Ухвала

від 05.06.2012 по справі 1004-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

05.06.2012Справа №5002-32/1004-2012

Суддя Господарського суду Автономної Республіки Крим Гризодубова А.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про відвід судді Гризодубової А.М.

встановив:

Суть спору: в провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа № 5002-32/1004-2012 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Севастопольської філії, до товариства з обмеженою відповідальністю «Алькасар» та до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Інтеройл» про визнання недійсним договору.

01.06.2012 року до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшла заява про відвід судді Гризодубової А.М., яка мотивована тим, що відповідач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» не отримало позов та додані до нього документи у зв'язку із чим відповідач позбавлений можливості виконати належним чином вимоги суду. Крім того, відповідач зазначив, що підставою сумніватись в неупередженості судді виступило також відхилення судом клопотання відповідача про залучення у якості третьої особи нотаріуса ОСОБА_3 та про відкладення розгляду справи.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 - 1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору.

Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 1 статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

До обставин, які можуть бути підставами сумніватись в неупередженості судді віднесено перебування судді в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі. З урахуванням оціночного характеру цього поняття суд, розглядаючи заяву про відвід, повинен виходити з мотивів заяви про відвід і наявності доказів того, що такі стосунки можуть свідчити про упереджене ставлення судді щодо результату розгляду справи. Під особливими стосунками може, наприклад, розумітися службова залежність (зокрема, в минулому) судді (чи його близького родича) від особи, яка бере участь у справі, або її представника, а також інша залежність судді від такої особи.

Підставою для відводу можуть бути публічні заяви судді по суті даної справи. Під публічними заявами слід розуміти виступи, статті, інтерв'ю, інші публікації в засобах масової інформації, виступи перед аудиторією, будь-яке інше прилюдне сповіщення, в якому викладено оцінку судді по суті конкретної справи.

Так Вищий господарський суд України в Постанові пленуму ВГСУ 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зазначив таке:

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

У відповідності до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Так, відповідач посилається на неотримання копії позовної заяви та доданих до неї документів, як на підставу сумніватись в неупередженості суду. Проте ненадання відповідачем документів на вимогу суду є недобросовісним виконанням ним своїх обов'язків, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає сторонам, зокрема, й право знайомитись із матеріалами справи, яким відповідач скористався, що підтверджується наявним в матеріалах справи клопотанням із відповідної відміткою представника відповідача. Отже посилання останнього на необізнаність стосовно суті спору є неспроможним.

Крім того, не може слугувати обґрунтованим й припущення щодо наявності підстав для відводу відхилення клопотання про відкладення розгляду справи та залучення третьої особи.

Так клопотання про відкладення розгляду справи було заявлено відповідачем на підставі неодержання позовної заяви та доданих до неї документів.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України підставами для відкладення розгляду справи є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

неподання витребуваних доказів;

необхідність витребування нових доказів;

залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Надання відзиву є правом, проте не обов'язком відповідача. Суд, з'ясувавши що представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 28.05.2012р., дійшов висновку, що до часу судового засідання - 30.05.2012р. у відповідача було достатньо часу для підготовки своїх заперечень, в разі їх наявності.

Стосовно відхилення клопотання про залучення в якості третьої особи нотаріуса ОСОБА_3, суд встановив, що дана особа не є третьою особою в розумінні статті 27 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін, оскільки рішення з даного спору жодним чином на права та обов'язки нотаріуса не вплинуть.

Непогодження відповідача із позицією суду ,безперечно, є його правом, але не є допустимим та належним доказом наявності зацікавленості суду, та, відповідно, підставою для задоволення заяви про відвід судді.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що доводи відповідача, викладені на підтвердження наявності підстав сумніватись в неупередженості та справедливості суду, зведені до непогодження із винесеними судом процесуальними документами, та позицією суду стосовно клопотань, та можуть бути предметом дослідження під час оскарження судового рішення у встановленому Законом порядку, проте не мають жодного відношення до підстав з якими закон пов'язує відвід судді від розгляду справи.

З огляду на викладене, слід зазначити, що доводи заявника є недоведеними, необґрунтованими припущеннями, не можуть слугувати належними та законними підставами для задоволення заяви про відвід.

На підставі викладеного, керуючись статтею 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про відвід судді Гризодубової А.М. від розгляду справи № 2-32/1004-2012 відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гризодубова А.М.