Рішення

від 05.06.2012 по справі 25/039-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2012 р. Справа № 25/039-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",

08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр - Аеропорт",

08300, Київська область, м. Бориспіль, аеропорт, приміщення на першому поверсі галереї терміналу "В"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області

01196, м. Київ, пл. Л. Українки, 1

про стягнення 75 413,58 грн.

за участю представників:

позивача -ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2012 № 35-30-5);

відповідача - не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

третьої особи - ОСОБА_3 (довіреність від 23.12.2011 №62).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр - Аеропорт" (далі -відповідач) про стягнення 75 413,58 грн., з яких: 58 972,34 грн. -основний борг, 3 083,56 грн. -пеня, 599,15 грн. -3 % річних , 374,34 грн. -інфляційні втрати, 12 384,19 -штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.03.2011 №37-14-101.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.05.2012.

У судове засідання 22.05.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.05.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 05.06.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2012 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі -третя особа) на підставі частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення з господарського спору може вплинути на його права і обов'язки.

У судовому засіданні 05.06.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини.

Оскільки ухвали господарського суду направлялися на адреси відповідача, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (встановлено судом відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 07.05.2012 № 13721320) та в позовній заяві, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.06.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець), Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі - балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер'єр-Аеропорт»(далі - орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.03.2011 №37-14-101 (далі -Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення та частину нежитлового приміщення на другому поверсі Терміналу «В», загальною площею 36,00 кв.м., яке знаходиться на балансі балансоутримувача та знаходиться за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі -майно) (пункти 1.1., 1.2. Договору).

Пунктом 14.1. Договору визначено, що Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, з 22.03.2011 до 21.02.2014.

За умовами пункту 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Акту передачі-приймання приміщення, який підписують балансоутримувач та орендар.

Згідно пункту 3.1. Договору з дати підписання Акту передачі-приймання орендованого майна у орендаря виникає обов'язок здійснювати орендну плату, який припиняється з дати фактичного звільнення орендарем майна, що підтверджується підписаним між балансоутримувачем та орендарем Актом передачі-приймання майна.

Відповідно до пункту 3.2. Договору орендна плата визначається за результатами конкурсу за базовий місяць розрахунку орендної плати (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) без врахування ПДВ становить 29 300,00 грн.

Відповідно до пункту 3.4. Договору орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно, в задовільному стані, що підтверджується двосторонньо підписаним Актом здачі-приймання майна від 22.03.2011, копію якого залучено до матеріалів справи.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положення статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди.

Отже, за своєю правовою природою відносини найму (оренди) носять оплатний характер.

В силу приписів частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов'язання щодо внесення орендної плати, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 58 972,34 грн. за період з жовтня 2011 року по січень 2011 року, враховуючи те, що Актом передачі-приймання орендованого майна від 18.01.2012 відповідач передав, а позивач прийняв майно.

Надання передбачених Договором послуг підтверджується поданими позивачем до матеріалів справи копіями Актів приймання-здачі виконаних послуг від 31.10.2011 на суму 39 451,27 грн., від 30.11.2011 на суму 39 490,66 грн., від 31.12.2011 на суму 39 569,76 грн., від 31.01.2012 на суму 23 021,93 грн. на загальну суму 141 533,62 грн. У судовому засіданні оглянуто оригінали зазначених Актів приймання-здачі виконаних послуг.

Згідно з пунктом 3.5. Договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надає орендарю балансоутримувач.

У пункті 5.4. Договору визначений обов'язок орендаря з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати у бухгалтерії балансоутримувача рахунок та Акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 15 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаним сторонами.

До матеріалів справи залучені належним чином завірені копії реєстрів щодо отримання відповідачем рахунків-фактур та Актів приймання-здачі виконаних послуг за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року, що підтверджується підписами уповноважених на те представників відповідача.

За розрахунком позивача, виконаного на основі виставлених орендарю балансоутримувачем рахунків-фактур (копії яких залучено до матеріалів справи) від 31.10.2011 №904/2684, від 30.11.2011 №904/2915, від 31.12.2011 №904/3083, від 31.01.2012 №904/3214, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі з жовтня 2011 року по 18.01.2012 становить 58 972,34 грн., в т.ч. ПДВ.

Судом встановлено, що підстав для пропорційного розподілу нарахованого окремо ПДВ на суму орендної плати Договір не містить. За умовами Договору орендар проводить перерахування до бюджету належних 70 % орендної плати, визначеної без ПДВ. Отже, на рахунок балансоутримувача спрямовуються належні 30 % та сума податку на додану вартість, обчислена з повної вартості орендної плати, оскільки згідно з пунктами 15.2., 15.3. Договору блансоутримувач та орендар мають статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а орендодавець має статус неприбуткової організації.

Разом з тим, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи оригінал довідки Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Києві від 18.05.2012 №040-18/381, про те, що за період з 01.10.2011 по 17.05.2012 кошти від відповідача на рахунок позивача не надходили.

З огляду на те, що вказану довідку підписано уповноваженою особою банківської установи та скріплено відбитком її печатки -судом взято її до уваги у якості письмового доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 58 972,34 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на матеріали справи, доводи представника позивача та аналіз норм чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати передбачених Договором орендних платежів, у зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи утворилась заборгованість в розмірі 58 972,34 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 58 972,34 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів передбачених Договором є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, відтак, підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення інфляційні втрати в розмірі 374,34 грн. та 3% річних в розмірі 599,15 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення з 16.11.2011 по 27.04.2012, з 16.12.2011 по 27.04.2012, з 16.01.2012 по 27.04.2012, з 16.02.2012 по 27.04.2012 та з'ясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними та відповідають обставинам справи, а тому позовні вимоги про стягнення 374,34 грн. інфляційних втрат та 599,15 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, позивач на підставі пункту 3.7. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати, яка за розрахунком позивача складає 3 083,56 грн.

Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 3 083,56 грн. є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також, позивач заявляє до стягнення з відповідача штраф у розмірі 12 384,19 грн. на підставі пункту 3.11. Договору, яким встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафу, дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 12 384,19 грн. штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 58 972,34 грн. основного боргу, 3 083,56 грн. пені, 12 384,19 грн. штрафу, 374,34 грн. інфляційних втрат та 599,15 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр - Аеропорт" (08300, Київська область, м. Бориспіль, аеропорт, приміщення на першому поверсі галереї терміналу "В", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33999451) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20572069) 58 972 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 34 коп. основної заборгованості, 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 15 коп. 3% річних, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 34 коп. інфляційних втрат, 3 083 (три тисячі вісімдесят три) грн. 56 коп. пені, 12 384 (дванадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 19 коп. штрафу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 06.06.2012.

Суддя С.О. Саванчук