Рішення

від 29.10.2008 по справі 20/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/324

29.10.08

За позовом     Приватного підприємства «Олександр»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Транс»

Про                     стягнення 6340,95грн.

                                                                                                                           Суддя  Палій В.В.

                                                                                                                 Секретар Молочна Н.С.                                                                                                                                                                                                                   

Представники:

Від позивача                 Порубльовий С.В. –предст. (дов. № 7 від 22.09.2008р.)

Від відповідача             не з'явився

Обставини  справи:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Транс»про стягнення 6340,95грн.  заборгованості (5000,00грн.- основного боргу, 610,95грн. -пені, 730,00грн. - збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг по перевезенню вантажу. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, у тому числі 500,00грн. витрат на юридичні послуги.

            Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2008р. було порушено провадження у справі № 20/324, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено на 23.09.2008р.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 23.09.2008р. представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 23.09.2008р. відкладено.

09.10.2008р. судом одержано відзив на позовну заяву від відповідача, у якому відповідач просить суд застосовувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

14.10.2008р. судом одержано від позивача довідку про включення до ЄДРПОУ відповідача.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 14.10.2008р. представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази по справі, розгляд справи 14.10.2008р. відкладено.

Відповідач у судове засідання 29.10.2008р. представника не направив, причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду направлялась на адресу відповідача, яка зазначена у довідці про включення до ЄДРПОУ відповідача: м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -  

В С Т А Н О В И В :

На підставі заявки №4 від 07.12.2007р. експедитора (відповідач у справі) на доставку вантажу автомобільним транспортом, позивач (перевізник)  здійснив перевезення вантажу із складу м. Березані, вул. Комсомольська, 15а на адресу: м. Севастополь, хут. Молочний, КЖИ 159. Здійснення перевезення підтверджується  товарно-транспортною накладною №068098 від 21.12.2007р., бланком приймання-передачі товару від 21.12.2007р., шляховим листом для водія.

Відповідно до п. 11 заявки вартість фрахту складає 5000,00грн. SOFT переказ після одержання факсокопії ТТН, бланку приймання-передачі товару, шляхового листа (з печатками відправника та одержувача).

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення документи, передбачені п. 11 заявки, були вручені уповноваженому працівнику відповідача 05.01.2008р.

Проте, відповідач вартість фрахту не оплатив.          

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 5000,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.    

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов'язання щодо сплати за доставку вантажу не виконав, суму заборгованості у розмірі 5000,00грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на пропуск позивачем встановленого законом строку позовної давності для пред'явлення позову до суду, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

В матеріалах справи містяться докази звернення позивача ПП «Олександр»до відповідача ТОВ «Бі Транс»з позовом про стягнення 5000,00грн. за послуги перевезення вантажу на підставі заявки №4 від 07.12.2007р. двічі (18.06.2008р. та 08.07.2008р.), проте, судом двічі було повернуто позовну заяву ПП «Олександр»без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем встановленого законом процесуального строку для пред'явлення позову та відновлює зазначений строк.

У той же час суд зазначає, що посилання позивача на факт направлення претензії та, відповідно відсутності пропуску строку позову давності для пред'явлення позову до суду не приймається судом до уваги, оскільки пред'явлення претензії згідно пп. 1, 2, 3, 4 ст. 315 ГК України передбачено лише до перевізника перед пред'явленням перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу.

Позивач також посилається на річний строк позовної давності, встановлений п. 6 ч. 2 ст. 258 Цільного кодексу України, проте,  застосування позовної давності в один рік до вимоги у зв'язку з перевезення вантажу, пошти стосується виключно пред'явлення позовів до перевізника (ст. 925 ЦК України), а не позову перевізника до відправника ватажу або його одержувача.

Відповідач не надав суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 5000,00грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 610,95грн.-пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, оскільки позивачем не надано суду доказів вчинення сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині вимоги про стягнення з відповідача 610,95грн.-пені.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 730,00грн - збитків від інфляції визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 500,00грн. на оплату юридичних послуг, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Матеріали справи не містять доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Правозахисна організація «Праза»має статус адвокатського бюро, колегії, фірми, контори або іншого адвокатського об'єднання. Також матеріали справи не містять доказів того, що представник позивача має статус адвоката. За наведених обставин, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 500,00грн. на оплату юридичних послуг.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -  

В И Р І Ш И В:

          1. Відновити Приватному підприємству «Олександр»пропущений строк позовної давності для пред'явлення позову.

2. Позовні вимоги  задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бі Транс»(м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, код ЄДРПОУ 33297184) на користь Приватного підприємства «Олександр»(Полтавська область, м. Кременчук, вул. Московська, 37, кв. 127, код ЄДРПОУ 31327866) 5000,00грн. - заборгованості, 730,00грн.-збитків від інфляції, 92,17грн. - державного мита, 106,63грн. –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

          4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному поряду протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                  В.В. Палій