Постанова

від 30.05.2012 по справі 54/427

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р. Справа № 54/427

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДунаєвської Н.Г. суддів :Мележик Н.І., Подоляк О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі№ 54/427 господарського суду міста Києва за позовомПАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" (надалі - Підприємство) до 1. ПАТ "Універсал Банк" (надалі - Банк) 2. ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі -Інформаційний центр) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (надалі - Нотаріус) провиключення з Державного реєстру іпотек записів про обтяження за участю представників: від позивача - Горщара С.В. від відповідача-1 - Сімонова Є.О. від відповідача-2 - не з'явились від третьої особи - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року Підприємство звернулося до господарського суду з позовом до Банку та Інформаційного центру та просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої в порядку ст. 22 ГПК України:

- виключити запис із реєстраційним номером 11061895 та контрольною сумою 7ГБ8В22ЕА1 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежитлової будівлі виробничого цеху № 4 літ. С-1, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, внесений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру іпотек на підставі Договору іпотеки № MG-1/30/07 нерухомого майна -нежитлової нерухомості від 27.11.2007, укладеного між Підприємством та Банком та посвідченого нотаріусом за № 7961;

- виключити запис із реєстраційним номером 11061935 та контрольною сумою Д5Г4ВБ9Г81 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежитлового приміщення магазину -291, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, шосе Запорізьке, 82, внесений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру іпотек на підставі Договору іпотеки № MG-2/30/07 нерухомого майна -нежитлової нерухомості від 03.12.2007, укладеного між Підприємством та Банком та посвідченого нотаріусом за № 8064;

- виключити запис із реєстраційним номером 8687784 з Державного реєстру іпотек про обтяження нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 163 та земельної ділянки площею 19 799 кв. м., кадастровий номер 7110136700-05-065-0006, внесений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Державного реєстру іпотек на підставі Договору іпотеки (нерухомого майна -нежитлової нерухомості) від 30.04.2009, укладеного між Підприємством та Банком та посвідченого нотаріусом за № 1409.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2011 (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 (судді: Коротун О.М., Верховець А.А., Іоннікова І.А.) рішення скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, з метою забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ "Корпорація Спецторг" перед Банком, між ним та Підприємством (Іпотекодавець) були укладені наступні договори: Договір іпотеки №/30/07 (нерухомого майна -нежитлової нерухомості) від 27.11.2007 (надалі -Договір іпотеки від 27.11.2007), Договір іпотеки № МG-2/30/07 нерухомого майна - нежитлової нерухомості від 03.12.2007 (надалі -Договір іпотеки від 03.12.2007) та Договір іпотеки нерухомого майна -нежитлової нерухомості від 30.04.2009 (надалі -Договір іпотеки від 30.04.2009).

До Державного реєстру іпотек були внесені записи № 6112384, № 6150523 та № 8687784 обтяження іпотекою нерухомого майна, яке є предметом вказаних договорів.

В подальшому, рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2010 у справі № 4/271, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010, в позові Підприємства до Банку про визнання припиненими правовідношень за вказаними вище договорами іпотеки відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 у вказаній справі рішення та постанову скасовано; прийнято нове рішення, яким визнано такими, що припинились правовідношення за Договором іпотеки від 27.11.2007 та Договором іпотеки від 03.12.2007; в частині визнання такими, що припинились правовідношення за Договором іпотеки від 30.04.2009, справу передано на новий розгляд.

У зв'язку з прийняттям судом касаційної інстанції даної постанови, 06.04.2011 Підприємство звернулося до Нотаріуса із заявами про виключення з Державного реєстру іпотек записів про обтяження іпотекою нерухомого майна, що є предметом іпотеки за Договорами іпотеки від 27.11.2007 та 03.12.2007.

На підставі вказаних заяв, Нотаріусом здійснено вилучення з Державного реєстру іпотек записів № 6112384 та № 6150523.

Проте, 12.04.2011, з посиланням на помилковість виключення з реєстру вказаних записів та з огляду на відсутність у вказаній постанові Вищого господарського суду України вказівки на їх включення, нею було повторно внесено записи № 11061895 та № 11061935 про обтяження іпотекою нерухомого майна, що є предметом Договорів іпотеки від 27.11.2007 та від 03.12.2007.

При новому розгляді вказаної вище справи рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2011, визнано таким, що припинилось, правовідношення за Договором іпотеки від 30.04.2009.

Звертаючись з позовом про виключення з Державного реєстру іпотек записів про обтяження нерухомого майна, Підприємство мотивувало свої вимоги тим, що вказані записи знаходяться в реєстрі без достатніх на це правових підстав, а тому перешкоджають Підприємству, як власнику, розпоряджатися належним йому майном.

Господарський суд першої інстанції, з посланням на абз. 2 п. 25, п. 26 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Проте, такі висновки суду першої інстанції обґрунтовано спростовані апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов правомірних та обґрунтованих висновків про те, що пред'явлений Підприємством позов про виключення з Державного реєстру іпотек записів про обтяження нерухомого майна не відповідає передбаченим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту цивільних прав та інтересів.

Щодо посилань позивача на те, що в силу приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України, Підприємством обрано інший спосіб захисту, передбачений ст. 391 ЦК України (негаторний позов), правомірно відхилені судом апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Негаторний позов -це вимога власника (чи титульного володільця) усунути порушення з боку третіх осіб у здійсненні його прав, які не пов'язані з позбавленням володіння його майном, але створюють перешкоди власникові в користуванні та розпорядженні своєю власністю.

Відповідачем у такому позові може бути особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Негаторний позов підлягає задоволенню лише тоді, коли дії відповідача є неправомірними.

Апеляційний господарський суд вірно вказав, що відповідно до ст. 34 Закону України "Про нотаріат" та п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час виникнення спірних правовідносин, накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, що вчиняється нотаріусами в порядку, визначеному розділом 26 Інструкції.

Відповідно до п. 5.1 Глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки).

Отже, згідно норм чинного законодавства, ні Банк, ні Інформаційний центр не наділені правом ініціювати вчинення дій щодо зняття заборони відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки), оскільки даним правом наділений виключно нотаріус, що наклав дану заборону.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків про те, що позов про виключення з Державного реєстру іпотек записів про обтяження майна не є негаторним по відношенню до Банку та Інформаційного центру, оскільки ні їхні дії, ні їхня бездіяльність, не впливають на неможливість Підприємством реалізувати своє право власності, а саме на не виключення його майна з Державного реєстру іпотек.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111 7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 у справі № 54/427 залишити без змін.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

С у д д і Н. Мележик

О. Подоляк