р. зроблено запис за № 1 331 102 0000 000041, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ за № 664496, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

23.04.2008р. відбулися загальні збори засновників ТОВ «Утілсервіс», на яких були присутні: голова зборів -ОСОБА_2, секретар зборів -ОСОБА_5 та директор ТОВ "Утілсервіс" -ОСОБА_6 (запрошений).

Відповідно до порядку денного протоколу № 4 загальних зборів засновників ТОВ "Утілсервіс" від 23.04.2008р. передбачалося вирішення питання: 1. про необхідність проектування та будівництва заводу по утилізації побутових відходів в межах території діючого полігону; 2. про надання згоди на продаж частини статутного фонду (капіталу) Фірмі "Т.М.М." -ТОВ.

На вказаних загальних зборах було прийняте рішення, зокрема, надано згоду на продаж 50% частки статутного фонду Фірмі "Т.М.М." -ТОВ учасникам ТОВ "Утілсервіс" ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Продаж здійснити згідно договору купівлі-продажу частки в статутному фонді (капіталі) ТОВ "Утілсервіс" від 23.04.2008р. Після чого внести зміни та затвердити нову редакцію статуту ТОВ "Утілсервіс", пов'язаною зі зміною складу засновників.

23.04.2008р. між Фірмою "Т.М.М." - ТОВ та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" від 23.04.2008р. (далі за текстом: Договір), згідно п.п. 1.1., 1.2. якого ОСОБА_2 передав у власність Фірми "Т.М.М." -ТОВ належну продавцю частину у розмірі 30,5 %, що становить 61000,00 грн., від належної відповідачу 1. частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" у розмірі 57 %, що становить 114000,00 грн.

У подальшому, загальними зборами учасників ТОВ "Утілсервіс" (протокол № 4 від 23.04.2008р.) затверджено нову редакцію статуту зареєстровану державним реєстратором Бородянської районної державної адміністрації 15.05.2008р., номер запису 13311050006000041.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 114 передбачає, що учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно із ст. 117 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства зобов'язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Закон України "Про господарські товариства" у ст. 53 передбачає, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Цивільний кодекс України у ст. 147 передбачає, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 цього Кодексу. Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Відтак, враховуючи набуття у власність Фірмою "Т.М.М." -ТОВ належну продавцю частину у розмірі 30,5 %, що становить 61000,00 грн., від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", від належної відповідачу 1. частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" у розмірі 57 %, що становить 114000,00 грн та враховуючи затвердження нової редакції статуту ТОВ "Утілсервіс" суд дійшов висновку про те, що покупець -позивач у справі став учасником товариства саме після вищевказаних юридично значимих дій.

Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (утому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 22 Закону України "Про судоустрій України", місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. За змістом ч.ч.3,4 цієї норми, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Зокрема, за змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Так, згідно ч. 3 ст. 167 ГК України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч.1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 167 ГК України, пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб захисту.

У Рішенні Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 01.12.2004р. у справі N 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом (враховуючи зміну предмету позову), просить суд: визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Утілсервіс" про надання ОСОБА_2 згоди на продаж 50% частки статутного фонду ТОВ "Утілсервіс", оформлене протоколом від 23.04.2008р. № 4; скасувати реєстраційні записи; визнати недійсним акт заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009р.; визнати недійсним укладений 23.04.2008р. Фірмою "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 договір купівлі -продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Утілсервіс" у розмірі 19,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Утілсервіс", що становить 43% статутного фонду (капіталу) останнього та застосувати наслідки недійсності правочину. При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги ґрунтуються на порушені корпоративні права позивача.

Пунктом 1.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»визначено, що до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що даний спір є корпоративним спором, у якому позивач звернувся за захистом його корпоративних прав або інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Таким чином, вище наведене визначає, що необхідною умовою для захисту свого уявленого порушеного права, в тому числі визнання недійсними рішень товариства, мають особи, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Однак, на момент прийняття оскарженого рішення, оформленого протоколом № 4 від 23.04.2008р., позивач не був учасником товариства рішення зборів учасників якого якого оскаржує, а той факт, що позивач 23.04.2008р. уклав договір купівлі -продажу частки у статутному фонді не дає підстав стверджувати, що він має право оскаржувати рішення загальних зборів від 23.04.2008р., оформлене протоколом № 4, оскільки, вказане рішення передувало договору купівлі -продажу корпоративних прав.

Таким чином, суд дійшов висновку,що позивач не належить до тих суб'єктів, котрі мають право звертатися до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що позивач просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Утілсервіс" про надання ОСОБА_2 згоди на продаж 50% частки статутного фонду ТОВ "Утілсервіс" , оформлене протоколом від 23.04.2008р. № 4; в той час, як на згаданих вище зборах засновниками було ухвалено дещо інше рішення, а саме надати згоду на продаж Фірмі "Т.М.М." -ТОВ 50% частки статутного фонду ТОВ "Утілсервіс" не тільки ОСОБА_2, а також і ОСОБА_5 .

Отже, з наявного в матеріалах справи протоколу вбачається, що розмір частки у статутному фонді, який можуть продати ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на двох повинен складати 50% частки статутного фонду.

Відтак, враховуючи положення ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1 ГПК України, необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду. При цьому позовні вимоги повинні знаходиться у взаємозв'язку з порушенням права або інтересу, тобто забезпечувати захист та відновлення порушеного права у встановлений законом спосіб.

Господарський суд відповідно до приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позивач є таким, що не надув прав учасника на час проведення спірних зборів учасників, господарський суд дійшов до висновку про відмову у позові в частині визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Утілсервіс" про надання ОСОБА_2 згоди на продаж 50% частки статутного фонду ТОВ "Утілсервіс", оформлене протоколом від 23.04.2008р. № 4.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним укладеного 23.04.2008р. Фірмою "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 договору купівлі -продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Утілсервіс" у розмірі 19,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Утілсервіс", що становить 43% статутного фонду (капіталу) останнього , суд зазначає наступне.

Зазначену вимогу позивач обґрунтовує тим, що відповідач 1 відступивши позивачу за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" вчинив удаваний правочин, в зв'язку з тим, що діяв з прихованим умислом створити нове товариство з обмеженою відповідальністю зі схожою назвою "Утіл-сервіс" після укладення договору купівлі-продажу (відступлення) з метою використання комерційної назви товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" для введення контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" в оману для забезпечення їх господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Утіл-сервіс". У зв'язку з цим позивач вважає недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" та просить застосувати наслідки недійсності правочину, визнати недійсним рішення загальних зборів від 23.04.2008 року товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс", скасувати реєстраційні записи та визнати недійсним акт заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009р. внаслідок недійсності договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс".

Водночас, позивач, заявляючи вимогу про визнання недійсним укладеного 23.04.2008р. Фірмою "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 договору купівлі -продажу, згідно заяви про зміну предмету позову, зазначає саме договір купівлі -продажу частки у статутному фонді (капіталі) відповідача 2. у розмір 19,5% від належної ОСОБА_2К частки у статутному фонді ТОВ «Утілсервіс".

Стаття 509 ЦК України надає визначення цивільно-правового зобов'язання.

Так, ч. 1 зазначеної статті ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією із підставою виникнення зобов'язання передбаченою ст. 11 ЦК України є цивільно-правовий договір на який і посилається позивач у своєму позові, а визначення договору надається ст. 626 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Отже, однією із підстав виникнення у сторони обов'язку є, зокрема, певний договір, укладений між сторонами на виконання своїх обов'язків.

Проте, судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем подано інший договір , з іншим предметом ніж зазначений у заяві про зміну предмету позову, а саме договір купівлі -продажу частики у статутному фонді (капіталі) відповідача 2. у розмірі 30,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді ТОВ «Утілсервіс".

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що волею позивача є визнати недійсним договір купівлі -продажу, предмет якого відмінний тому, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 вказаного кодексу встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Суд звертає увагу на те, що на сторону судового процесу лежить тягар подати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Копію договору купівлі -продажу частки у статутному фонді (капіталі) відповідача 2. у розмірі 19,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді ТОВ «Утілсервіс" позивачем не подано, так, як і не подано інших доказів на підтвердження існування цього договору та обґрунтування своїх позовних вимог за цим договором.

Відповідач існування вказаного договору купівлі -продажу частки у статутному фонді (капіталі) відповідача 2. у розмірі 19,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді ТОВ «Утілсервіс" від 23.04.2008 року у судовому також не підтвердив у зв'язку з відсутністю договору між ОСОБА_2 та позивачем саме з таким предметом.

Відтак, з матеріалів справи не вбачається, позивачем не доведено, а відповідачем заперечено факт існування між сторонами спору договору, який просить визнати недійсним позивач, а саме договору купівлі -продажу частки у статутному фонді (капіталі) відповідача 2. у розмірі 19,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді ТОВ «Утілсервіс".

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, суд дійшов висновку, що за відсутності в матеріалах справи договору купівлі -продажу частки у статутному фонді (капіталі) відповідача 2. у розмірі 19,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді ТОВ «Утілсервіс", суд позбавлений можливості дати оцінку обставинам, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, здійснивши аналіз значених норм права, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним укладеного 23.04.2008р. Фірмою "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_2 договору купівлі -продажу, частки у статутному фонді (капіталі) відповідача 2. у розмірі 19,5% від належної ОСОБА_2 частки у статутному фонді ТОВ «Утілсервіс", що становить 43% статутного фонду (капіталу) останнього є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Судом береться до уваги, що позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009р., як невід'ємної частини договору 23.04.2008р.(п.5 акту), є похідними від позовних вимог про визнання Договору недійсним, а позовні вимоги про скасування реєстраційних записів є похідними від позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів від 23.04.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс".

Позаяк, судом також було дано оцінку Акту заліку зустрічних однорідних вимог за договорами від 23.04.2008 року та №148/02-С2-К від 13.02.2009 року складеного сторонами 19 лютого 2009 року. Так, судом встановлено, що сам по собі акт заліку зустрічних однорідних вимог, як правочин не має ознак, що тягнуть за собою недійсність правочину в розумінні ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відсутність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Утілсервіс" від 23.04.2008 року оформленого протоколом №4 та Договору від 23.04.2008р. та відсутність в акті взаємозаліку ознак, що тягнуть за собою недійсність правочину вказує на відсутність підстав для скасування реєстраційних записів, застосування наслідків недійсності правочину та визнання недійсним акту заліку зустрічних однорідних вимог від 19.02.2009р. за Договором, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цих вимог позивача в повному обсязі.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач у справі у своєму відзиві на позовну заяву звернувся до суду із заявою про застосування до позовних вимог позивача строку позовної давності. При цьому позивач не намагався наводити і доводити суду поважність причин пропуску строків позовної давності.

Проте, суд відмовляє у застосуванні строків позовної давності з тих підстав, що суд застосовує строки позовної давності лише у випадках наявності підстав для захисту порушеного права, тоді як відсутність порушеного права позивача у справі встановлено судом під час розгляду даної справи по суті.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що в задоволені вимог позивача слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в задоволені позову господарські витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Суддя А.Ф. Черногуз

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення22.05.2012
Оприлюднено05.06.2012
Номер документу24380291
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —к8/137-11/6-12

Ухвала від 19.12.2012

Господарське

Господарський суд Київської області

Черногуз А.Ф.

Постанова від 04.12.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Погребняк В. Я.

Ухвала від 19.11.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Погребняк В. Я.

Ухвала від 24.10.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Козир Т.П.

Ухвала від 15.10.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Козир Т.П.

Постанова від 30.07.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Федорчук Р.В.

Рішення від 22.05.2012

Господарське

Господарський суд Київської області

Черногуз А.Ф.

Ухвала від 08.05.2012

Господарське

Господарський суд Київської області

Черногуз А.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні