Рішення

від 02.09.2008 по справі 6/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/256

02.09.08

За позовом                            Закритого акціонерного товариства "Київське виробниче

                                               об`єднання "Простор"

До відповідача-1                  Київської міської ради

До відповідача-2          Дочірнього підприємства "Домобудівельний комбінат                                       "Кредо"

Про                                         визнання рішення та договору оренди земельної ділянки недійсними

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача                      Гончаренко В.Т. (за дов.)

Від відповідача-1              не з`явились

Від відповідача-2              Кулік Н.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство (далі –ЗАТ) "Київське виробниче об'єднання "Простор" до Київської міської ради (відповідача-1) та дочірнього підприємства (далі –ДП) "Домобудівельний комбінат "Кредо" (відповідача-2) про визнання недійсним рішення відповідача-1 № 637/2047 від 21.10.2004 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.03.2005, укладеного між відповідачами.

Ухвалою суду від 16.05.2008 було порушено провадження у справі № 6/256.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення та договір порушують право власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на спірній земельній ділянці. Зокрема, підставою для прийняття відповідачем-1 рішення № 637/2047 від 21.10.2004, яким вирішено передати відповідачу-1 у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,63 га для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування центру дозвілля у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу "Молодіжний" на вул. Булгакова, 12 у Святошинськолму районі м. Києва, стала передача вказаного майна у власність відповідачу. У той же час, за твердженням позивача, право власності на об'єкт незавершеного будівництва належить позивачу та відповідач-1 не набував жодних майнових прав на дане майно, що встановлено судовими рішеннями у справі № 4/11 за позовом  ЗАТ "Київське виробниче об'єднання "Простор" до ДП "Домобудівельний комбінат "Кредо" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Порушення прав позивача як власника майна при прийнятті рішення     № 637/2047 від 21.10.2004, на думку позивача, свідчить про недійсність рішення. Про існування оскаржуваних рішення і договору позивачу стало відомо у грудні 2007 року, і з цього часу, на його думку, починається перебіг строку позовної давності.

Відповідач-2 позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві та доповненні до нього. Зокрема, відповідач-2 посилається на те, що оскільки позивачем не проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, з якою закон пов'язує виникнення права власності, він (позивач) є тільки власником матеріалів, обладнання тощо, у зв'язку з чим не має права продовження будівництва та користування земельною ділянкою, і не позбавлений можливості вивезення вказаних матеріалів та обладнання. Рішення № 637/2047 від 21.10.2004 прийнято відповідачем-1 в межах компетенції. Крім того, відповідач-2 вважає, що у позивача відсутні підстави для звернення з позовом про визнання недійсним договору, оскільки останній не є стороною за ним та не є землекористувачем чи власником земельної ділянки.

Також відповідач-2 посилається на пропуск позивачем позовної давності, подавши заяву про її застосування.

Під час розгляду справи відповідачем-2 було подано клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісстрой". Клопотання судом відхилено у зв'язку з відсутністю обставин, передбачених ст. 27 ГПК України.

Відповідач-1 відзиву чи письмових пояснень суду не подав, його представники у судові засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили. У зв'язку з цим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.1.2004 Київською міською радою було прийнято рішення № 637/2047 (далі –Рішення) "Про передачу дочірньому підприємству "Домобудівельний комбінат" Кредо" земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування центру дозвілля у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу "Молодіжний" на вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва" .  

Зокрема, відповідно до вказаного Рішення, відповідач-1, як орган місцевого самоврядування, до виключних повноважень якого віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"), вирішив передати дочірньому підприємству "Домобудівельний комбінат" Кредо" у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,63 га для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування центру дозвілля у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу "Молодіжний" на вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 18.08.87 № 840 "Об отводе земельного участка Киевскому авиационному производственному объединению им. 50-летия Октября для строительства молодёжного жилого комплекса "Молодёжный" в 7 микрорайоне жилмасива Южная Борщаговка в Ленинградском районе", у зв'язку  у з передачею права власності на майно (договір інвестування від 12.04.2003 № 10, акт приймання-передачі № 1).

На виконання вказаного Рішення 18.03.2005 між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки (далі –Договір), який 24.03.2005 зареєстровано Головний  управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 75-6-00184 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Предметом Договору є земельна ділянка площею 0,6276 га, яка розташована по вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва.

З огляду на викладене, підставою для надання земельної ділянки відповідачу-2 стало набуття останнім на підставі договору інвестування від 12.04.2003 № 10 та акту приймання-передачі № 1 права власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташований на вул. Булгакова, 12 у м. Києві.

Виникнення у відповідача-2 права власності на підставі вищевказаних документів на об'єкт незавершеного будівництва, який розташований на вул. Булгакова, 12 у м. Києві, було предметом судового розгляду у справі № 4/11 за позовом ЗАТ "Київське виробниче об'єднання "Простор" до ДП "Домобудівельний комбінат "Кредо" про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва, а саме: корпус № 1, корпус № 2, та повернення вказаного майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.2007, яке залишено без змін постановою апеляційного господарського суду від 27.12.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2008, визнано за ЗАТ "Київське виробниче об'єднання "Простор" право власності на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі міста Києва, а саме: корпус № 1 загальною площею 4427,3 кв. м. та корпус № 2 загальною площею 2683,99 кв. м., та зобов'язано ДП "Домобудівельний комбінат "Кредо" повернути ЗАТ "Київське виробниче об'єднання "Простор" вищевказаний об'єкт незавершеного будівництва.

В основу судових рішень покладено той факт, що об'єкт незавершеного будівництва не передавався у власність ДП "Домобудівельний комбінат "Кредо", а його будівництво проводилось підприємством, правонаступником якого є ЗАТ "Київське виробниче об'єднання "Простор".

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України дані факти не потребують доведення.

Отже, визнання рішенням суду права власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва свідчить про відсутність у відповідача-2 права власності на дане майно станом на час прийняття відповідачем-1 оскаржуваного Рішення  та на час укладення Договору.

Зокрема, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю  волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Отже, повнота панування власника над річчю означає можливість здійснення з цією річчю будь-яких дій.

Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього  права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Таким чином, позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі всіх інших осіб, а негативний –усунення всіх інших осіб від речі і захист її від всіх цих осіб.

Одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Зокрема, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в  порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Приймаючи 21.11.2007 рішення у справі № 4/11 за позовом ЗАТ "Київське виробниче об'єднання "Простор" до ДП "Домобудівельний комбінат "Кредо" про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва, а саме: корпус № 1, корпус № 2, та повернення вказаного майна з чужого незаконного володіння, яке набрало законної сили, господарський суд міста Києва виходив з того, що позивач є власником об'єкта незавершеного будівництва

Вказаним судовим актом встановлений факт виникнення у позивача права власності на зазначений об'єкт у зв'язку з його створенням задовго до набрання чинності Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, відсутні правові підстави для оцінки моменту виникнення права власності в контексті вищевказаних законодавчих актів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" об'єктом нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) є об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Виходячи з приписів ст. 19 вказаного Закону, об'єкт незавершеного будівництва, стосовно якого існує рішення суду про визнання права власності, є нерухомим майном.

Як зазначено вище, здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Однак, оскільки об'єкт незавершеного будівництва є нерозривно пов'язаний з земельною ділянкою, користувачем якої на підставі Рішення та Договору є відповідач-2, оскаржувані акти порушують права позивача щодо володіння і користування майном, а також суперечать ч. 1 ст. 319 ЦК України.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади. органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставою для недійсності правочину, в силу ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України. Останньою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Доводи відповідача-2 про сплив позовної давності за вимогою про визнання недійсним Договору є недоведеними, оскільки, за твердженнями позивача, він довідався про існування Договору у грудні 2007 року і з цього періоду, згідно зі ст. 261 ЦК України, починається перебіг позовної давності.

Відповідач-2 не надав доказів обізнаності позивача про наявність Договору до травня 2005 року.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів у рівних частинах. Доказів понесення витрат на послуги адвоката позивачем суду не подано, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх покладення на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення Київської міської ради рішення № 637/2047 від 21.10.2004 "Про передачу дочірньому підприємству "Домобудівельний комбінат "Кредо" земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування центру дозвілля у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу "Молодіжний" на вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва".  

3.          Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.03.2005, укладений між Київською міською радою та дочірнім підприємством "Домобудівельний комбінат "Кредо", який 24.03.2005 зареєстровано Головним  управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 75-6-00184 у книзі записів державної реєстрації договорів.

4.          Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, рахунок 31510932600001 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код 22883141) на користь закритого акціонерного товариства "Київське виробниче об'єднання "Простор" (м. Київ, вул. Трублаїні, 2-б (а/с 89), рахунок 26005408 у ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 300863, код 21551324) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з дочірнього підприємства "Домобудівельний комбінат "Кредо" (м. Київ, вул. Грушевського, 36, рахунок 26006110064980 в КБ "Фінанси та кредит" м. Києва, МФО 300131, код 32160591) на користь закритого акціонерного товариства "Київське виробниче об'єднання "Простор" (м. Київ, вул. Трублаїні, 2-б (а/с 89), рахунок 26005408 у ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 300863, код 21551324) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                             С.А. Ковтун