Постанова

від 30.05.2012 по справі 4/465

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р. Справа № 4/465 Доповідач -суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Євробудкомплекс"

на рішення господарського суду міста Києва

від 12.01.2012 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року

у справі № 4/465

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Євробудкомплекс"

до Приватного акціонерного товариства

"Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ -Московської філії

за участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні

відповідача Міністерства інфраструктури України

за участю Київської транспортної прокуратури

про визнання терміну дії договору

оренди поновленим

за участю представників:

позивача - Самойленка О.В., Семиріч Д.В.;

відповідача - Норець Н.О., Протченко С.В., Зайончковського І.В.,

третьої особи - не з'явились;

прокуратури - Рудак О.В.,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудкомплекс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпропетровське підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ -Московської філії про визнання терміну дії договору оренди поновленим.

23.11.2011 року ТОВ "Євробудкомплекс" подало заяву про уточнення позовних вимог, якою просило визнати термін дії договору оренди укосів від 05 квітня 2006 року № 45 продовженим на строк, встановлений в ньому, тобто на 5 років з 05 квітня 2011року до 05 квітня 2016 року на тих самих умовах, які передбачені зазначеним договором.

Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Борисенко І.І.) від 12.01.2012 року, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) від 13.03.2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудкомплекс" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 квітня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Київ-Московське підприємство промислового залізничного транспорту", правонаступником якого є ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", яке відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 22.04.2011 року перетворено на Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", (орендодавець -відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євробудкомплекс" (орендар-позивач) укладено договір оренди укосів № 45.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування "Укоси", загальною площею 20 178,62 кв.м., розміщені за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4 та знаходяться на балансі орендодавця, вартість яких згідно експертної оцінки від 01.02.2006 року складає 3 864 408,00 грн. Мета оренди -використання для складання, зберігання та переробки навалочних вантажів, що належать орендарю.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами акта приймання передачі майна, але не раніше дати підписання сторонами цього договору.

Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 договору у разі припинення або розірвання договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання -передачі, обов'язок складання якого покладається на сторону, яка повертає майно з оренди.

Строк дії договору встановлено на 5 років, з 05 квітня 2006 року до 05 квітня 2011 року включно (п. 10.1 договору).

Чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.4). При цьому, відповідно до положень п.11.1 договору, орендар після закінчення терміну оренди зобов'язаний повернути орендоване майно в термін 3 діб згідно п. 5.6 договору.

В зв'язку з закінченням терміну дії договору відповідачем надсилались листи позивачу про звільнення орендованого майна (№ 67 від 22.02.2011 року, №112 від 23.03.2011 року, № 132 від 05.04.2011 року, № 88 від 16.06.2011 року, № 93 від 22.06.2011 року, № 113 від 30.06.2011 року), на які останній не реагував.

Також, 25.05.2011 року Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпропетровське підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ -Московської філії складено комісійний акт перевірки орендованого майна, з якого вбачається що, майно не підготовлено до повернення з оренди.

У зв'язку з порушенням позивачем умов договору щодо повернення орендованого майна, відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про повернення орендованого майна, проте ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2011 року розгляд справи №30/269 зупинено до вирішення справи № 4/465.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробудкомплекс" послалось на наявність усної домовленості між керівництвом сторін про продовження строку дії договору оренди, також вказало про сплату орендних платежів після 05.04.2011 року, тобто після закінчення строку дії договору, відповідно до наданих Відповідачем рахунків-фактур і податкових накладних, і наявність підписаних актів про надання послуг за квітень-травень 2011 року, що, на думку позивача, свідчить про поновлення строку дії договору та про відсутність заперечень з боку орендодавця щодо продовження дії спірного договору. Крім того, пославшись на ч.6 ст. 283, ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, щодо несвоєчасного повідомлення відповідачем про припинення дії спірного договору, позивач просив визнати його продовженим на 5 років з 05 квітня 2011року до 05 квітня 2016 року на тих самих умовах, які були передбачені зазначеним договором.

Місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, встановивши факт закінчення строку дії вказаного вище договору та наявність заперечень з боку орендодавця щодо його продовження, про що свідчать вищевказані листи відповідача, обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про продовження договору оренди на новий термін.

При цьому, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця проти продовження договору, то такий договір припиняється.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

До даних правовідносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

В силу ч. 2 ст. 26 цього ж Закону закінчення строку, на який договір був укладений, є підставою припинення договору оренди.

З аналізу норм статті 173 Господарського кодексу України та статтей 11, 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання, як правовідношення сторін, є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників. Припинення зобов'язання зумовлює припинення існування підстави для відповідного права, зокрема, для подальшого користування відповідачем приміщенням, отриманим в оренду за спірним договором.

Виходячи зі встановлених судами попередніх інстанцій фактів щодо закінчення строку дії вказаного вище договору 05.04.2011 року, та наявності заперечень з боку орендодавця про його продовження, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог.

Доводи скаржника у касаційній скарзі щодо несвоєчасного повідомлення його про припинення Договору у встановлений місячний термін, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи листами відповідача направленими ТОВ "Євробудкомплекс" з вимогою про звільнення орендованого приміщення.

Також, не ґрунтується на законі твердження скаржника щодо продовження дії спірного договору, оскільки виставлені відповідачем рахунки на оплату оренди укосів у квітні та травні 2011 року не є безумовним підтвердженням волевиявлення орендодавця на продовження дії договору.

Інші доводи зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів першої й апеляційної інстанцій, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення та постанови не вбачається.

За таких обставин, прийняті рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому дані судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудкомплекс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі № 4/465 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик О.А. Подоляк