Ухвала

від 23.03.2012 по справі 2-а-2871/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-2871/09 Головуючий у суді у 1 інстанції - Солдаткін С.Г. Номер провадження 22-а/1890/5727/12 Суддя-доповідач - Кононенко Категорія - 99

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Кононенко О. Ю.,

суддів - Ведмедь Н. І., Семеній Л. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області

на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області

про зобов'язання здійснити донарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

в с т а н о в и л а:

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області щодо не проведення нарахування і виплат ОСОБА_2 підвищення по пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з урахуванням виплаченого підвищення за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача сплачені витрати судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати цю постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводить, що задовольнивши вимоги позивача про виплату підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, суд не прийняв до уваги положення ст.7 зазначеного Закону про те, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вважає, що у 2007 році управління не мало підстав нараховувати будь-які підвищення до пенсії позивача, оскільки дія ст.6 Закону № 2195-ІV була зупинена, а після визнання Конституційним Судом України такого зупинення неконституційним, був відсутній механізм фінансування доплат.

Вказує, що з 2008 року підвищення пенсії позивачеві проводилось у межах розмірів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та постановою КМУ від 28 травня 2008 року № 530, що Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» не передбачались видатки для фінансового забезпечення спірних виплат, а тому підстави для цих виплат в іншому розмірі відсутні.

Дослідивши матеріали, та перевіривши законність і обґрунтованість постанови, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Вирішуючи спір і частково задовольняючи позов, місцевий суд вірно керувався Законами України «Про соціальний захист дітей війни», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законами України про Державний бюджет України за відповідні роки, рішеннями Конституційного Суду України, навівши мотиви та обґрунтування своїх висновків, з якими колегія суддів погоджується і які не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Так, суд правомірно виходив з того, що відповідач як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування за спірні періоди. Але у порушення вимог зазначеного закону відповідач таких нарахувань не проводив, чим допустив протиправну бездіяльність.

Місцевий суд обґрунтовано не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо відсутності механізму фінансування підвищення пенсій відповідно до ст.6 Закону № 2195-ІV, оскільки реалізація позивачем пов'язаного з отриманням бюджетних коштів права, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормах законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У зв'язку з цим є необґрунтованим посилання апелянта, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, на положення ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Задовольнивши вимоги, суд правильно з огляду на положення ст. 99 КАС України вважав, що строк звернення до суду, позивачем не пропущений.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області відхилити.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2009 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно: суддя О.Ю. Кононенко