Ухвала

від 18.07.2012 по справі 2а/0570/3796/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року справа №2а/0570/3796/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бугрима А.М.,

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2012р. по справі № 2а/0570/3796/2012 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська інвестиційно-будівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012р. №0000062202,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2012р. №0000062202 .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2012р. позов задоволено, внаслідок чого скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012р. №0000062202 .

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято спірне рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що позивачем за додатковою угодою №105 від 20.12.2010р. до договору № 2 від 11.04.08р. було отримано майнові права на квартири, які є активами у розумінні Положення бухгалтерського обліку, а тому позивач повинен був включити балансову вартість квартир при податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів у 4 кварталі 2010р.

Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлен належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., за результатами якої складений відповідний акт від 03.03.2012р. №975/23-2/33006135 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012р. №0000062202, яким позивачеві згідно підпункту 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2911265 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1455632,50грн., на загальну суму 4366897,50 грн..

Підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 2 911 265,00 грн., у тому числі за 4-й квартал 2010р. у розмірі 2 911 265,00 грн., а також встановлено заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011р. у розмірі 11 645 058,00 грн.

При здійсненні перевірки встановлено, що позивачем при податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів у 4 кварталі 2010 року не включена балансова вартість квартир, які є активами підприємства, у сумі 21 101 812,00 грн., в результаті чого занижено валовий доход підприємства за 4 квартал 2010 року в сумі 21 101 812,00 грн.

Вартість квартир, по яким повернуті майнові права, з врахуванням витрат 1 кварталу 2011 року, включено підприємством в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів до 1 кварталу 2011 року у рядку «А3 балансова вартість запасів у готовій продукції» у сумі 21 457 732,00 грн. (кредитове сальдо по рахунку 26 «Готова продукція». Квартири пр.Маяковського, 20 «б» станом на 31.03.2011р. згідно даних бухгалтерського обліку підприємства складає 21 457 732,00 грн.), внаслідок чого валовий дохід у 1 кварталі 2011 року завищено на 19 031 257,00 грн.

У п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації,та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах,у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору №2 від 11.04.2008 про організацію спорудження об'єкта будівництва (двох багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованим адміністративним приміщенням, підземними та гостьовими автостоянками на проспекту 25-річчя РСЧА в мікрорайоні 18 у Ворошилівському районі м. Донецька) Управитель Фонду фінансування будівництва виду А - ЗАТ «Донгорбанк» замовляє забудовнику (позивач), який зобов'язується організувати спорудження об'єкта будівництва з використанням отриманих від Управителя коштів, своєчасно ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування у власність довірителям.

Згідно до умов п.1.12 цього договору, з моменту укладання договору вважаються переданими Управителю майнові права на об'єкти інвестування в об'єкті будівництва для подальшої передачі Довірителям цих об'єктів інвестування. Без письмової згоди Управителя Забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об'єкти інвестування, майнові права на які передані Управителю. Повернення майнових прав на об'єкти інвестування, які не були закріплені за Довірителями, оформлюється після введення в експлуатацію об'єкта будівництва відповідною додатковою угодою до цього договору.

Рішенням виконкому Ворошиловської в м.Донецьку ради від 13.10.2010р. №222/3 багатоповерховому житловому дому з вбудовано-прибудованим адміністративним приміщенням, підземними та гостьовими автостоянками на проспекту 25-річчя РСЧА в мікрорайоні 18 у Ворошиловському районі м.Донецька було присвоєно адресу: м.Донецьк, пр. Маяковського, 20 «б».

Сертифікатом відповідності від 10.12.2010р. реєстраційний номер ДЦ 000873, виданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації від 23.11.2010р., посвідчена відповідність закінченого будівництвом об'єкту (перша черга житлового будинку №2 по пр. Маяковського, 20 «б» у Ворошиловському районі м. Донецька) кошторисної документації, вимогам будівельних норм та правил та підтверджена його готовність до експлуатації.

Відповідно п.1 додаткової угоди №105 від 20.12.2010р. до договору № 2 від 11.04.08р. «у зв'язку з отриманням Забудовником сертифіката відповідності (ДЦ000873) на житловий будинок №2 об'єкту будівництва у відповідності до п.8 ст.14 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла в операціях з нерухомістю» Управитель повертає, а Забудовник приймає майнові права на наступні об'єкти інвестування-квартири у житловому будинку №2 Об'єкту будівництва: №№6-8, 10, 17, 23, 35, 37, 52, 56, 59, 72-74, 77, 80, 83, 87, 88, 97-99, 101, 110, 111, 116, 118, 120, 124, 125, 131, 132, 134-136, 138, 139, 141-143, 149-151, 153».

Згідно «Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затв. наказом Міністерства фінансів Украйни від 30.11.1999р., до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Відповідно до ст.5 Наказу від 20.10.1999р., №246 «Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку» запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (п.8).

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерському обліку 2 «Баланс», затверджено наказом Мінфіну від 31.03.99р. №87 активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод в майбутньому.

Виходячи з наведеного, податковий орган вважає, що оскільки позивачем за додатковою угодою №105 від 20.12.2010р. до договору № 2 від 11.04.08р. було отримано майнові права на квартири, які є активами у розумінні Положення бухгалтерського обліку, то позивач повинен був включити балансову вартість квартир при податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів у 4 кварталі 2010р.

Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Забудовник є власником будівельно-монтажних робіт до моменту державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - квартиру.

Тобто, саме державна реєстрація дозволяє виділити в об'єкті будівництва квартири, як готову продукцію.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що віднесення до готової продукції квартири без прав володіння, користування та розпорядження нею не відповідає вимогам чинного законодавства, а державна реєстрація прав власності на нерухоме майно є необхідною обов'язковою стадією для того, щоб будівельно-монтажні роботи, що належать Забудовнику стали окремим нерухомим майном - готовою продукцією.

У п.10 постанови Кабінету Міністрів України №923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» встановлено, що у разі коли закінчений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію в I або IV кварталі, строки виконання окремих видів робіт (з оздоблення фасадів, опорядження території тощо) можуть бути перенесені у зв'язку з несприятливими погодними умовами. Перелік таких робіт і строки їх виконання визначаються замовником, про що робиться відповідний запис в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Як вбачається з акту готовності об'єкта до експлуатації від 23.11.2010р., через несприятливі погодні умови було перенесено на 2 квартал 2011р. виконання будівельно-монтажних робіт: «Зовнішнє опорядження. Благоустрій прибудинкової території».

Таким чином, всі будівельно-монтажні роботи на об'єкті будівництва - житловому будинку №2 на момент вводу до експлуатації завершені не були, а тому зазначений об'єкт будівництва не відповідає вимогам готової продукції.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що отримані позивачем за додатковою угодою №105 від 20.12.2010р. до договору № 2 від 11.04.08р. майнові права на квартири, є активами у розумінні Положення бухгалтерського обліку, і позивач зобов'язаний був включити балансову вартість квартир при податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів у 4 кварталі 2010р., колегією суддів не прийняті до уваги.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що станом на IV квартал 2010р., спірний об'єкт інвестування за своєю юридичною природою не відповідав розумінню визначення, що вкладено в зміст п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому відповідачем безпідставно було прийнято податкове повідомлення-рішення .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2012р. по справі № 2а/0570/3796/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2012р. по справі № 2а/0570/3796/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 липня 2012 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 23 липня 2012р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г. Сухарьок