Постанова

від 25.05.2012 по справі 2а/0570/3796/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/3796/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (дов.)

ОСОБА_2 (дов.)

відповідача: ОСОБА_3 (дов.)

ОСОБА_4 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська інвестиційно-будівельна компанія»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби

про про скасування податкового повідомлення рішення від 20.03.2012р. №0000062202, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська інвестиційно-будівельна компанія» (надалі - позивач, ТОВ «ДІБК») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби(надалі - відповідач, ДПІ у Київському районі м.Донецька) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012р. №0000062202, зобов'язання вчинити певні дії

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 03.03.2012р. №975/23-2/33006135, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні від 25.05.2012р. надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої від вимог щодо зобов'язання відповідача надати довідку за результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. - відмовляється.

В судовому засіданні від 25.05.2012р. представник позивача позов, з урахуванням уточнення позовних вимог, підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ДПІ у Київському районі м.Донецька надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 25.05.2012р. представник відповідача проти позову, з урахуванням уточнення позовних вимог, заперечував та просив в його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТОВ «ДІБК» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 33006135, місцезнаходження: 83121, м.Донецьк, вул.Артема, буд.165), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №433534.

ДПІ у Київському районі м.Донецька була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ДІБК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 03.03.2012р. №975/23-2/33006135 (надалі - акт від 03.03.2012р.).

Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДІБК» п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 2 911 265,00 грн., у тому числі за 4-й квартал 2010р. у розмірі 2 911 265,00 грн., а також встановлено заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011р. у розмірі 11 645 058,00 грн.

В порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством при податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів у 4 кварталі 2010 року не включена балансова вартість квартир, які є активами підприємства, у сумі 21 101 812,00 грн., в результаті чого занижено валових доходів підприємства за 4 квартал 2010 року в сумі 21 101 812,00 грн.

Вартість квартир, по яким повернуті майнові права, з врахуванням витрат 1 кварталу 2011 року, включено підприємством в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів до 1 кварталу 2011 року у рядку «А3 балансова вартість запасів у готовій продукції» у сумі 21 457 732,00 грн. (кредитове сальдо по рахунку 263 «Готова продукція. Квартири пр.Маяковського, 20 «б» станом на 31.03.2011р. згідно даних бухгалтерського обліку підприємства складає 21 457 732,00 грн.), внаслідок чого валовий дохід у 1 кварталі 2011 року завищено на 19 031 257,00 грн.

На підставі акту перевірки від 03.03.2012р. відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012р. № 0000062202, згідно якого сума грошового зобов'язання з податку на прибуток становить 4 366 897,50 грн., у тому числі за основним платежем 2 911 265,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 455 632,50 грн.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об'єктом інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва (ФФБ), фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (далі - Закон №978) встановлено загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- Фонд фінансування будівництва (далі - ФФБ) - це кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

- Управитель - це фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та отримала в установленому порядку дозвіл/ліцензію.

- Договір управителя із забудовником (далі - договір) - це договір, який регулює взаємовідносини управителя із забудовником щодо організації спорудження об'єктів будівництва з використанням отриманих в управління управителем коштів та подальшої передачі забудовником об'єктів інвестування установникам управління.

Ст.9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору.

Договір між забудовником та управителем ФФБ має обов'язково містити зобов'язання забудовника після закінчення будівництва передати об'єкти інвестування у власність довірителям ФФБ на умовах цього Закону та Правил ФФБ.

Згідно договору №2 від 11.04.2008 про організацію спорудження об'єкта будівництва (двох багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованим адміністративним приміщенням, підземними та гостьовими автостоянками на проспекту 25-річчя РСЧА в мікрорайоні 18 у Ворошилівському районі м. Донецька) Управитель Фонду фінансування будівництва виду А - ЗАТ «Донгорбанк» (код ЄДРПОУ 20365318) замовляє забудовнику (ТОВ «Донбаська інвестиційно-будівельна компанія»), а Забудовник зобов'язується організувати спорудження об'єкта будівництва з використанням отриманих від Управителя коштів, своєчасно ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування у власність довірителям.

Відповідно до п.1.12 зазначеного договору сторони домовилися, що з моменту укладання договору вважаються переданими Управителю майнові права на Об'єкти інвестування в об'єкті будівництва для подальшої передачі Довірителям цих об'єктів інвестування. Без письмової згоди Управителя Забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об'єкти інвестування, майнові права на які передані Управителю. Повернення майнових прав на Об'єкти інвестування, які не були закріплені за Довірителями, оформлюється після введення в експлуатацію об'єкта будівництва відповідною додатковою угодою до цього договору.

Рішенням виконкому Ворошилівської в м.Донецьку ради від 13.10.2010р. №222/3 багатоповерховому житловому дому з вбудовано-прибудованим адміністративним приміщенням, підземними та гостьовими автостоянками на проспекту 25-річчя РСЧА в мікрорайоні 18 у Ворошилівському районі м.Донецька було присвоєно адресу: м.Донецьк, пр. Маяковського, 20 «б».

Сертифікатом відповідності від 10.12.2010р. реєстраційний номер ДЦ 000873, виданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації від 23.11.2010р. посвідчена відповідність закінченого будівництвом об'єкту (перша черга житлового будинку №2 по пр. Маяковського, 20 «б» у Ворошилівському районі м. Донецька) кошторисної документації, вимогам будівельних норм та правил та підтверджена його готовність до експлуатації.

Відповідно п.1 додаткової угоди №105 від 20.12.2010р. до договору № 2 від 11.04.08р. «у зв'язку з отриманням Забудовником сертифіката відповідності (ДЦ000873) на житловий будинок №2 об'єкту будівництва у відповідності до п.8 ст.14 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла в операціях з нерухомістю» Управитель повертає, а Забудовник приймає майнові права на наступні об'єкти інвестування-квартири у житловому будинку №2 Об'єкту будівництва: №№6-8, 10, 17, 23, 35, 37, 52, 56, 59, 72-74, 77, 80, 83, 87, 88, 97-99, 101, 110, 111, 116, 118, 120, 124, 125, 131, 132, 134-136, 138, 139, 141-143, 149-151, 153».

Частиною 2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація права власності здійснюється на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Забудовник є власником будівельно-монтажних робіт до моменту державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - квартиру.

Саме державна реєстрація дозволяє виділити в об'єкті будівництва квартири, як готову продукцію.

Суд зазначає, що в даному випадку об'єктом нерухомості слід вважати саме квартири.

Що власне відповідачем у спірному акті перевірки не спростовується.

Право власності на об'єкти нерухомості - квартири не виникає з моменту прийняття до експлуатації Об'єкту будівництва - житлового будинку №2.

Таким чином, віднесення до готової продукції квартири без прав володіння, користування та розпорядження нею не відповідає вимогам чинного законодавства, а державна реєстрація прав власності на нерухоме майно є необхідною обов'язковою стадією для того, щоб будівельно-монтажні роботи, що належать Забудовнику стали окремим нерухомим майном - готовою продукцією.

П.10 Постанови КМУ №923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» у разі коли закінчений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію в I або IV кварталі, строки виконання окремих видів робіт (з оздоблення фасадів, опорядження території тощо) можуть бути перенесені у зв'язку з несприятливими погодними умовами. Перелік таких робіт і строки їх виконання визначаються замовником, про що робиться відповідний запис в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації від 23.11.2010р. на наступний 2011р. через несприятливі погодні умови було перенесено виконання наступних будівельно-монтажних робіт: «Зовнішнє опорядження. Благоустрій прибудинкової території».

Таким чином всі будівельно-монтажні роботи на об'єкті будівництва - житловому будинку №2 на момент вводу до експлуатації завершені не були, що свідчить проте, що зазначений об'єкт будівництва не відповідає вимогам готової продукції.

Згідно «Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерства фінансів Украйни від 30.11.1999р. до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Відповідно до ст.5 Наказу від 20.10.1999р., №246 «Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку» запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (п.8).

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерському обліку 2 «Баланс», затверджено наказом Мінфіну від 31.03.99р. №87 активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод в майбутньому.

Із акту від 03.03.2012р. вбачається, що перевіркою обліково-сальдової відомості за 4 кв.2010 року, відомості по рахунку 205 «будівельні матеріали», 23142 «об'єкти будівництва житловий будинок №2», рахунку 263 «Готова продукція. Квартири пр. Маяковського. 20б» встановлено: собівартість будівництва житлового будинку №2 станом на 31.12.2010р. складає 83 822 866,0 грн. у т.ч. вартість обладнання і комплектуючих виробів які належать монтажу 2 434 414 грн.; площа, що продається складає 6 208,8 кв.м.; площа квартир, по яким Управителем повернуті майнові права та які є активами підприємства складає 4202,5 кв.м.

Згідно наказу по підприємству №54-Ф від 30.12.2008р. «Про облікову політику» одиницею виміру виробничої продукції (збудованих об'єктів) прийняти квадратний метр площі, що продається.

На підставі вищевикладеного, собівартість квартир (без вартості обладнання і комплектуючих виробів які належать монтажу), по яким повернуті майнові права та які є активами підприємства складає 21 101 812,00 грн.

Вартість обладнання і комплектуючих засобів, які належать монтажу в розмірі 2 434 414,00 грн., включено підприємством в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів 4 кварталу 2010 року в рядку «А2 балансова вартість запасів у незавершеному виробництві».

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено, що станом на IV квартал 2010р., спірний об'єкт інвестування за своєю юридичною природою не відповідав розумінню визначення, що вкладено в нормативний зміст п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, тобто не набув для позивача статусу матеріальної цінності, не став активом підприємства, відносно якого, у останнього було наявно право власності.

Таким чином оскільки станом на IV квартал 2010р., позивач фактично був власником будівельно-монтажних робіт, які йому передає Генеральний підрядник в процесі будівництва (за формами КБ-2 та КБ-3, копії наявні у матеріалах справи), то норма п. 5.9 ст. 5 вказаного вище Закону України на таку категорію, як будівельно-монтажні роботи не розповсюджується.

Тобто у позивача не виникає обов'язку включати до складу валового доходу позитивну різницю вартості таких робіт у такому звітному періоді

Правова ж позиція податкового органу щодо ототожнення факту вводу в експлуатацію з одночасним набуттям права власності на квартири, які стають готовою продукцією визнається судом помилковою.

З урахуванням вищенаведеного, Суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська інвестиційно-будівельна компанія» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби від 20.03.2012р. №0000062202 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 4 366 897,50 грн., у тому числі 2 911265,00 грн. - за основним платежем та 1 455632,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Донбаська інвестиційно-будівельна компанія» 2 146 (дві тисячі сорок шість) гривень 00 копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 25 травня 2012 року, повний текст виготовлено 29 травня 2012 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.