Рішення

від 30.05.2012 по справі 5015/1204/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.12 Справа№ 5015/1204/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі Міністерства оборони України, м.Київ

до відповідача-1 Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд", с.Малехів Жовківського району Львівської області

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс", м.Львів

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

За участю представників сторін:

від прокуратури Майорчак В.М. -старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах військової прокуратури Західного регіону України (посвідчення №6 від 20.03.2012р.);

від позивача ОСОБА_3 -представник (довіреність №220/714/д від 16.11.2011р.);

від відповідача-1 ОСОБА_4 -представник (довіреність №149/1 від 25.04.2012р.);

від відповідача-2 не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Перший заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі Міністерства оборони України до відповідача-1 Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.10.2003р. №19 укладеного між ДП МОУ "Західвійськбуд" та ТзОВ "Захід-Буд-Сурвіс" щодо відчуження нерухомого майна по вул. Лесі Українки, 45 у с.Малехів Жовківського району Львівської області.

Ухвалою суду від 29.03.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.04.2012р. Розгляд справи відкладався на 25.04.2012р., 16.05.2012р. та 30.05.2012р. з підстав викладених в ухвалах суду. Ухвалою суду від 16.05.2012р. за клопотанням представників прокуратури та відповідача-1 строк розгляду спору продовжено та відкладено на 30.05.2012р.

Представниками прокуратури, позивача та відповідача-1 в судовому засіданні подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовні заяві.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовні заяві.

Представник відповідача-1 зазначив про підставність та обгрунтованість позовних вимог першого заступника військового прокурора Західного регіону України, про що зазначив у відзиві.

Відповідач-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Станом на 30.05.2012р. від відповідача-2 не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 16.05.2012р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу-2 на адресу вказану прокурором у позовній заяві, а саме: 79066, м.Львів, вул.Кос-Анатольського,18/6. Слід зазначити, що на адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу-2 за адресою: 79066, м.Львів, вул. вул.Кос-Анатольського,18/6 ухвали про порушення провадження у справі від 29.03.2012р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 11.04.2012р. з відмітками поштового відділення про те, що -причиною повернення є закінчення терміну зберігання даних поштових відправлень.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями внесеними 23.03.2012р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс" про час і місце розгляду справи.

Військовою прокуратурою Західного регіону України надано суду довідку про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Буд-Сервіс»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій не знайдено. У вказаній довідці зазначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перебуває у стані формування. У зв'язку з чим відомості станом на 24.04.2012р. про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованих до 01.04.2004р. та не включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців отримується в органі виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація.

Відсутність інформації про перебування ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс»(код ЄДРПОУ 31804701) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить лише про невиконання товариством вимог п.2 Прикінцевих положень розділу УІІІ Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" щодо внесення таких даних в реєстр, який формується з 01.07.2004 року.

На запит господарського суду від 18.05.2012р. заступник начальника ДПІ у Сихівському районі м.Львова дав відповідь про те, що ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс»(код ЄДРПОУ 31804701) протягом 2008-2012р.р. звітувалось до ДПІ у Сихівському районі м.Львова.

Станом на 30.05.2012р. від відповідача-2 відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача-2 за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача-1, господарський суд,-

встановив:

15.10.2003р. між ДП МОУ "Західвійськбуд" (продавець) та ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №19 нерухомого майна -будівлі складу площею 405,9 кв.м., що розташована по вул.Лесі Українки, 45 у с.Малехів Жовківського району Львівської області, відповідно до якого продавець продав, а покупець, як переможець конкурсу купив будівлю складу, загальною площею 405,9 кв.м.

Прокурор та позивач просять визнати даний договір недійсним з огляду на наступне:

Відповідно до статуту ДП МОУ "Західвійськбуд", затвердженого Міністерством оборони України 29.01.1998р., дане підприємство засноване на майні Збройних Сил України, яке є загальнодержавною власністю.

Засновником підприємства є Міністерство оборони України -орган управління майном. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що встановлений законодавством.

Зважаючи на те, що ДП МОУ "Західвійськбуд" засноване на загальнодержавній власності, органом управління якого є Міністерство оборони України, основні засоби, закріплені за вказаним підприємством, підлягають відчуженню у встановленому законодавством порядку щодо особливостей відчуження державного майна.

Вимогами п.п. 1,4 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.04.1999р. №1477, передбачалося, що відчуження майна державного підприємства, його структурного підрозділу, функції управління яким в установленому порядку передані державним органам приватизації, здійснюється безпосередньо підприємством після отримання погодження державного органу приватизації, який здійснює функції управління цим підприємством.

ДП МОУ "Західвійськбуд" на підставі бізнес-плану на 2003р., затвердженого начальником центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України 10.02.2003р., але без відповідного дозволу органу управління майном, відчужено об'єкт нерухомості -будівлю складу площею 405,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Лесі Українки, 45 Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс".

З повідомлення Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України від 11.01.2012р. вих№227/6/66 вбачається, що бізнес-план підприємства не є дозволом на відчуження майна. Спочатку повинен видаватися дозвіл на відчуження майна, після чого вносяться зміни до фінансового плану підприємства.

Відтак, на підставі вищевикладеного, Перший заступника військового прокурора Західного регіону України та Міністерство оборони України просять суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.10.2003р. №19 укладений між ДП МОУ "Західвійськбуд" та ТзОВ "Захід-Буд-Сурвіс" щодо відчуження нерухомого майна по вул. Лесі Українки, 45 у с.Малехів Жовківського району Львівської області.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно п.9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. до договорів, що були укладені до 01.01.2004р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Оскільки п.9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. не передбачає, що в такому самому порядку мають вирішуватись і питання, пов'язані з недійсністю договорів, слід визнати, що стосовно вирішення питань щодо підстав, порядку та правових наслідків визнання договорів недійсними мають застосовуватись правила того кодексу, який діяв на момент укладення такого договору.

За таких умов суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин щодо визнання угод недійсними правил Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. із змінами і доповненнями, внесеними до нього, який діяв на момент укладення спірного договору купівлі-продажу.

Згідно ст.41 ЦК Української РСР, який діяв на момент укладення спірного договору, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Згідно ст.224 ЦК Української РСР, який діяв на момент укладення спірного договору за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

15.10.2003р. між ДП МОУ "Західвійськбуд" (продавець) та ТзОВ "Захід-Буд-Сервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №19 нерухомого майна -будівлі складу площею 405,9 кв.м., що розташована по вул.Лесі Українки, 45 у с.Малехів Жовківського району Львівської області, відповідно до якого продавець продав, а покупець, як переможець конкурсу купив будівлю складу, загальною площею 405,9 кв.м.

Як вбачається із статуту ДП МОУ "Західвійськбуд", затвердженого 29.01.1998р., дане підприємство засноване на майні Збройних Сил України, яке є загальнодержавною власністю, а засновником підприємства є Міністерство оборони України - орган управління майном.

Згідно п.4.4. статуту ДП МОУ "Західвійськбуд" відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що встановлений законодавством.

Згідно ст.10 Закону України «Про власність»(який діяв на момент укладення спірного договору) відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурентних засада (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, що визначається Фондом державного майна України.

Положенням про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.04.1999р. №1477, зокрема п.1, п.4 передбачалося, що відчуження майна державного підприємства, його структурного підрозділу, функції управління яким в установленому порядку передані державним органам приватизації, здійснюється безпосередньо підприємством після отримання погодження державного органу приватизації, який здійснює функції управління цим підприємством.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.4 Закону України «Про власність»(який діяв на момент укладення спірного договору) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. У випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежено чи припинено, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене користування його майном іншими особами.

Згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про власність»(який діяв на момент укладення спірного договору) державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про власність»(який діяв на момент укладення спірного договору) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Всупереч вищевказаним нормам, 15.10.2003р. ДП МОУ "Західвійськбуд" на підставі бізнес-плану на 2003р., затвердженого начальником центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України 10.02.2003р., відчужено відповідачу-2 будівлю складу площею 405,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район,с.Малехів, вул.Л.Українки, 45.

При укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна №19 від 15.10.2003р. ДП МОУ "Західвійськбуд" не отримало відповідного дозволу на відчуження майна, що підтвердив представник відповідача-1 в судовому засіданні.

На запит військової прокуратури Західного регіону України від 28.12.2011р. вих. №6/4233 Департамент капітального будівництва Міністерства оборони України надав відповідь від 11.01.2012р. за № 227/6/66 про те, що повноваження Міністра оборони України (довіреність), що надавалися Центральному спеціалізованому будівельному управлінню Міністерства оборони України щодо відчуження майна державних підприємств реєструвалися Адміністративним департаментом Міністерства оборони України. Крім того, у відповіді було зазначено, що для вчинення такої операції, як відчуження майна повинен бути дозвіл, після отримання якого могли вноситись зміни до фінансового плану підприємства.

Відтак, вчинення дій по відчуженню майна в іншому порядку, ніж передбачено законодавством не може вважатись законним та породжувати правові наслідки.

Згідно ст.48 ЦК Української РСР (діючого на момент укладення спірного договору) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні все одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

На підставі вищевикладеного, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача-1, оглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов Першого заступника військового прокурора Західного регіону України документально обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти порівну на відповідача-1 та відповідача-2 і стягнути їх в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.4, 10, 33, 37 Закону України «Про власність», ст.ст.41, 48, 224 ЦК Української РСР, ст.ст. 4 3, 33, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15.10.2003р. №19 укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України "Західвійськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Буд-Сервіс" щодо відчуження нерухомого майна по вул. Лесі Українки, 45 у с.Малехів Жовківського району Львівської області.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" (80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Лесі Українки, 45, код ЄДРПОУ 24308317) в дохід Державного бюджету 536,50 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнісю "Захід-Буд-Сервіс" (79066, м.Львів, вул.Кос-Анатольського, 18/6, код ЄДРПОУ 31804701) в дохід Державного бюджету 536,50 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 05.06.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.