Постанова

від 05.06.2012 по справі 19/186/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 19/186/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В., суддіПолянський А.Г., Яценко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року у справі№ 19/186/2011 господарського суду Луганської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Агро" простягнення 29 957,10 грн., за участю представників сторін:

позивача - не з'явились, відповідача -не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.11.2011 р. (суддя -Косенко Т.В.) задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік-Агро" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суму переплати в розмірі 7 441 грн. 00 коп., заборгованість в сумі 21 879 грн. 00 коп., пеню в сумі 426 грн. 31 коп., 3% річних в сумі 82 грн. 50 коп., інфляційні нарахування в сумі 16 грн. 77 коп., витрати з оплати послуг адвоката в сумі 2889 грн. 20 коп., державне мито в сумі 298 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 12 коп., видати наказ позивачу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2012 р. (судді -Татенко В.М., Бойко І.А., Марченко О.А.) рішення господарського суду Господарського суду Луганської області від 30.11.2011 р., в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2 889,20 грн. -скасовано. У задоволенні позову в цій частині -відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 31.11.2011 року у справі № 19/186/2011 залишено без змін.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, в частині відмови у стягненні витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2 889,20 грн., мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2011 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пік-Агро" (постачальник) був укладений усний договір поставки, за яким постачальник зобов'язався передати у власність покупця упаковку картону для шкарпеток у кількості 50 000 штук, за ціною 0,07166 за штуку на загальну суму 4 300 грн. (з ПДВ).

Сторони домовились, що продукція за рахунками № 23 та № 31 поставлятися відповідачем не буде, а перераховані грошові кошти у загальній сумі 29 320 грн. -є боргом відповідача перед позивачем, у зв'язку з чим між сторонами було укладено договір про реструктуризацію боргу № 1.

Оскільки, станом на 21.09.2011 р. відповідач не виконав зобов'язань передбачених п.п.2.1 та 2.2 п.2 договору, позивач направив відповідачу повідомлення-вимогу, у якій повідомив про втрату інтересу до зобов'язання відповідача відносно виготовлення ярликів, на підставі укладеного між ними договору, у зв'язку з прострочення останнім його виконанням та звернувся з проханням повернути отриману передоплату у розмірі 7 441 грн. та суму 21 879 грн., строк по виплатам якої закінчився 15.09.2011 р., яке було залишено без відповіді.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не виконав свого обов'язку, та не надав, відповідно до ст. 33 ГПК України, доказів оплати заявлених позивачем вимог, а тому дійшов висновку про стягнення суми переплати в розмірі 7 441 грн., заборгованості в сумі 21 879 грн., пені в сумі 426 грн. 31 коп., 3% річних в сумі 82 грн. 50 коп., інфляційних нарахувань в сумі 16 грн. 77 коп.

При цьому суд, керувався ст. 265 ГК України, ст. ст. 525, 526, 629, 692, 712 ЦК України.

Разом з цим, апеляційний господарський суд не погодився з висновком місцевого господарського суду лише в частині обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 889,20 грн.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Апеляційний суд встановив, що договір про надання юридичної допомоги за № 21-09/11 від 21.09.2011 р., на який посилався позивач, укладений позивачем із ОСОБА_5, не як з адвокатом, а як з фізичною особою -підприємцем.

Згідно розрахунків позивача № 20-10-11 від 20.10.2011 р. та № 04-11-11 від 04.11.2011р. одержувачем сум є фізична особа - підприємець, а оплата була здійснена по договору про надання юридичної допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені саме адвокату, а не фізичній особі -підприємцю та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались саме адвокатом.

За таких обставин, витрати, понесені позивачем на оплату юридичних послуг не можуть бути судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2012 року у справі № 19/186/2011 Господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Яценко О.В.