Постанова

від 18.05.2012 по справі 2а-2014/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2012 року 2а-2014/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Совича О.І.,

представників позивача - Литвинця В.М., Гомоляки Т.О.,

представника відповідача - Бєляєвої С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» до проДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»(надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2012 № 0000122301/79, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 162 052,50 грн., з яких: 129 642,00 грн. -за основним платежем, 32 410,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 03.04.2012 № 0000632301/825, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 221 569,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер -товари та послуги поставлені у повному обсязі та оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а тому ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», на його думку, правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість та суму податкового кредиту за результатами укладення та виконання правочинів з ТОВ «Белагро 77»(код ЄДРПОУ 37202075) за період серпень, вересень, жовтень 2010 року, ТОВ «Уот Трейд»(код ЄДРПОУ 36820859) за період січень, квітень 2011 року та ТОВ «Еко Про»(код ЄДРПОУ 37114199) за період травень 2011 року. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Матеріали справи містять письмові заперечення відповідача, з яких убачається, що позивачу правомірно донараховано суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки останнім сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних контрагентів, діяльність яких не спрямована була на реальне настання правових наслідків.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов, в той час як представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Зокрема, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 18.01.2012 № 0000122301/79 є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 03.04.2012 № 0000632301/825 є протиправним та підлягає скасуванню у частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 173749 (сто сімдесят три тисячі сімсот сорок дев'ять) гривень 00 коп. з огляду на таке.

Як встановлено судом, публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією від 30.06.1994, код ЄДРПОУ -0559659, на податковий облік в органах державної податкової служи взято 28.02.1995 за №368. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.07.1997 №13950482, зареєстровано платником ПДВ, 17.06.2010 перереєстровано, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.06.2010 №100289524.

Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1статті 20, статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу від 14.12.2011 № 901 та направлення від 14.12.2011 проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питання правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Белагро 77»(код ЄДРПОУ 37202075) за період серпень, вересень, жовтень 2010 року, ТОВ «Уот Трейд»(код ЄДРПОУ 36820859) за період січень, квітень 2011 року, ТОВ Екологічне підприємство «Вторма Юг»(код ЄДРПОУ 353599383) за період березень 2011 року та ТОВ «Еко Про»(код ЄДРПОУ 37114199) за період травень 2011 року, за результатами якої складено акт від 27.12.2011 № 3008/2301/05509659.

Вказаною перевіркою встановлено порушення публічним акціонерним товариством «Київський картонно-паперовий комбінат»пункту 3 статті 5, пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, статті 202, статті 203, статті 215, статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, статті 1, статті 3, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, пункту 1.7, пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, абзацу «б»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 167/97-ВР, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.6, пункту 201.7, пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит: за серпень 2010 року в сумі 40600,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість з належної до сплати в бюджет за серпень 2010 року в сумі 40600,00 грн.; за вересень 2010 року в сумі 89042,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду на 89042,00 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на 89042,00 грн.; за жовтень 2010 року в сумі 33458,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду на 33458,00 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на 33458,00 грн.; за квітень 2011 року в сумі 47819,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду на 47819,00 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року на 47819,00 грн.; за травень 2011 року в сумі 140291,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду на 140291,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року на 140291,00 грн.

Як убачається з акта перевірки від 27.12.2011 № 3008/2301/05509659, посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби при перевірці позивача було встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 40 600,00 грн., за вересень 2010 року у розмірі 89 042,00 грн., за жовтень 2010 року у розмірі 33 458,00 грн., за квітень 2011 року у розмірі 47 819,00 грн., за травень 2011 року у розмірі 140 291,00 грн.

Судом встановлено, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість з серпня 2010 року по жовтень 2010 року у розмірі 163 100,00 грн. сформована позивачем за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ «Белагро 77».

На підставі разових замовлень ТОВ «Белагро 77»надавало у серпні-жовтні 2010 року послуги з перевезення вантажів. Факт надання послуг підтверджується накладними (а.с. 15-93, 95-115, 118-214 том ІV) про передачу товару покупцям, товаро-транспортними накладними, рахунками, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 1-246 том V, а.с. 1-246 том VІ, а.с. 1- 245 том VІІ, а.с. 1-55 том VІІІ ).

За здійсненими господарськими операціями, позивач здійснив оплату товару ТОВ «Белагро 77» та сформував податковий кредит на підставі податкових накладних (а.с. 1-249 том ІІІ, а.с.1-12 том ІV) у розмірі 163 100,00 грн. Водночас, сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного позивачу у податковому повідомленні-рішенні від 18.01.2012 № 0000122301/79, становить 162 052,50 грн.

Висновки податкового органу про нікчемність правочину з ТОВ «Белагро 77»сформовано на підставі акта перевірки від 16.08.2011 № 1851/2301/37202075, отриманого від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Так, посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва під час перевірки ТОВ «Белагро 77»встановлено, що старшим уповноваженим ГВПМ Білоцерківської ОДПІ старшим лейтенантом податкової міліції Прибитько М.В. проведено опитування директора ТОВ «Белагро 77»ОСОБА_5.

ОСОБА_5 повідомив, що не має ніякого відношення до діяльності підприємства. Печатку підприємства у органах дозвільної системи не отримував, документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. Підприємство він погодилися зареєструвати на своє ім'я на пропозицію знайомої ОСОБА_6 за грошову винагороду.

На момент перевірки працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ТОВ «Белагро 77» було відсутнє за адресою, вказаною у реєстраційних документах, та мало стан 9 -«направлено запит про відсутність за місцезнаходженням».

Крім того, згідно з даними бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів», встановлено розбіжності між сумою податкового зобов'язання встановлено розбіжності між сумою податкового зобов'язання ТОВ «Белагро 77» та сумою податкового кредиту позивача за серпень, вересень та жовтень 2010 року, тобто ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»завищено податковий кредит у вказаному періоді на 186 408,00 грн.

13 квітня 2011 року між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»та ТОВ «Еко Про»було укладено договір № 908/44/0411 (а.с. 108-111 том ІІ), відповідно до умов якого у травні 2011 року ТОВ «Еко Про»(Постачальник -по тексту договору) поставив ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»((Покупець - по тексту договору) товар -макулатуру у кількості 465,71 тонн.

Факт поставки товару підтверджується товаро-транспортними накладними, приходними ордерами, актами приймання макулатури за кількістю та якістю (а.с. 143-249 том ІІ).

За здійсненими господарськими операціями, позивач здійснив оплату товару ТОВ «Еко Про» у травні 2011 року у розмірі 615 000,00 грн., що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, та сформував податковий кредит на підставі податкових накладних (а.с. 112-142 том ІІ) у розмірі 140 290,86 грн.

Висновки податкового органу про нікчемність правочину з ТОВ «Еко Про»сформовано на підставі Довідки ДПІ у Малинівському районі м. Одеса від 31.08.2011 № 255/23-213/37114199, яка оформлена за результатами перевірки ТОВ «Еко Про» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011. У даній довідці містились висновки посадових осіб ДПІ у Малинівському районі м. Одеса, в основу яких покладено інформацію з акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси, про неможливість перевірки контрагента ТОВ «Еко Про»- ТОВ «Транском»у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою. На підставі матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів ТОВ «Транском»посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановлено відсутність у ТОВ «Транском» необхідних умов для здійснення відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»та ТОВ «Уот-Трейд»було укладено усний договір, відповідно до умов якого ТОВ «Уот-Трейд»на підставі рахунку фактури від 07.04.2011 №04018 було поставлено позивачу бензин марки А-76 у кількості 14 454 л, та на підставі рахунків фактур від 12.04.2011 №04030 та від 18.04.2011 №04042 було поставлено позивачу дизельне пальне ЕN 590 у кількості 65 060 л.

За поставлений товар позивач здійснив оплату ТОВ «Уот-Трейд»у розмірі 691 411,00 грн., що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, та на підставі податкових накладних від 08.04.2011 № 15 (а.с. 99 том ІІ), від 13.04.2011 №28 (а.с. 103 том ІІ), від 19.04.2011 №38 (а.с. 107 том ІІ) сформував податковий кредит у розмірі 115 235,17 грн.

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів з ТОВ «Уот Трейд»щодо поставки бензину та дизельного пального ґрунтувались на даних бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів», відповідно до яких податковий кредит позивача у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року завищено на 47 819, 10 грн. та підтверджуються актом перевірки ДПІ в Деснянському районі м. Києва від 13.09.2011 №6380/23-1/36820859 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Уот Трейд»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Українсько-Європейська нафтова компанія»їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, яким визнано дану поставку нікчемною.

Висновки посадових осіб ДПІ в Деснянському районі м. Києва про нікчемність поставки паливно-мастильних матеріалів ґрунтувались на листі ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.08.2011 №29075/7/23-710, у якому містилась інформація з акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва 03.08.2011 №947/23/7/37569486 контрагента ТОВ «Уот Трейд»- ТОВ «Українсько-Європейська нафтова компанія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.04.2011.

Досліджуючи ланцюг контрагентів, Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби дійшла висновку про безтоварність господарської операції між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» та ТОВ «Уот Трейд»та завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 47 819,10 грн.

На підставі акта перевірки, з урахуванням заперечень до нього, Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.01.2012 № 0000142301/78 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 221569,00 грн. і штрафна (фінансова) санкція у розмірі 94055,00 грн. та № 0000122301/79 про зобов'язання сплатити податок на додану вартість в розмірі 129642,00 грн. і штрафна (фінансова) санкція в розмірі 32410,50 грн.

За результатами первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012 № 0000122301/79 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 18.01.2012 № 0000142301/78 скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 94054,00 грн., у зв'язку з чим Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 № 0000632301/825 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування за травень 2011 року у розмірі 221569,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону № 168/97-ВР:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону № 168/97-ВР, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обовязкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Дослідивши первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про правомірність формування публічним акціонерним товариством «Київський картонно-паперовий комбінат»податкового кредиту за серпень, вересень, жовтень 2010 року, травень 2011 року.

Як убачається з матеріалів справи, у позивача наявні всі первинні фінансово-господарські документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, а саме: податкові накладні (а.с. 1-249 том ІІІ, а.с.1-12 том ІV), товаро-транспортні накладні, рахунки, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 1-246 том V, а.с. 1-246 том VІ, а.с. 1- 245 том VІІ, а.с. 1-55 том VІІІ) стосовно господарських операцій з ТОВ «Белагро 77»; податкові накладні (а.с. 112-142 том ІІ), товаро-транспортні накладні, приходні ордери, акти приймання макулатури за кількістю та якістю (а.с. 143-249 том ІІ) стосовно господарських операцій з ТОВ «Еко Про».

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»понесло реальні витрати на оплату товару ТОВ «Еко Про», на оплату послуг ТОВ «Белагро 77». Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується податковими накладними.

Щодо висновку податкового органу про нікчемність договорів, укладених між позивачем і ТОВ «Еко Про», ТОВ «Белагро 77», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд не бере до уваги пояснення директора ТОВ «Белагро 77»ОСОБА_5 як доказ нікчемності укладених правочинів з огляду на наступне.

Недійсність договорів між ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат»та ТОВ «Еко Про», ТОВ «Белагро 77», а також актів здачі-приймання робіт (надання послуг), актів приймання макулатури за кількістю та якістю, підписаних від імені однієї із сторін неналежною особою, прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України є оспорюваними.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів визнання недійсними у судовому порядку вищезазначених договорів, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), актів приймання макулатури за кількістю та якістю, а також податкових накладних, підписаних посадовими особами ТОВ «Еко Про»та ТОВ «Белагро 77».

Враховуючи, що відповідачем не наведено обставин, які б спростовували факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Еко Про», ТОВ «Белагро 77», достовірності і повноти відображення та нарахування податкових зобов'язань за цими операціями, суд дійшов висновку, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, суд зазначає, що обов'язок сплачувати податки та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованою. Це означає, що на платника податків не може покладатися відповідальність за порушення, вчинені іншими особами.

Посилання відповідача на те, що у контрагента ТОВ «Еко Про» відсутні основні фонди, технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а ТОВ «Белагро 77»відсутнє за юридичною адресою, як на підставу нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Еко Про», ТОВ «Белагро 77» та позивачем, суд не приймає до уваги, оскільки це не може бути підставою для визнання правочинів між ТОВ «Еко Про», ТОВ «Белагро 77» та позивачем такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Позовні вимоги щодо правомірності віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість сум податку, сплачених позивачем у складі ціни за придбаний товар, а саме: нафтопродуктів, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за N 805/15496 (надалі -Інструкція), приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір); забороняється здійснювати одночасно приймання та відпуск нафти і нафтопродукту з одного і того самого резервуара у випадках, коли за результатами вимірювань у резервуарах проводяться їх приймання та відпуск.

Згідно з підпунктом 5.1.3 Інструкції, границі відносної похибки вимірювань обумовлюються договором і не мають перевищувати значень, наведених у ГОСТ 26976 для методу вимірювання маси, що застосовується вантажовідправником та вантажоодержувачем.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що поставка дизельного пального відбулась за усною угодою.

Відповідно до пункту 5.4.1 Інструкції, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Згідно з підпунктом 5.4.2 Інструкції, маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.

Відповідно до підпункту 5.4.3 Інструкції, маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, поставка пального здійснювалась у автоцистерні, проте не надав суду належних доказів приймання товару за якістю та кількістю, не вказав особу, яка приймала товар, не надав відповідних актів приймання та не надав письмового договору, наявність якого є обов'язковою умовою правочину з поставки нафти на нафтопродуктів.

Суд не приймає до уваги лист позивача до ТОВ «Уот Трейд»(а.с. 104 том ІІ), рахунок-фактуру (а.с. 105 том ІІ), накладну (а.с. 106 том ІІ), податкову накладну (а.с. 107 том ІІ), як докази підтвердження факту поставки паливно-мастильних матеріалів, оскільки чинним законодавством передбачено особливий порядок приймання нафтопродуктів, який не був дотриманий позивачем, що ставить під сумнів реальність здійснення такої поставки.

у ТОВ «Уот Трейд» такої продукції ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 18.01.2012 № 0000122301/79, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 03.04.2012 № 0000632301/825 у частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 173 749,00 грн. є обґрунтованими, підтверджені належними та достатніми доказами, а отже -підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками позивача та відповідача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись вимогами статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 18.01.2012 №0000122301/79.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 03.04.2012 №0000632301/825 у частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 173 749 (сто сімдесят три тисячі сімсот сорок дев'ять) гривень 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" сплачений судовий збір у розмірі 1 564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) гривні 92 копійки.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 травня 2012 р.