Постанова

від 05.06.2012 по справі 2/033-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2012 № 2/033-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вербицької О.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря Горголь І.С.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 (дов. від 14.03.2012 року № 2/33);

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер"

на рішення господарського суду Київської області

від 14.05.2012 року

у справі № 2/033-12 (суддя - О.В Конюх)

за позовом Товариства сприяння обороні України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Підприємства «Автодром «Чайка» ЦК ТСО України

про усунення перешкод в користуванні майном та припинення дій, що порушують право

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Київської області від 14.05.2012 року у справі № 2/033-12 за позовом Товариства сприяння обороні України (далі - позивач, ТСО України) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер" (далі - відповідач, ТОВ "УСК "Снайпер") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Підприємства «Автодром «Чайка» ЦК ТСО України (далі - третя особа) про усунення перешкод в користуванні майном та припинення дій, що порушують право - позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано ТОВ "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер" (код ЄДРПОУ 23583116) усунути перешкоди в користуванні Товариством сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 00014611) належним йому на праві власності майном спортивно-стрілецького комплексу, який складається з нежилих приміщень готелю з прибудовами літ. "А" площею 1702,4 кв.м., кафе з прибудовами літ. "Б" площею 472,3 кв.м., боксів для зберігання зброї літ. "Е", площею 242,7 кв.м., тиру з бліндажем літ. "Ж" площею 12,1 кв.м., трансформаторної підстанції літ. "Й" площею 26,7 кв.м. а також майна, переданого в оренду згідно акту прийому передачі від 01.12.1996р. у складі: тиру на 25 метрів, тиру "Бігучий кабан", огорожі, побутової та знаходиться за адресою Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Лісна 1 шляхом примусового виселення ТОВ "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер" (код ЄДРПОУ 23583116). Стягнуто з ТОВ "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер" (08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Лісна, буд.1, код ЄДРПОУ 23583116) на користь Товариства сприяння обороні України (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) 1073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні нуль копійок) судового збору. В частині вимог про зобов'язання відповідача відшкодувати заподіяну Товариству сприяння обороні України моральну шкоду у спосіб визнання директором товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер" Москалюк С.В. перед комісією ТСО України неправомірності своїх дій та вибачення перед Товариством сприяння обороні України шляхом письмового повідомлення провадження припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "УСК "Снайпер" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2012 року апеляційну скаргу ТОВ "УСК "Снайпер" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 06.06.2012 року.

05.06.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де ТСО України просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

06.06.2012 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився лише представник позивача.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "УСК "Снайпер" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.1996р. між Учбово-спортивним комплексом ТСОУ, правонаступником якого є Автодром "Чайка" (далі - орендодавець), та ТОВ "УСК "Снайпер" (далі - орендар) було укладено договір оренди (далі - Договір), згідно якого орендодавець передав, а орендар отримав в строкове платне користування стрілецько-спортивний комплекс "Снайпер" з усіма його виробничими фондами.

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що орендар приймає виробничі фонди УСК "Снайпер" в повне господарське використання.

Згідно п. 2.1 Договору орендар має право за згоди орендодавця здійснювати реконструкцію, не порушуючи цілісність будівель, а також здавати частину приміщень в суборенду.

Пунктом 3.1.2 Договору передбачено, що орендар щоквартально перераховує орендодавцю орендну плату не пізніше 20 числа першого місяця наступного кварталу, сума орендної плати уточнюється щорічно.

Відповідно до вимог п. 4.1.2 Договору орендодавець забезпечує надані в оренду фонди водою, енергоносіями, опаленням, електроенергією, забезпечує підведення до каналізаційної, телефонної, газової мереж.

Договір вступає в дію з 20.11.1996р. та діє до 2046 року. Договір може бути зупинений чи розірваний по домовленості сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути розірваний за рішенням державного арбітражу у випадку порушення однією із сторін умов договору. При розірванні договору з ініціативи орендодавця всі зроблені покращення та пристосування, здійснені за рахунок орендаря, переходять у власність орендодавця з відшкодуванням орендатору дійсних затрат. При розірванні Договору з ініціативи орендаря, все майно стає власністю орендодавця (пункти 5.1.1, 5.1.2, 5.1.9 Договору).

Згідно акту передачі будівель та споруд в оренду ТОВ "УСК "Снайпер" від 01.12.1996р. учбово-спортивний центр ТСО України передав, а ТОВ "УСК "Снайпер" прийняло в оренду основні засоби стрілецько-спортивного комплексу загальною вартістю 1 009 719,00 грн., в тому числі: готель, будиночок, їдальню, будівлі боксів, трансформаторну станцію, насосну станцію, тир 25 м, тир 50 м, тир б/кабан, артскважину, огорожу, побутову, холодильний агрегат, шафу холодильну, котел електричний, б/кабан, смугу перешкод, м/установку, торгівельне обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2012р. у справі № 9/172-10/12-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2012р., розірвано договір оренди від 20.11.1996р., укладений між Учбово-спортивним комплексом Товариства сприяння обороні України (правонаступником якого є третя особа - автодром "Чайка") та ТОВ "УСК "Снайпер".

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Також, з матеріалів справи вбачається, що власником стрілецько-спортивного комплексу, який складається з нежилих приміщень готелю з прибудовами літ. "А" площею 1702,4 кв.м., кафе з прибудовами літ. "Б" площею 472,3 кв.м., боксів для зберігання зброї літ. "Е", площею 242,7 кв.м., тиру з бліндажем літ. "Ж" площею 12,1 кв.м., трансформаторної підстанції літ. "Й"площею 26,7 кв.м. та знаходиться за адресою Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Лісна 1 є ТСО України на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 26.01.2006р. № 18.

Крім того, слід зазначити, у складі Учбово-спортивного центру ТСО України було утворено мале підприємство учбово-спортивний комплекс "Снайпер", на баланс якого в 1991р. були передані за актом наступні споруди та будівлі: 1) Готель, 2) Будиночок, 3) Їдальня, 4) Будівля боксів, 5) Трансформаторна станція, 6) Насосна станція, 7) Тир на 25 м, 8) Тир на 50 м, 9) Тир "Бігучий кабан", 10) Артскважина, 11) огорожа (копія акту залучена до матеріалів справи). Згідно Акту передачі будівель та споруд від 01.09.1995р., мале підприємство УСК "Снайпер" повернуло зазначене майно на баланс Учбово-спортивного центру ТСО України. До переліку майна додатково включене інше майно, в тому числі Побутова (№12). В свою чергу, відповідно до акту від 01.12.1996р., перелічене майно було передано в оренду відповідачу.

Наказом від 12.04.2012р. № 40 по ТСО України створено комісію для здійснення прийому-передачі майна від ТОВ "УСК "Снайпер" ТСО України, у складі п'яти представників ЦК ТСО України та Автодрому "Чайка".

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 12.04.2012р. звертався до відповідача з пропозицією надати своїх співробітників для участі в процедурі здачі-приймання, яка мала відбутися 17.04.2012р. о 10-00. В свою чергу, директор відповідача Москалюк С.В. (згідно Акту від 19.04.2012р.) відмовилась передати орендоване майно та скласти відповідний акт прийому-передачі, мотивуючи поданням апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області у справі № 9/172-10/12-11.

Статтею 653 ЦК України зокрема передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги ТСО України про зобов'язання ТОВ "УСК "Снайпер" усунути перешкоди в користуванні ТСО України належним йому майном спортивно-стрілецького комплексу, шляхом примусового виселення ТОВ "УСК "Снайпер" є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

В свою чергу, щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача відшкодувати заподіяну ТСО України моральну шкоду у спосіб визнання директором ТОВ "УСК "Снайпер" Москалюк С.В. перед комісією ТСО України неправомірності своїх дій та вибачення перед ТСО України шляхом письмового повідомлення, колегія суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також у інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Разом з тим, враховуючи приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК України, зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Так, справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, за винятком трудових спори за участю господарського товариства.

Також, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених в абзаці першому пункту 1 частини першої статті 12 ГПК, тобто у разі виникнення спору в зв'язку з приватизацією майна.

Статтею 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, колегія суду приходить до висновку, що позов ТСО України в частині відшкодування моральної шкоди підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ТОВ "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Київської області від 14.05.2012 року у справі № 2/033-12 за позовом Товариства сприяння обороні України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Підприємства «Автодром «Чайка» ЦК ТСО України про усунення перешкод в користуванні майном та припинення дій, що порушують право - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-спортивний комплекс "Снайпер" - без задоволення.

Справу № 2/033-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Вербицька О.В.

Судді Буравльов С.І.

Андрієнко В.В.