Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-2014/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2014/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Петрика І.Й., Собківа Я.М., секретаря Козійчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат», Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форм «В1», «Р»,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, сторонами подано апеляційні скарги, в яких Позивач просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а Відповідач - рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в адміністративному позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питання правомірності формування податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Белагро 77» за період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Уот Трейд» за січень, квітень 2011 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічне підприємство «Вторма Юг» за березень 2011 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Про» за травень 2011 року, про що складено Акт від 27.12.2011 року № 3008/2301/05509659.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 3 ст. 5 , п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України , ст. ст. 202 , 203 , 215 , 216 , 228 Цивільного кодексу України , ст. ст. 1 , 3 , 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV , п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, п.п. 1.7, 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, абз. б) пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №167/97-ВР, п. 185.1 ст. 185 , п. 188.1 ст. 188 , п. 187.1 ст. 187 , п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 , п.п. 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України , а саме, завищення ним податкового кредиту за серпень 2010 року на 40 600,00 грн., що призвело до заниження на цю суму податку на додану вартість; завищення ним податкового кредиту, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту поточних періодів за вересень 2010 року на 89 042,00 грн., за жовтень 2010 року - на 33 458,00 грн., за квітень 2011 року - на 47 819,00 грн., за травень 2011 року - на 140 291,00 грн., та до завищення сум бюджетного відшкодування відповідно у жовтні 2010 року, листопаді 2010 року, травні 2011 року та червні 2011 року.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення форми «В1», «Р» від 18 січня 2012 року №0000142301/78 та №0000122301/79, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 93, 95), та якими завищено на 221 569 грн. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і зобов'язано сплатити 94 055 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 162 502, 50 грн., в тому числі на 129 642 грн. за основним платежем та на 32 410, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) відповідно.

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, 163 100,00 грн. суми податкового кредиту з податку на додану вартість з серпня 2010 року по жовтень 2010 року сформовано Позивачем за результатами здійснених господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Белагро 77». На підставі разових замовлень контрагент надавав у серпні-жовтні 2010 року послуги з перевезення вантажів, що підтверджується накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (том ІV, а.с. 15-93, 95-115, 118-214), актами здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких також наявні в матеріалах справи (том V- а.с. 1-246, том VІ- а.с. 1-246, том VІІ - а.с. 1- 245, том VІІІ - а.с. 1-55 ) та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (том ІІІ - а.с. 1-249, том ІV - а.с.1-12).

За Договором поставки від 13.04.2011 року № 908/44/0411, укладеним між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Про», копія якого наявна в матеріалах справи (том ІІ, а.с. 108-111), контрагент зобов'язався в 2011 році поставити та передати у власність макулатуру в кількості 1 000 тон, а Позивач - прийняти та оплатити її.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності придбання у контрагента товару за зазначеним Договором надано первинні документи, а саме, товарно-транспортні накладні, акти приймання макулатури за кількістю та якістю, копії яких наявні в матеріалах справи (том ІІ, а.с. 143-249) та податкові накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (том ІІ, а.с. 112-142).

Як встановлено судом першої інстанції, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уот-Трейд» укладено усний договір, відповідно до умов якого контрагентом на підставі рахунку фактури від 07.04.2011 №04018 поставлено Позивачу бензин марки А-76 у кількості 14 454 л та дизельне пальне ЕN 590 у кількості 65 060 л.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності придбання у контрагента товару надано первинні документи, а саме, податкові накладні від 08.04.2011 № 15 (том ІІ, а.с. 99), від 13.04.2011 №28 (том ІІ, а.с. 103), від 19.04.2011 №38 (том ІІ, а.с. 107).

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у відповідні періоди, тому, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2012 року №0000122301/79 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 (далі - Інструкція), приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо (далі - договір); забороняється здійснювати одночасно приймання та відпуск нафти і нафтопродукту з одного і того самого резервуара у випадках, коли за результатами вимірювань у резервуарах проводяться їх приймання та відпуск.

Згідно з пп. 5.1.3 п. 5.1 Інструкції, границі відносної похибки вимірювань обумовлюються договором і не мають перевищувати значень, наведених у ГОСТ 26976 для методу вимірювання маси, що застосовується вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Відповідно до пп. 5.4.1-5.4.3 п. 5.4 Інструкції, з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900; маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом; маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Судом першої інстанції встановлено, що поставка пального здійснювалась у автоцистерні, проте, Позивачем будь-які докази на підтвердження реальності здійснення зазначеної господарської операції, а саме, акта приймання товару та договору, наявність яких є обов'язковою умовою правочину з поставки нафти та нафтопродуктів, в матеріалах справи відсутні, в зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2012 року №0000142301/78 в частині є правомірним.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційні скарги залишаються без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат» , Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області залишити без задоволення , а Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 25.03.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П.

Собків Я.М.