Постанова

від 07.05.2012 по справі 2а/2570/1088/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/1088/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2012 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Екологія" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 20.03.2012р. звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби та просить скасувати податкове повідомлепня-рішення №0000012320, винесене ДПІ у м. Чернігові 04 січня 2012 року в повному обсязі, про що прийняти відповідну постанову. Свої вимоги мотивує тим, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ВАТ «Екологія» здійснювало господарські операції відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, пояснив, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що позивач не мав права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ «Екотехсистема», оскільки відповідно до наданих ДПІ в Печерському районі відомостей у ТОВ „Екотехсистема" відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Зазначене свідчить про відсутність реальної господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного:

Встановлено, що ДПІ в м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „Екологія" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ „Екотехсистема".

За результатами проведення вказаної перевірки було складено акт № 3679/23/02173816 від 20.12.2011 року, яким встановлені порушення п.198.1, 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.6 ст. 201 п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, за вересень 2011 року на суму 75971 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012320 від 04.01.2012 року.

Позивач 13.01.2012 року оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПС

в Чернігівській області скаргу на податкове рішення, видане на підставі вищезазначеного акту. Рішенням ДПС в Чернігівській області від 30.01.2012 року №167/10/25-020 податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові №0000012320 від 04 січня 2012 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач звернувся з повторною скарго від 07.02.2012 року до ДПС України, рішенням якої №4014/6/10-2115 від 05 березня 2012 року податкове повідомлення-рішення №0000012320 від 04 січня 2012 року залишено без змін, а повторну скаргу позивача - без задоволення.

В ході проведення перевірки було встановлено, що між ВАТ «Екологія», як замовником та ТОВ „Екотехсистема", як підрядником було укладено договір підряду № 0109-БР від 01.09.2011 року, відповідно до умов якого ТОВ „Екотехсистема" зобов'язувався виконати будівельні роботи, зазначені в п. 2.1 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Також між ВАТ «Екологія», як покупцем та ТОВ „Екотехсистема", як продавцем було укладено договір купівлі-продажу товару № 0109 від 01.09.2011 року, відповідно до умов якого продавець продає а покупець купує товар, номенклатура, строки поставок та ціни якого вказуються в специфікаціях.

По взаємовідносинах з ТОВ „Екотехсистема" позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 75971,16 грн. на підставі податкових накладних № 43 від 01.09.11; № 42 від 01.09.11; № 4 від 01.09.11; № 44 від 02.09.11; № 50 від 05.09.11; № 54 від 06.09.11; № 55 від 06.09.11; № 66 від 08.09.11; № 73 від 09.09.11; № 74 від 09.09.11; № 75 від 09.09.11; № 84 від 12.09.11; № 90 від 13.09.11; № 98від 15.09.11; № 99 від 15.09.11; № 110 від 17.09.11; № 111 від 17.09.11; № 112 від 19.09.11; № 113 від 19.09.11; № 119 від 20.09.11; № 128 від 21.09.11; № 132 від 22.09.11; № 133 від 22.09.11; № 138 від 23.09.11; № 139 від 23.09.11; № 156 від 29.09.11; № 157 від 29.09.11; № 158 від 29.09.11; № 168 від 30.09.11; № 169 від 30.09.11; № 170 від 30.09.11.

На перевірку позивачем були надані первинні документи, що підтверджують виконання зазначених договорів, а саме: реєстр отриманих податкових накладних; податкові накладні; акти прийому-передачі виконаних робіт; видаткові накладні; рахунки; банківські виписки; картка рахунку 631 по контрагенту ТОВ „Екотехсистема" за вересень 2011 року.

ДПІ в м. Чернігові з метою отримання підтверджуючих відомостей, щодо ТОВ „Екотехсистема" направлено запит до ДПІ у Печерському р-ні м.Києва від 15.11.2011р. №7109/7/15-200/1-4.

ДПІ у Печерському р-ні м. Києва було направлено лист про проведення зустрічної звірки від 24.11.2011р. № 43015/7/23-1110 та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Екотехсистема" від 24.11.2011 № 10373/23-11/35921848, згідно з якою встановлено наступне: ТОВ „Екотехсистема" (код 35921848) встановлено стан „8" - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно податкової декларації ТОВ „Екотехсистема" за вересень 2011 року контрагенто позивача не задекларовано за цей період податкових зобов'язань з ПДВ, не здійснено жодної оподаткованої операції, податковий кредит не сформовано. Тобто податкові зобов'язання позивача не відповідають податковим зобов'язанням його контрагента. Згідно акту від 24.11.2011 № 10373/23-11/35921848 основні фонди, такі як складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності у ТОВ „Екотехсистема" відсутні.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) ТОВ „Екотехсистема" у вересні 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ВАТ „Екологія" з ТОВ „Екотехсистема" здійснений без мети настання реальних наслідків.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ „Екотехсистема" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Таким чином, сама наявність договорів підряду № 0109-БР від 01.09.2011 року та купівлі-продажу № 0109 від 01.09.2011 року, укладеного між ВАТ «Екологія» та TOB «Екотехсистема» не означає реальність здійснення господарської операції та факту використання результатів такого договору в господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення це є первинний документ (ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи аналіз зазначених норм законодавства можна зробити висновок, що всі первинні бухгалтерські документи податкові накладні акти виконаних робіт, видаткові накладні, договори підряду № 0109-БР від 01.09.2011 року та купівлі-продажу № 0109 від 01.09.2011 року, що надані позивачем на підтвердження реальності здійсненої господарської операції, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, оскільки не відображають реальність цих господарських операцій, а є лише формальним підтвердженням господарської діяльності, так як контрагент позивача не мав реальної можливості на здійснення будівельних робіт та поставку товарів, через відсутність основних фондів, про що свідчить відсутність господарських операцій, задекларована TOB «Екотехсистема» в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року. Тобто первинні бухгалтерські документи, які не фіксують факт вчинення господарської операції не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України, передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи з аналізу зазначених норм можна зробити висновок, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинно бути підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, податкові накладні, надані позивачем в судове засідання та на перевірку, які були складені формально та не несуть доказовості щодо здійснених господарських операцій, не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Враховуючи, що в судовому засіданні позивачем не було доведено факту здійснення господарських операцій між ВАТ „Екологія" з ТОВ „Екотехсистема" та настання правових наслідків для обох сторін, а навпаки було встановлено відсутність такої операції, то суд вважає безпідставним формування ВАТ „Екологія" податкового кредиту з податку на додану вартість з врахуванням сум сплаченого податку на додану вартість за договорами з ТОВ „Екотехсистема".

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ДПІ м. Чернігові ДПС правомірно донарахувала Відкритому акціонерному товариству «Екологія» суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові ДПС №0000012320 від 04.01.2012року задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Відкритому акціонерному товариству "Екологія" відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис О.В. Кашпур