Рішення

від 01.06.2012 по справі 21/5005/3076/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.12р. Справа № 21/5005/3076/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖШАХТОБУД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КМЦЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 424 116,67 грн. за договором купівлі-продажу від 29.11.11р. № 140/2011

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 007 від 12.04.2012р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 17.04.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 44 178,82 грн. та пені -379 937,85 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що Відповідач не виконав свої зобов'язання по поставці задвижки відповідно до вимог п. 3.2. Договору купівлі-продажу від 29.11.11р. № 140/2011, поставку товару не здійснив, передоплату не повернув.

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що товар поставлений Позивачу в повному обсязі, однак обґрунтованих доказів в підтвердження заперечень суду не надав. Крім того, Відповідач зазначив, що спірний договір є неукладеним у зв'язку з тим, що до нього не підписувались специфікації, які є невід'ємною частиною договору.

Позивач проти відзиву заперечив, пославшись на те, що спірний договір направлений на настання реальних наслідків, позов підтримав.

Розгляд справи відкладався з 24.04.12р. до 29.05.12р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

У судовому засіданні 29.05.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КМЦЛ" (надалі -Продавець, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖШАХТОБУД" (надалі -Покупець, Позивач) укладено Договір купівлі-продажу № 140/2011 (надалі -Договір), строк дії якого починає свій перебіг у момент підписання та закінчується 31.12.2012р. (п. 8.2. Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар запірна арматура (надалі -товар).

Загальна кількість товару (партії товару), його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару вказується Сторонами у Специфікаціях, які з моменту їх підписання та скріплення печатками Сторін є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2. Договору).

Загальна ціна товару за цим Договором складає ціну усіх підписаних та скріплених печатками Сторін Специфікацій (п.2.1. Договору).

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 2.3. Договору зазначено, що оплата вартості товару виконується Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця на умовах 100% передплати, якщо інше не визначено у Специфікаціях чи Додаткових угодах.

Відповідно до ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу , а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що товар має бути поставлений Покупцеві на протязі 10 календарних днів з моменту отримання коштів Продавцем. Базисом поставки за цим Договором є СРТ -склад Покупця, у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року (п.п.1.7., 1.6. Договору).

Позивач належним чином виконав умови Договору на підставі рахунку-фактури № СФ-0057 від 28.11.2011 р. наданого Відповідачем Позивачу перерахував кошти у розмірі 44 178,82 грн., за поставку задвижки 31с40нж (30с15нж, 30с41нж) Ду 50мм у кількості 44 штук, що підтверджується платіжним дорученням № 3758 від 30.11.2011р. (а.с. 15-16).

Відповідач своєчасно не здійснив поставку товару відповідно до п. 3.2. Договору у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 44 178,82 грн., що і є причиною спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на умови п.3.2 Договору, який визначає, що товар має бути поставлений Покупцеві на протязі 10 календарних днів з моменту отримання коштів Продавцем, таким чином строк поставки товару є таким, що настав.

Відповідач у встановлений п.3.2 Договору строк не поставив товар.

27.12.2011 р. на адресу Відповідача було направлено претензію № 1 від 26.12.2011 р. про повернення коштів та сплату пені. Дану претензію було отримано Відповідачем 30.12.11 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте Відповідач не повернув кошти та не надав жодних пояснень, щодо прострочення поставки товару.

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів поставки товару на суму 44 178,82 грн. або повернення грошових коштів у розмірі 44 178,82 грн. за непоставлений товар Відповідач не надав, доводи Позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості в сумі 44 178,82 грн.

Щодо посилання Відповідача на те, що спірний договір є неукладеним у зв'язку з тим, що до нього не підписувались специфікації, які є невід'ємною частиною договору, судом не приймається, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.ч.1, 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що предметом договору є товар, а саме:запірна арматура.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони почали виконувати умови Договору, що підтверджується: рахунком-фактури № СФ-0057 від 28.11.2011 р. та платіжним дорученням № 3758 від 30.11.2011р..

Згідно рахунку-фактури та платіжного доручення оплата відповідачу була здійснена саме за запірну арматуру -задвижку31с40нж(30с15нж, 30с41нж) Ду 50мм.

Крім того, заперечення відповідача щодо неукладення спірного договору спростовуються наданими ним же документами: копія податкової накладної від 30.11.11р. №4 містить посилання саме на оплату по спірному договору (а.с.31), відповідь Жовтневого районного відділу Криворізького МУ ГУ УМВС України у Дніпропетровській області на звернення відповідача також містить посилання на спірний договір (а.с.41).

Викладені обставини свідчать, що укладений сторонами Договір є таким, що укладений та має реальні правові наслідки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням викладеного суд зазначає, що відповідач не довів у встановленому законом порядку ті обставини на які він послався, як на підставу своїх заперечень, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 44 178,82 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача відповідно до п. 5.4. Договору за затримання передачі (відвантаження) товару пеню у розмірі 10% вартості затримання (не відвантаженого) товару за кожен день прострочення передачі (відвантаження) товару (86 днів) у розмірі 379 937,85 грн.

Приписами ст. 3 ЦК України встановлено вимоги щодо справедливості, добросовісності та розумності рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, дані норми закону надають суду право зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони є надмірно великими порівняно із збитками кредитора.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів спричинення йому збитків від непоставки товару, приймаючи до уваги, що сума основного боргу, заявленого Позивачем до стягнення становить 44 178,82 грн., а сума пені -379 937,85 грн. (тобто співвідношення санкції до суми основного боргу становить 860% ), а також те, що необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду, суд вважає за необхідне, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір пені до 5 000,00 грн.

Дана висновки узгоджуються з позицією Вищого господарського суду України, викладена в постановах № 61/116 від 11.08.2011 р., № 11/5009/2491/11 від 06.12.2011 р., 33/224-10 від 01.02.2011 р. (а.с 53-67)

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР КМЦЛ" (50053, Дніпропетровська обл., вул. Мусоргського, б. 16, кім. 405, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33575936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖШАХТОБУД" (50015, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, б. 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36607677) основний борг у розмірі 44 178,82 грн. (сорок чотири тисячі сто сімдесят вісім грн. 82 коп.), пеню у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 983,58 грн. (дев'ятсот вісімдесят три грн. 58 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення пені у розмірі 374 937,85 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 05.06.2012 року