Рішення

від 26.05.2011 по справі 8/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/147 26.05.11

за позовом Приватного підприємства "CОФІЯ І К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА"

про стягнення 44 180,21 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1-предст. за дов. б/н від 17.03.11 р.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 44 180,21 грн. , з яких 38 702,64 грн., заборгованість за поставку товару 3181,10 грн., пеня 1690,33 грн., інфляційні витрати та 606,14 грн.трьох відсотків річних.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 07-15 від 15.02.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р. порушено провадження у справі № 8/147, розгляд справи призначений на 13.05.2011 р.

В судове засідання, призначене на 13.05.2011 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2011 р. відкладено розгляд справи на 26.05.2011 р. в зв'язку з неявкою відповідача.

У зв'язку з нез'явленням відповідача в судове засідання та неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2010 р. між Приватним підприємством «СОФІЯ І К»(надалі -позивач, «покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА» (надалі -відповідач, постачальник), було укладено договір поставки (надалі -договір), Відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується здійснити оплату отриманого товару на умовах договору.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, на виконання умов договору позивачем за період дії договору було здійснено поставку товару на суму 73746,84 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 037 від 15.03.10 р. на суму 963, 60 грн., № 038 від 15.03.10 р. на суму 481, 80 грн., № 039 від 15.03.10 р. на суму 581, 46 грн., № 040 від 15.03.10 р. на суму 481, 80 грн., № 041 від 15.03.10 р. на суму 1885, 08 грн., № 042 від 16.03.10 р. на суму 2945, 28 грн., № 047 від 25.03.10 р. на суму 3328, 44 грн., № 049 від 30. 03.10 р. на суму 2876, 28 грн. № 057 від 15.04.10 р. на суму 2342, 46 грн., № 058 від 15.04.10 р. на суму 1761, 24 грн., № 084 від 24.06.10 р. на суму 7210, 14 грн., № 096 від 13.08.10 р. на суму 13 845, 06 грн., № 107 від 11.10.10 на суму 35 044, 20 грн.

Відповідно до п.п. 3.7 договору, оплата товару здійснюється в безготівковому порядку на умовах відстрочки платежу протягом 90 днів з моменту поставки. Відповідачем було здійснено часткову оплату за товар у розмірі 35044,20 грн.

За період дії договору від відповідача не надходило жодної претензії чи скарги стосовно якості, кількості, комплектації, ціни чи з інших питань пов'язаних з виконанням позивачем умов договору.

Відповідно до п.п. 3.6 договору за несвоєчасну оплату товарів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Отже, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, в

відповідач не виконав свої грошові зобов'язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 38702,64 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3181,10 грн., інфляційних витрат у розмірі 1690, 33 грн., трьох відсотків річних у розмірі 606,14 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не сплатив вартість поставленого товару, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих суму пені у розмірі 3181,10 грн., інфляційних витрат у розмірі 1690, 33 грн., трьох відсотків річних у розмірі 606,14 грн. зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33,34,43,49, 82-85 ГПК України, 199 ГК України, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б ідентифікаційний код 36385367) на користь Приватного підприємства «СОФІЯ І К »(03113, м. Київ, пр. Перемоги, 68/1 офіс 62, ідентифікаційний код 33750978 ) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 38702 (тридцять вісім тисяч сімсот дві) грн, 64 коп., основного боргу, суму пені у розмірі 3181 (три тисячі сто вісімдесят одну) грн.,10 коп., інфляційних витрат у розмірі 1690 (тисяча шістсот дев'яносто) грн., 33 коп., трьох відсотків річних у розмірі 606 (шістсот шість) грн, 14 коп., суму державного мита у розмірі 441(чотириста сорок одну) грн., 80 коп., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання рішення 11.04.12 р.