Рішення

від 07.06.2012 по справі 5024/458/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 р. Справа № 5024/458/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого багатогалузевого приватного підприємства "Лідер" м. Херсон

до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" м. Херсон

про стягнення 8680грн. 59 коп.

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, представник, дов. від 03.05.2012р., ОСОБА_2, представник, дов. від 22.12.2011р.

відповідача - ОСОБА_3, юрисконсульт, дов. №30-17/1/87 від 05.01.2012р.

Сутність спору: Позивач (Мале багатогалузеве приватне підприємство "Лідер", м. Херсон, код ЄДРПОУ 19230273) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон) 8680грн. 59 коп., у тому числі: 2530грн. 11 коп. відсотків за користування чужими коштами; 560грн. 24 коп. інфляційних втрат, 979грн. 40 коп. річних та 4610грн. 84 коп. пені за прострочення боржником грошового зобов'язання по оплаті присуджених до стягнення на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2012р. у справі № 5024/2408/2011 сум, а саме: 86173грн. основного боргу, 449грн. 35 коп. пені, 1732грн. 45 коп. витрат по оплаті судового збору.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення. Відповідач у добровільному порядку відмовляється виконувати судове рішення, чим завдає позивачу значних збитків.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на відсутність документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували поставку цементу та оскарження до апеляційного суду рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2012р. у справі № 5024/2408/2011.

Відповідач також посилається на відсутність підстав для стягнення пені, оскільки під час укладення договору сторони не узгодили її розмір.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2012р. з відповідача на користь позивача стягнуто 86173грн. основного боргу за поставлений згідно з укладеним між сторонами договором поставки від 08.06.2010р. № 46 Т цемент, 449грн. 35 коп. пені, 1732грн. 45 коп. витрат по оплаті судового збору.

Відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. у справі № 5024/2408/2011р. рішення місцевого господарського суду від 26.01.2012р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ДП "Херсонський морський торговельний порт" без задоволення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем судового рішення в частині добровільного перерахування присудженої до стягнення суми, позивач, з посиланням на пункт 8.1 договору поставки за 126 днів прострочки оплати вартості поставленого товару за період з 18.11.2011р. по 23.03.2012р. нарахував пеню, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом прострочки від простроченої суми за кожен день прострочки, розмір якої становить 4610грн. 84 коп.

З посиланням на приписи ч. 3 ст. 692 та ст.1048 ЦК України за прострочку оплати товару за період з 10.08.2010р. по 23.03.2012р., позивач нарахував відповідачу 2530грн. 11 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, застосувавши встановлену Національним банком України облікову ставку на рівні 7,75% річних.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення боржником грошового зобов'язання по сплаті присудженої до стягнення суми, позивач перерахував борг із застосуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за період з листопада 2011р. по лютий 2012р. Згідно наведеного у тексті позовної заяви розрахунку, інфляційні втрати становлять 560грн. 24 коп.

Позивачем також, з посиланням на приписи вищенаведеної правової норми, нараховано 3% річних від простроченої суми за період з 19.10.2011р. по 23.03.2012р., розмір яких складає 979грн. 40 коп.

Інфляційні та річні нараховані за прострочення боржником виконання грошового зобов'язання по оплаті товару, яка мала місце до прийняття рішення і після винесення судового акту.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов обгрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню - в частині стягнення 560грн. 24 коп. інфляційних нарахувань та 979грн. 40 коп. річних, врахувавши наступне.

На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2012р. № 5024/2408/2011, яке набрало чинності і є обов'язковим до виконання, встановлені факти існування у відповідача боргу за відвантажений цемент в сумі 86173грн. Зазначеним рішенням також встановлено факт прострочення оплати вартості одержаного цементу, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача було стягнуто 449грн. 35 коп. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За приписами ч. 1 ст. 612 та ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків у вигляді сплати інфляційних та річних.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4610грн. 84 коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, оскільки її нараховано та заявлено до стягнення після винесення судового акту про стягнення боргу.

На підставі ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом . Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Після винесення судового акту зобов'язання відповідача полягає у перерахування присудженої до стягнення суми і припиняється виконанням рішення господарського суду, проведеним належним чином.

Безпідставною також є вимога про стягнення 2530грн.11 коп. відсотків за користування грошовими коштами, виходячи з процентної ставки на рівні облікової ставки Національного банку України (7,75%), яку позивач просить стягнути, посилаючись на приписи ст.ст. 536, 692, 1048 ЦК України.

Частиною 3 статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме - 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання сторонами не узгоджувався, не встановлений він також і приписами ст. 692 ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин щодо стягнення процентів за прострочення грошового зобов'язання має бути застосована правова норма ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Поряд з цим, суд зауважує на безпідставне застосування позивачем до конкретних правовідносин, з посиланням на їх подібність приписів ст. 1048 ЦК України, які стосуються правовідносин, що випливають з позики грошових коштів.

Доводи відповідача щодо безпідставного нарахування інфляційних втрат та річних за ставкою 3% грунтуються на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законодавства, в зв'язку з чим до уваги не приймаються.

Витрати по оплаті судового збору в сумі 285грн. 47 коп. пропорційно задоволеним вимогам відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" м. Херсон пр. Ушакова, 4, р.рахунок 2600201693454 у ХФ АТ "Укрексімбанк" МФО 01125695, код ЄДРПОУ 01125695 на користь малого багатогалузевого приватного підприємства "Лідер" м. Херсон, вул. Сивашська, 15, р.рахунок 2600511510 в АБ "Полтава-банк" МФО 331489, код ЄДРПОУ 19230273 - 560грн. 24 коп. інфляційних нарахувань, 979грн. 40 коп. річних та 285грн. 47 коп. витрат по оплаті судового збору.

2.У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 червня 2012р.

Суддя Н.О. Задорожна