Постанова

від 11.06.2012 по справі 1/91

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2012 № 1/91

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Помаз І.А.,

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 11.06.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 (дата підписання - 15.09.2011),

у справі № 1/91 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоконал» в особі Розрахункового департаменту

до Житлово - будівельного кооперативу «Домобудівник - 8»

третя особа Публічне акціонерне товариство «Київенерго»

про стягнення 66 907, 28 грн,

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоконал» в особі Розрахункового департаменту звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово - будівельного кооперативу «Домобудівник - 8» про стягнення заборгованості в сумі 66 907, 28 грн. за надані послуги за період 01 грудня 2003 року по 01 травня 2007 року за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 03657/4-02 від 09.01.2004.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2011 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою № 31 від 05.01.2012, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив всі докази у справі, а саме: маршрутні карти, розшифровки, платіжні вимоги-доручення, що підтверджують факт надання питної води на підігрів та об'єми наданих послуг, що, в свою чергу, призвело до необґрунтованої відмови у стягнення інфляційних витрат.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 14.05.2012 за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 14.05.2012 розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні, призначеному на 06.06.2012, було оголошено перерву.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 у зв'язку із перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці до складу судової колегії для розгляду даної справи замість судді Поляк О.І. було внесено суддю Чорну Л.В.

Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за його відсутності.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоконал» (постачальник/позивач) та Житлово - будівельним кооперативом «Домобудівник - 8» (абонент/відповідач) було укладено договір № 03657/4-02 від 09.01.2004 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався забезпечити абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент в свою чергу сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами № 65 користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України (а.с. 13-16 том 1).

Пунктами 12.5 та 1.10 Правил користування вказано, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом.

Пункт 3.5 договору передбачає у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Пункт 3.6 договору встановлює, що постачальника щомісяця направляє до банківської установи абонента платіжних документ (дебетове повідомлення, вимогу-доручення тощо) для оплати за надані йому послуги. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів, що надійшли від абонента на розрахунковий рахунок постачальника. В разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В п. 12.5, 1.10 Правил користування вказано, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюється відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору в період з 01.12.2003 по 01.05.2007 ним були надані відповідачу послуги на суму 261 467, 58 грн.

Проте, на думку позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання за даним договором виконав частково, сплативши 204 078, 79 грн, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спірний період у сумі 57 388, 79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 525, 526, 549 Цивільного кодексу України, ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 57 388, 79 грн за послуги з водопостачання та водовідведення та 9 518, 49 грн інфляційних втрат.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою встановлення обґрунтованості розрахунків Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо нарахування заборгованості відповідача - Житлово - будівельним кооперативом «Домобудівник - 8» за договором № 03657/4-02 від 09.01.2004 за період з 01.12.2003 по 01.05.2007, судом першої інстанції була призначена судово-бухгалтерська експертиза.

З висновку судово-бухгалтерської експертизи № 642 від 17.03.2008 вбачається, що позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу у період з 01.12.2003 по 01.05.2007 197 132 куб.м. питної води, що за розрахунком КНДІ судових експертиз складає 111 025, 21 грн, а відповідачем було сплачено всього за вказаний період коштів у розмірі 220 289, 27 грн (а.с. 35-40 том 3).

Обсяги поставки питної води на підігрів, а також вартість даної поставки КНДІ судових експертиз не встановило, оскільки позивачем ні в суді першої інстанції, ні протягом апеляційного провадження не було надано жодних документів на підтвердження даної заборгованості.

Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог.

Дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих за договором послуг 9 518, 49 грн інфляційних втрат.

Проте, оскільки вимоги про стягнення інфляційних втрат є похідними, а судом відмовлено у задоволенні основних вимог про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, дані вимоги також не підлягають задоволенню.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом відповідає цим вимогам. За таких обставин, оскаржуване судове рішення можна визнати законним й обґрунтованим.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 у справі № 1/91 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2011 у справі № 1/91 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 1/91 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Рудченко С.Г.

Судді Чорна Л.В.

Кропивна Л.В.