ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-10/3030-2012 31.05.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродмаркет»
до Державного підприємства «Українська геологічна компанія»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.12.2011р.);
від належного відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 31 травня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Севпродмаркет»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»(первісний відповідач) заборгованості в сумі 29 741,58 грн. з них основного боргу -19 415,20 грн., пені -9 355,62 грн. та штраф -970,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що первісний відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором б/н від 05 травня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у первісного відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яку, в силу правонаступництва первісного відповідача, має сплатити належний відповідач.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.04.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2012 року судом здійснено заміну первісного відповідача -Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»на належного відповідача - Державне підприємство «Українська геологічна компанія»(далі по тексту - належний відповідач), розгляд справи було відкладено до 26.04.2012 року.
26 квітня 2012 року в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 31 травня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
05 травня 2010 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та Пансіонатом «Геолог»первісного відповідача (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір б/н (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується, згідно усних заявок Покупця, поставити Покупцю непродовольчі товари, вказані в накладних, які є невід'ємними частинами Договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -37 276,42 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму -17 861,22 грн., а відтак, за розрахунками позивача, первісний відповідач має заборгованість за Договором в розмірі -19 415,20 грн., тобто 37 276,42 грн. -17 861,22 грн.
При цьому, як стверджує позивач, Державне підприємство «Українська геологічна компанія»є правонаступником по зобов'язанням Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія», а тому саме ДП «Українська геологічна компанія»має сплатити відповідну заборгованість за Договором та нараховані санкції.
03 квітня 2012 року через канцелярію до суду від Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»та Державного підприємства «Українська геологічна компанія»надійшли заяви № 170 від 03.04.2012р. і № 1-263 від 28.03.2012р. відповідно в яких останні звернули увагу суду на той факт, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1100-р «Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»та наказу Державної служби геології та надр України від 16 листопада 2011 року № 153 «Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»на базі активів ПДРГП «Північгеологія»створено ДП «Українська геологічна компанія», яка є правонаступником прав та обов'язків ПДРГП «Північгеологія», зокрема по зобов'язаннях, які склалися в результаті господарської діяльності Пансіонату «Геолог».
Ухвалою від 05.04.2012 року судом здійснено заміну первісного відповідача -Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»на належного відповідача - Державне підприємство «Українська геологічна компанія».
25 квітня 2012 року через канцелярію до суду від належного відповідача надійшли заперечення № 1-382 від 24.04.2012р. в яких останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх необґрунтованістю.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З положень п. 1.1. Статуту Пансіонату «Геолог»первісного позивача вбачається, що Пансіонат «Геолог»є відокремленим структурним підрозділом Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»і є правонаступником Пансіонату «Геолог»державного підприємства «Укргеолоздоровниця». Пансіонат підпорядковується Підприємству та діє від його імені у відповідності до даного Положення. Пансіонат не є юридичною особою (копія статуту міститься в справі).
В постанові Пленуму від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»Вищий господарський суд України, з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України надав господарським судам України роз'яснення, згідно яких, зокрема, відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Таким чином, обґрунтованим є визначення за позовною заявою б/н від 15.02.2012р. в якості первісного відповідача Північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія», як юридичної особи відокремленого підрозділу Пансіонат «Геолог».
Пунктом 6.1.Положення про порядок укладання та зберігання договорів ПО-6 Пансіонату «Геолог»Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»передбачено, що керівники відокремлених підрозділів самостійно укладають договори від імені Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»для забезпечення виробничої діяльності підрозділу, якщо сума очікуваної закупівлі товарів, робіт та послуг не перевищує 5000,00 грн., а при виконанні робіт (наданні послуг) відокремленим підрозділом - якщо вартість виконуваної роботи не перевищує 20000,00 грн. Стороною договору зазначається «Північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія»в особі начальника (назва відокремленого підрозділу, прізвище, ім'я, по-батькові), який діє на підставі Довіреності № (порядковий номер) від (дата видачі довіреності. Поштові та банківські реквізити зазначаються відокремленого підрозділу.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 05 травня 2010 року між позивачем та Пансіонатом «Геолог»в особі директора Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, укладено договір б/н згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується, згідно усних заявок Покупця, поставити Покупцю непродовольчі товари, вказані в накладних, які є невід'ємними частинами Договору.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ціна товару вказується в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємними частинами Договору.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з травня по серпень 2009 року позивач передав товар на загальну суму 37 276,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (належним чином засвідчені копії накладних містяться в справі), а первісний відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампа Отримувача на накладних.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За п. 5.2. Договору поставки Покупець оплачує товар шляхом перерахування 100% суми за кожна партію товару протягом 10-ти робочих днів після прийняття товару.
З матеріалів справи слідує, що первісний відповідач частково розрахувався з позивачем за товар на суму 17 861,22 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії містяться в справі).
Судом встановлено, що Державне підприємство «Українська геологічна компанія»створене в процесі реорганізації Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»шляхом виділення частини його майна на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1100-р та наказу Державної служби геології та надр України від 16 листопада 2011 р. № 153, належить до сфери управління Державної служби геології та надр України і є підзвітним йому (п. 1.1. Статуту належного відповідача).
Враховуючи викладене, зважаючи на факт правонаступництва первісного відповідача, з урахуванням того, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на травень 2012 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором поставки в розмірі 19 415,20 грн. з розрахунку 37 276,42 грн. (сума поставленого товару) -17 861,22 грн. (вартість частково оплаченого товару).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 8.3. Договору поставки встановлено, що за порушення строків виконання зобов'язань по Договору з винної сторони стягується на користь іншої сторони пеня в розмірі 0,1% від вартості товару за кожний день прострочки, а також за прострочення більше 30-ти днів, додатково стягується штраф в розмірі 5% від вказаної вартості товару.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, стягненню на користь позивача підлягає 1 500,56 грн. пені за порушення строків виконання зобов'язань, що становить:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 19415.20 02.09.2010 - 02.03.2011 182 7.7500 % 0.042 %* 1500.56 та 970,76 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов'язань більше 30-ти днів, що складає: 19 415,20 грн. Х 5%.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 21 886,52 грн. з них основного боргу -19 415,20 грн., пені -1 500,56 грн. та штраф -970,76 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 472,69 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на належного відповідача.
Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія»(ідентифікаційний код: 38078094, адреса: 02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 10), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродмаркет»(ідентифікаційний код: 31816701, адреса: 99055, м.Севастополь, пр. Генерала Острякова, буд. 246, р/р № 26001035582900 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, Свід. пл. ПДВ 39520809, ІПН 318167027027), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -19 415,20 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять гривень 20 копійок), пені -1 500,56 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 56 копійок), штраф -970,76 грн. (дев'ятсот сімдесят гривень 76 копійок) та судові витрати - 1 472,69 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні 69 копійок). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 06.06.2012р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2012 |
Оприлюднено | 11.06.2012 |
Номер документу | 24501438 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні