Постанова

від 07.12.2009 по справі 2-а-2871/09

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-А-2871/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

«07» грудня 2009 року суддя Лутугинського районного суду Луганської області Шпідько В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення строку та стягнення недоплаченої державної допомоги «Дітям війни» згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 2007 року по 2008 року включно. В обґрунтовування позивних вимог позивачем зазначено, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в частині зупинення, а потім зміни дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» такими, що не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись згідно рішень Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рн/2007 року та від 22.05.2008 року.

До початку судового засідання від сторін надішли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 07.12.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшли заперечення проти позиву, у яких він посилається на те, що порядок надання пільг було призупинено, вважає вимоги незаконними, просив суд відмовити у задоволені позову. Наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена. Також, законодавчо не було врегульовано питання у цьому році фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прийнято рішення про виплату надбавки дітям війни з 01.01.2008 року у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Тому, вимоги позивача про зобов’язання провести підвищення пенсії у 2007,2008 роках вважають незаконними, просили суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 116777.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4,що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону  України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, за період з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинним лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007  року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджету України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 квітня -387 грн., з 1 жовтня -395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений: з 1 квітня -406 грн., з 1 жовтня-411 грн.

Крім цього, цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн. та 415,11 грн.

Посилання відповідача на те, що відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зазначені виплати фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, суд вважає необґрунтованими тому, що ст.40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено надання дотацій Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. Тобто, законодавчо передбачено джерела отримання Пенсійним фондом України дотацій для виплати підвищень до пенсії у тому числі і для дітей війни. Відповідачем не надано доказів того, що він звертався до головного розпорядника бюджетних коштів із запитами про фінансування виплат підвищення до пенсії дітям війни та отримав відмову у виділенні коштів.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 році суд виходить з наступного.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року -605 грн., з 1 липня 2008 року -607 грн.

Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші, правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст.2,17,18,94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 за захистом права на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за 2007-2008 рік.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитини війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитини війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції яка діяла на цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 гривень.

Постанова суду може буті оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 цього Кодексу, - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: