Рішення

від 16.05.2012 по справі 2-2726/11

КРАСНОДОНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2726/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Краснодон 14 травня 2012 року

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Олєйиікової Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Краснодон цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Восток-Автотранс» про стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Позивачі звернулись до суду з уточненим позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Восток-Автотранс» про стягнення моральної шкоди, в обгрунтування своїх позовних вимог вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1. о 18-10 год. відповідач ОСОБА_3 , керуючи технічно невиправним автобусом марки «Ютонг-2К6129» д/н НОМЕР_1, рухався по а/ш Краснодон-Свердловськ, що належить відповідачу ТОВ «Восток-Автотранс», з яким ОСОБА_3 перебував у трудових стосунках з 05.06.2008 р. В районі 10 км вищезазначеної дороги відповідач ОСОБА_3 безпричинно порушив ПДР, виїхавши на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_5 під керуванням на підставі довіреності водія ОСОБА_2 Внаслідок зіткнення транспортних засобів була смертельно травмована ОСОБА_4, що є дочкою та дружиною позивачів.

Вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 31.05.2011 р. ОСОБА_3 було засуджено за ст.. 286 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі, вирок в цій частині було залишено без змін, моральну шкоду, заявлену позивачами, стягнуто з підприємства, в якому ОСОБА_3 працював на момент скоєння злочину. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від. 09.08.2011 р. вирок в частині цивільного позову було скасовано та справу направлено на новий розгляд. У теперішній час позивачі вважають, що якщо ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з підприємством ТОВ «Восток-Автотранс»,тож моральна шкода повинна бути стягнута солідарно з підприємства та водія. Позивачами зазначено, що моральна шкода, спричинена їм, загибеллю ОСОБА_4, полягає в сильних душевних стражданнях, оскільки загибла була вагітна, вони втратили майбутню дитину, для них це нічим невиправна втрата близької людини. Окрім того, позивача ОСОБА_2 було травмовано та визнано інвалідом 2 групи, він звільнився з роботи, оскільки за своєю спеціальністю працювати не може, йому довелось багато лікуватись, йому було важко влаштуватись на працю та поновити свою працездатність, це спричиняє додаткові душевні хвилювання, тож йому довелось втратити не лише кохану людину, цілком змінити свій уклад життя, втратити здоров»я, подальше життя необхідно будувати по-новому. В зв»язку з чим позивачі просять суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000000 грн кожному.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та інтересах позивача ОСОБА_1, уточнені позовні вимоги підтримав, на позові наполягає, надав пояснення, аналогічні, викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав позов частково, сам факт спричинення шкоди ним не заперечувався, сума шкоди значно завищена, він фінансово не спроможен відшкодувати шкоду, в нього дружина інвалід, що в свою чергу потребує також матеріальних витрат.

Представник ТОВ «Восток-Автотранс» в судовому засіданні позов визнав також частково, пояснив, що матеріальну шкоду ним виплачено позивачам, пояснив, що моральну шкоду може відшкодувати в розмірі 5-10 мінімальних заробітних плат,тобто можуть сплатити 10-15 тис. грн.,оскільки підприємство немає фінансової спроможності задовольнити вимоги в повному обсязі.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що уточнена позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. .

Ст. 60 ЦПК України передбачає, що сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються.

ІНФОРМАЦІЯ_1. о 18-10 год. відповідач ОСОБА_3 , керуючи технічно невиправним автобусом марки «Ютонг-2К6129» д/н НОМЕР_1, рухався по а/ш Краснодон-Свердловськ, що належить відповідачу ТОВ «Восток-Автотранс», з яким ОСОБА_3 перебував у трудових стосунках з 05.06.2008 р. В районі 10 км вищезазначеної дороги відповідач ОСОБА_3 безпричинно порушив ПДР, виїхавши на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_5 під керуванням на підставі довіреності водія ОСОБА_2 Внаслідок зіткнення була смертельно травмована ОСОБА_4 (відповідно до копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 померла), що є дочкою та дружиною позивачів, що також вбачається з матеріалів справи.

Вироком Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 31.05.2011р. ОСОБА_3 було засуджено за ст.. 286 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі, вирок в цій частині було залишено без змін, моральну шкоду, заявлену позивачами, стягнуто з підприємства, в якому ОСОБА_3 працював на момент скоєння злочину. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 09.08.2011р. вирок в частині цивільного позову було скасовано та справу направлено на новий розгляд.

Відповідно до ст.. 61 ЦПК України «обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справи, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи».

Зазначені вище судові рішення набрали законної чинності та підлягають виконанню.

Відповідачами спричинення матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2, не заперечувалось, матеріальна шкода була відшкодована позивачам.

Вимоги позивачів щодо стягнення моральної шкоди, спричиненої ДТП, травмуванням позивача ОСОБА_2 та загибеллю ОСОБА_4 залишились невідшкодованими.

З наданих виписних епікризів історії хвороби ОСОБА_2 вбачається, що під час ДТП ним було

отримано важку політтравму, ЗЧМТ, ушиб речовини головного мозку 1 ст., закриті численні переломи ребер

праворуч, пневмоторакс, закритий оскольчатий перелом лівого стегна зі зміщенням, травматичний вивих правого, стегна, було проведено декілька операцій. В подальшому він також звертався за медичною допомогою через наслідки автодорожньої травми.

Ст. 1167 ЦК України передбачено,що «моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини...».

Провина відповідача ОСОБА_3 доведена, що вбачається з матеріалів справи, однак, в зв»язку з тим, що ДТП сталась під час виконання ним своїх трудових обов»язків, відшкодування спричиненої його діями моральної шкоди покладається на підприємство, у трудових відносинах з яким він перебував.

З матеріалів справи вбачається,що відповідач ОСОБА_3 перебував у трудових стосунках з відповідачем ТОВ «Восток-Автотранс», якому належить автобус марки «Ютонг-2К6129» д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 під час зіткнення з автомобілем позивача ОСОБА_5 , а саме: трудового договору за № 4 від 05.06.2008 р., наказу за №4 про прийом на роботу від 05.06.2008 р. на посаду водія.

Положеннями ст.. 1172 ЦК України передбачено, що «юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов»язків».

Так, абз.2 п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України за № 5 від 25.05.2001 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» визначеного « за моральну ( немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов»язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою не встановлено іншого». Тож, вимоги позивачів щодо стягнення моральної шкоди до ОСОБА_3 суд вважає необґрунтованими та такими,що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.. 1168 ЦК України «моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові ( дружині), батькам ( усиновлювачам), дітям ( усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією родиною».

З огляду на викладене, вимоги позивачів щодо стягнення моральної шкоди суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Цією нормою передбачено, що «моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, у душевних стражданнях, яких фізична -особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів, у душевній стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи...».

Окрім того, цією статтею зазначається, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов»язана з розміром цього відшкодування.

Отже, суд погоджується, що позивачам завдана моральна шкода, яка полягає у сильних душевних хвилюваннях пов»язаних з втратою близької людини, для ОСОБА_1 - дочки, для позивача ОСОБА_2 - дружини, подальшою зміною життєвого укладу, зміну стану здоров»я, тривалому лікуванні, зміні подальшого сімейного життя, тощо.

Відповідно довідки МСЕК за № 735625 серії 10 ААА від 29.06.2011 р. та пенсійного посвідчення ОСОБА_2 встановлена повторно 2 група інвалідності, перебуває на Д-обліку у лікаря травматолога, невропатолога, йому протипоказані тривалі відрядження та переохолодження.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", прийнято рішення, що в даному випадку розмір моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин, зокрема, стану здоров»я, тяжкості вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках, ступеня зниження престижу, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, тож, беручи до уваги вищевказані обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, а саме стягнути на користь позивачів моральну шкоду у сумі 80 000 грн не в солідарному порядку, як вони того просять, а лише з ТОВ «Восток-Автотранс», як з підприємства у стосунках з яким перебував відповідач ОСОБА_3, у теперішній час після звільнення він продовжує працювати на цьому підприємстві, що підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечувалось в судовому засіданні. Відповідно довідки, наданої відповідачем ТОВ «Восток-Автотранс» дохід відповідача ОСОБА_3 за період січень-березень 2012 р. складає 3300 грн, працює на посаді слюсаря з ремонту автомобілів.

Тож, суд не має підстав для сумніву в тому, що позивачам спричинена моральна шкода, яка підлягає стягненню з ТОВ «Восток-Автотранс», на підставі вище переліченого, розглядаючи заявлені вимоги в сумі 1000000 грн за кожним позивачем, враховуючи вимоги розумності і справедливості, відображені у ч.З ст. 23 ЦК України, вважає за необхідне задовольнити вимоги в частині стягнення суми моральної шкоди в розмірі 80 000 грн кожному,враховуючи всі обставини та докази, кожний окремо та у своїй сукупності.

Керуючись ст..ст. 5-15,60,61, 209, 212-215, 292 ЦІЖ України, на підставі ст.ст. 23, 1167,1168,1172 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд, -

вирішив:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Восток-Автотранс» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Восток-Автотранс» (код 35562269) на користь ОСОБА_1 (і.к НОМЕР_6) моральну шкоду в розмірі 80 000 (вісімдесят тис.) грн.

Стягнути з ТОВ «Восток-Автотранс» ( код 35562269) на користь ОСОБА_2 (і.к НОМЕР_4) моральну шкоду в розмірі 80 000 (вісімдесят тис.) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачам відмовити в зв»язку з необґрунтованістю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання копії цього рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.

Суддя:М. Б. Баличева