Постанова

від 29.05.2012 по справі 18/3590/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 18/3590/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. у справігосподарського суду Полтавської області за позовомприватного підприємства "Да", м. Полтава дофізичної особи -підприємця ОСОБА_4 простягнення 29755,00грн. за участю представників:

позивача: директор - Денисенко

відповідача: ФОП ОСОБА_4 та представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Да" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути на його користь 29 755,00 грн. заборгованості, зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення, загальною площею 70 м 2 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також підготувати до передачі та повернути вказане приміщення позивачу.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.02.2012 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу приватне підприємство "ДА" просить залишити скаргу без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 року між приватним підприємством "ДА" (орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №3 - приміщення загальною площею 70 м 2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 3.1. договору оренди №3 від 01.01.2011 року за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, яка вноситься незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря у вигляді 100% передоплати на протязі 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунку за поточний місяць. Рахунок виставляється з 1 по 15 число поточного місяця. Розмір орендної плати становить 2 520,00 грн. на місяць з розрахунку 36,00 грн. за 1 м 2 орендованого приміщення (п. 3.2 Договору оренди).

Положеннями п.7.1 договору оренди сторони погодили, що плата за електроенергію здійснюється щомісячно згідно показів лічильника, додається до суми орендної плати та включається до виставленого рахунку.

Строк дії договору оренди закінчився 31.12.2011 р. та на новий строк сторонами продовженим не був.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язання по договору виконував неналежним чином, зокрема, прийнявши виставлені позивачем рахунки-фактури на оплату орендної плати із врахуванням вартості електричної енергії, їх не оплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 р. в розмірі 42 128,00 грн., частину якої відповідач погасив, сплативши 18 543,00 грн.

Сума заборгованості з орендної плати на час подачі позову становила 23 585,00 грн. При цьому відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням після закінчення строку дії договору оренди, за що позивачем була нарахована неустойка в сумі 6170,00 грн. за прострочення обов'язку щодо повернення орендованого майна після припинення дії договору оренди з 01.01.2012 р. по 10.02.2012 р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи встановлені судом обставини та вимоги наведених норм матеріального права, висновки господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову колегія визнає правомірними та обґрунтованими.

Таким чином, місцевим та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що підстав для скасування оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. у справі

№ 18/3590/11 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г.Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко