Постанова

від 12.06.2012 по справі 5011-14/2232-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 № 5011-14/2232-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря Кравчук О.І.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 812/22 від 27.12.2011 р.)

від відповідача не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Українська компанія «Інтеренерготрансгаз»

на рішення

господарського суду м. Києва

від 25.04.2012 р.

у справі № 5011-14/2232-2012 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

в особі структурного підрозділу Трипільської

теплової електростанції (далі ПАТ «Центренерго»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Українська компанія «Інтеренерготрансгаз» (далі

ТОВ «Українська компанія «Інтеренерготрансгаз»)

про стягнення 23 236,90 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.04.2012 р. по справі № 5011-14/2232-2012 позов задоволено повністю: з ТОВ «Українська компанія «Інтеренерготрансгаз» стягнуто на користь ПАТ «Центренерго» 9 452,16 грн. пені, 13 784,74 грн. штрафу, 1 609,50 грн. судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги, що відповідачем не одержано листа - заявки на поставку, тому його вини відповідача в невиконанні умов договору немає тощо.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи його повідомлено належно (повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи), клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. Тому апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 24.02.2012 р. ПАТ «Центренерго» в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Українська компанія «Інтеренерготрансгаз» про стягнення 9 452,16 грн. пені та 13 784,74 грн. штрафу. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що 28.07.2011 р. між ПАТ «Центренерго» в особі Трипільскої ТЕС та ТОВ «Українська компанія «Інтеренерготрансгаз» укладено договір про закупівлю (поставку) товарів № 13/39 (далі Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари (продукцію) в кількості, асортименті та за ціною, передбаченими Додатком до Договору (п. п. 1.1., 1.3.). 28.07.2011 р. сторонами підписано Додаток № 1 до Договору, згідно якого загальна вартість продукції становить 241 224,83 грн., строк розрахунків - протягом 30 днів з дати поставки продукції (п. п. 2., 3. Додатку № 1). Листом № 08-6390 від 20.10.11 р. позивач надіслав відповідачу заявку на поставку продукції в повному обсязі та листом № 08-7026 від 24.11.11 р. просив проінформувати про стан виконання заявки та умов Договору. Згадані листи надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням, проте їх було повернуто відправнику поштовим відділенням з поміткою «за закінченням терміну зберігання». На ці листи відповіді одержано не було, як і виконання поставки. Як передбачено Договором ( п. 9.2.) у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків цієї вартості, і крім цього, постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання ним зобов'язань за Договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з врахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних. З огляду на наведене, позивач просив стягнути з відповідача 9 452,16 грн. пені та 13 784,74 грн. штрафу тощо.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що позивач листом № 08-6390 від 20.10.11 р. направив відповідачу заявку на поставку продукції в повному обсязі згідно Договору та листом № 08-7026 від 24.11.11 р. просив проінформувати про стан виконання заявки та умов Договору. Їх надіслано на адресу відповідача поштою рекомендованим з повідомленням, проте повернуто відправнику поштовим відділенням з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Крім цього, судом враховано положення Договору, зокрема п. 9.2, яким передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків цієї вартості. Одночасно встановлено, постачальник крім цього відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання ним зобов'язань за Договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних.

У відповідності до ст. 232 ГП України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, в таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Розглядаючи справу по суті спору місцевий суд вважав, що за не спростованим відповідачем у встановленому порядку розрахунком позивача, відповідачу за порушення виконання зобов'язань за Договором правомірно нараховано 9 452,16 грн. пені та 13 784,74 грн. штрафу. Одночасно місцевий суд рахував за можливе застосування штрафних санкцій у визначеному ст. 231 ГК України розмірі з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується належність підприємства позивача до державного сектору економіки тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Посилання апелянта на те, що ним не одержано заявки на поставку, тому відсутні підстави для застосування до нього відповідальності на підставі ст.ст. 231 ГК України, 610 ЦК України, апеляційний суд вважав такими, що не заслуговують на увагу, оскільки згідно оглянутого оригіналу конверту (поштовий штамп про надіслання 23.10.2011 р.), листа позивачем надіслано за місцезнаходженням відповідача : 01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 11, підтвердженим наявними в матеріалах справи довідками з ЄДРПОУ та зазначеним відповідачем у всіх документах. Тому, апеляційний суд на підставі ст.ст. 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р. дійшов висновку, що позивачем заявку на поставку продукції надіслано належним чином. Крім цього, апелянтом не надано жодних доказів на спростування позовних вимог в порядку ст. 33 ГПК України.

Таким чином, доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

В ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції в резолютивній частині судового рішення невірно написано назву відповідача, що є опискою й має бути виправлено місцевим судом в порядку ст. 89 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія «Інтеренерготрансгаз» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 25.04.2012 р. по справі № 5011-14/2232-2012 - без змін.

Матеріали справи № 5011-14/2232-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Сітайло Л.Г.

14.06.12 (відправлено)