Постанова

від 11.12.2009 по справі 2-а-2871/09

ТОРЕЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                        Справа № 2-а-2871/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2009 року                                                          м. Торез

Торезький міський суд Донецької області у складі  головуючої судді Куракової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Торезького міського суду Донецької області за адресою: м. Торез, вул. Пушкіна, буд. 15 адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі Донецької області про зобов’язання здійснити нарахування та виплату  доплати до пенсії як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за періоди з 19.11.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., в якому зазначено, що має статус «дитина війни» та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку повинен нараховувати та виплачувати відповідач. Просила зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за вищевказані періоди.

    У ході розгляду справи сторони надали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

    Суд, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

    Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Торезі як отримувач пенсії за віком, має статус «дитина війни».

    Відповідно до ст. 1 розділу IV Прикінцеві  положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195- IV від 18.11.2004 року, цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.

    Згідно ст. 6 зазначеного Закону (в редакції, чинній до 31.12.2007 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    П. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, як такі, що визнано неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.  Так, згідно п. 3 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України  положення пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, що передбачено абз.  2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-XI від 15.07.1999 року.

    Згідно ч. 4 ст. 1 цього ж Закону до осіб, які втратили працездатність, відносяться непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.

    Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Частинами 2, 3 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що до числа основних державних соціальних  гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривен, з 1 – жовтня 411 гривень.

    Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачеві пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на період з 19 листопада по 31 грудня 2007 року включно, суд виходить з того, що в зазначений період було чинним закріплене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» право позивача як дитини війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак в зазначений позивачем період відповідачем здійснювалося нарахування та виплата підвищення пенсії у розмірі нижче, ніж передбачено законом.

Звертаючись до суду, позивач визначив позовні вимоги щодо спонукання відповідача вчинити певні дії, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає необхідним вийти за межи позовних вимог з метою повного захисту прав позивача, про захист яких він просить, та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення належних виплат позивачу.

    Суд вважає, що бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі Донецької області щодо нездійснення належних виплат за період з 19 листопада по 31 грудня 2007 року є протиправною, оскільки не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

    Щодо позовних вимог про зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за 2008 рік, суд вважає наступне.

    Відповідно до нової редакції статті 6 вищезазначеного Закону дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним) положення, зокрема, пункту 41 підпункту 2 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

    Пунктом 6 наведеного Рішення визначено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційним.

    В зв’язку з вказаним Рішенням втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, згідно якої діти війни мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Суд вважає, що бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Торезі Донецької області щодо нездійснення належних виплат за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року є протиправною, оскільки не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    У зв’язку з неналежною сплатою позивачем судового збору, з нього підлягає стягненню судовий збір на користь Державного бюджету України.

Помилково сплачені позивачем кошти можуть бути повернуті в порядку, визначеному законодавством.

    Керуючись ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6, ст. 1 Розділу IV  Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195- IV від 18.11.2004 року, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 4 ст. 1,  абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»,  ст.ст. 9, 11, 14, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

        ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_1  нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 19 листопада по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області здійснити ОСОБА_1 виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 19 листопада по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням раніше здійснених виплат.

Стягнути з ОСОБА_1 несплачену суму судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. на користь Державного бюджету України.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Донецького апеляційного адміністративного суду або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                           В.В. Куракова