Постанова

від 07.06.2012 по справі 38/262-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 38/262-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1 (дов. б/н від 30.05.2012р.)

відповідача -ОСОБА_2 (особисто)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (вх. № 1309 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.10 р. у справі № 38/262-10

за позовом Приватного підприємства "Деметра", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 32038,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП "Деметра", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, заборгованості в розмірі 32038,40 грн., а також просив стягнути судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 вересня 2010 року по справі № 38/262-10 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства "Деметра" 32038,40 грн. боргу, 320,38 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування викладених вимог посилається на те, що судом першої інстанції неналежним чином з'ясовані обставини справи, що призвело до помилкових висновків, викладених в рішенні суду. При цьому заперечує отримання товару від ПП «Деметра»по видатковим накладним, зазначає про те, що надані позивачем накладні він не підписував та довіреності на отримання товару не надавав. Крім того, вказує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку з тим, що справу було розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 травня 2012 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 05 червня 2012 року для надання сторонами додаткових пояснень та доказів по справі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, вимоги ухвали про надання до суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача не виконав, оригінали видаткових накладних, копії яких додані в обґрунтування позовних вимог, для огляду в судовому засіданні не представив.

Відповідач надав для огляду в судовому засіданні апеляційної інстанції оригінал свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних обставин.

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що відповідно до видаткових накладних: № ENG -00002650 від 21 травня 2010 року; № ENG -00002651 від 21 травня 2010 року; № ENG -00002652 від 21 травня 2010 року; № ENG -00002785 від 27 травня 2010 року; № ENG - 00002786 від 27 травня 2010 року; № ENG - 00002787 від 27 травня 2010 року; № ENG - 00002788 від 27 травня 2010 року; № ENG -00002789 від 27 травня 2010 року; № ENG -00003132 від 10 червня 2010 року; № ENG - 00003133 від 10 червня 2010 року; № ENG -00003134 від 10 червня 2010 року; № ENG -00003135 від 10 червня 2010 року; № ENG -00003136 від 10 червня 2010 року; № ENG - 00003137 від 10 червня 2010 року відповідачу поставлено товар на загальну суму 32038,40 грн. (а.с. 7-48).

Також позивачем зазначено, що 05.08.2010 р. на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про оплату товару в строк до 23.08.2010 р. (а.с.49-50).

З врахуванням викладених обставин та в зв'язку з тим, що заборгованість відповідачем не була сплачена, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 32038,40 грн. -вартості товару за вказаними накладними.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав встановленим факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на підставі наданих позивачем копій видаткових накладних, а також беручи до уваги направлену позивачем вимогу про оплату товару та відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 32038,40 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що здійснення місцевим господарським судом неналежної юридичної оцінки обставинам справи та наданим позивачем доказам, які в порушення норм процесуального права, без належного правового дослідження були прийняті судом, як достовірний доказ на підтвердження факту отримання відповідачем товару та наявності у відповідача зобов'язання по його оплаті, призвело до помилкових висновків про задоволення позовних вимог.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 32038,40 грн. згідно за відповідними видатковими накладними, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідно до ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він підписаний сторонами.

Позивачем на підтвердження факту поставки товару надані до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с. 7-48). При цьому, оригінали таких накладних позивачем на вимогу суду не представлено. Відповідач факт поставки товару та його отримання заперечує, вказує на те, що видаткові накладні від ПП «Деметра»він не підписував, довіреності на одержання товару не надавав.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення.

Здійснивши аналіз вказаних накладних колегія суддів зазначає про те, що вони не відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені обов'язкові реквізити первинних документів, зокрема: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такий самий перелік реквізитів містить також і п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.

Однак, надані позивачем копії видаткових накладних не містять даних, які дають змогу ідентифікувати особу, що отримала товар за накладними.

При цьому, вказані накладні мають різний підпис отримувача, без зазначення його прізвища та посади.

Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до вимог чинного законодавства відпуск товарно - матеріальних цінностей покупцям здійснюється на підставі доручень отримувачей (покупців). Доручення на отримання цінностей є первинним документом, у якому зафіксовано рішення керівника підприємства про уповноваження конкретної особи отримати для підприємства по переліку та у відповідній кількості товарно - матеріальні цінності. Без доручення не може бути підписаний інший первинний документ - накладна, яка є дозволом для здійснення господарської операції по видачі цінностей і яка відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Однак, позивачем не надано ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження отримання відповідачем товару, не вказані прізвища осіб, що отримали товар, довіреності, або інші докази одержання відповідачем товару.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту здійснення господарських операцій за видатковими накладеними (а.с. 7-48), не доведено поставки та отримання відповідачем товару за вказаними накладними, а тому висновки суду першої інстанції про виникнення між сторонами зобов'язань з купівлі-продажу товару та наявність у відповідача заборгованості з оплати товару в розмірі 32038,40 грн. є безпідставними, оскільки позбавлені документального обґрунтування.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Відповідачем ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі в обґрунтування викладеної позиції, доведені належним чином, проте позивач не надав жодних документальних доказів, що підтверджують правомірність позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2010 р. по справі № 38/262-10 не може бути залишеним в силі, та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та покладенням витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.10 р. по справі № 38/262-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Деметра»(61052, м. Харків, вул. Енгельса 33, код 31149163) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (62371, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 804,75 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 07 червня 2012 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.