Рішення

від 20.04.2012 по справі 2-7294/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-7294/11

Номер провадження: 2/308/559/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 квітня 2012 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Тростянчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на приватну виробничо-комерційну фірму "Алькор" від 09 лютого 2007 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 09 лютого 2007 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено договір передачі корпоративних прав на приватну виробничо-комерційну фірму "Алькор", укладений між засновниками ПВКФ "Алькор" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Згідно договору майно, що відчужується, складається з корпоративних прав на приватну виробничо-комерційну фірму "Алькор" вартістю 100 грн. Вважає, що правочин у вигляді вказаного договору є недійсним, оскільки його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам законодавства. Згідно досягнутої домовленості між засновником ПВКФ "Алькор" ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою здійснення спільної підприємницької діяльності, ОСОБА_2 мала бути введена у співзасновники ПВКФ "Алькор", для чого зобов'язувалася внести в якості збільшення статутного фонду ПВКФ "Алькор" 100 000 грн., засновник ПВКФ "Алькор" ОСОБА_1 підписала 25 липня 2006 року відповідне рішення. Не прочитавши підготований приватним нотаріусом ОСОБА_5 текст заяви, в якій ОСОБА_2 повинна була бути введеною у співзасновники ПВКФ "Алькор" ОСОБА_1 підписала заяву про передачу прав власника ПВКФ "Алькор" ОСОБА_2 А ОСОБА_2 засвідчила своє рішення прийняти на себе права та обов'язки власника ПВКФ "Алькор" та зобов'язувалася провести державну реєстрацію змін до установчих (статутних) документів ПВКФ "Алькор" відповідно до чинного законодавства. Однак в зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе взаємних зобов'язань, зокрема, невнесення нею до статутного фонду ПВКФ "Алькор" 100 000 грн., 07 серпня 2006 року ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до державного реєстратора Луцького міськвиконкому Грабко А.В., в якій просила не проводити зміни до статуту ПВКФ "Алькор", без її дозволу, оскільки засновник не виконує взятих на себе зобов'язань. 01.11.2006 року ОСОБА_2 отримала від державного реєстратора відмову у реєстрації змін в установчих документах, після чого звернулася до суду з позовом про зобов'язання державного реєстратора зареєструвати зміни до установчих документів ПВКФ "Алькор" щодо зміни власника. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2006 року державного реєстратора Грабко А.В. було зобов'язано зареєструвати зміни до установчих документів ПВКФ "Алькор" щодо зміни власника. 09 лютого 2007 року ОСОБА_2 уклала договір передачі корпоративних прав на ПВКФ "Алькор" з ОСОБА_3, який посвідчила приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 12 лютого 2007 року ОСОБА_2 вже не будучи власником ПВКФ "Алькор", прийняла рішення про продаж корпоративних прав на ПВКФ "Алькор" у приватну власність ОСОБА_3 шляхом укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 28 лютого 2007 року постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2006 року була скасована, справа відправлена на новий розгляд. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2007 року державного реєстратора Грабко А.В. було повторно зобов'язано зареєструвати зміни до установчих документів ПВКФ "Алькор" щодо зміни власника на підставі поданих 01.11.2006 року ОСОБА_2 документів. Постановою Львівського апеляційного суду від 02 липня 2008 року постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області була скасована і прийнята нова постанова, якою ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позову до державного реєстратора Грабко А.В. про зобов'язання вчинити реєстрацію змін до установчих документів ПВКФ "Алькор". Луцький міськрайонний суд Волинської області 16 березня 2009 року постановив ухвалу про поворот виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2006 року, яким було зобов'язано державного реєстратора Грабко А.В. поновити ОСОБА_1 в державному реєстрі в якості засновника юридичної особи ПВКФ "Алькор". Ухвалою від 16 червня 2011 року, ухвала Львівського адміністративного апеляційного суду від 23 березня 2010 року скасована, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2009 року залишена буз змін. Таким чином ОСОБА_1 є єдиним власником ПВКФ "Алькор", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Просить суд визнати недійсним посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу договором ОСОБА_4 09 лютого 2007 року договір передачі корпоративних прав на ПВКФ "Алькор" укладений між засновниками ПВКФ "Алькор" ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позивачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її присутності, позов підтримує, просить його задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомляли, від них до суду не надходило заяви про розгляд справи у їх відсутності. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також судом при розгляді справи встановлено, що 09 лютого 2007 року між засновником приватної виробничо-комерційної фірми «Алькор»(далі ПВКФ «Алькор») ОСОБА_2 та громадянином України ОСОБА_3 було укладено договір (а.с. 9). Відповідно до умов укладено між сторонами договору ОСОБА_2 зобов'язалася передати корпоративні права на ПВКФ «Алькор»ОСОБА_3, а ОСОБА_3 зобов'язувався прийняти корпоративні права на ПВКФ «Алькор»і сплатити за них визначену грошову суму. Договір посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 722.

Також судом встановлено, що 12 лютого 2007 року ОСОБА_2 прийняла рішення про продаж корпоративних прав на ПВКФ "Алькор" у приватну власність ОСОБА_3 шляхом укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу (а.с. 15).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 являється єдиним засновником ПВКФ «Алькор»і це встановлено рядом судових рішень (а.с. 19-20, 21, 24-26).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_2 взагалі не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення та підписання від імені засновника ПВКФ «Алькор»договору передачі корпоративних прав ОСОБА_3 від 09 лютого 2007 року. Оскільки ОСОБА_1 являється єдиним засновником ПВКФ «Алькор». А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання недійсним договору передачі корпоративних прав на ПВКФ "Алькор" укладений 09 лютого 2007 року між засновником ПВКФ "Алькор" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з моменту його укладення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду було понесено і документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 гривень (а.с. 1) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37,00 гривень (а.с. 2). А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав на приватну виробничо-комерційну фірму "Алькор" від 09 лютого 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 722 з моменту його вчинення -задовольнити частково.

Договір укладений 09 лютого 2007 року між засновником ПВКФ "Алькор ОСОБА_2 та громадянином України ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу договором ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 722 -визнати недійсним з моменту його укладення.

Стягнути з ОСОБА_2, яка проживає за адресою Волинська область Луцький район село Рованці, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі - 8,50 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі - 37,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Ковтуненко