Рішення

від 04.11.2008 по справі 14/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/387

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.11.2008р.                                                                                          Справа №14/387

за позовом  Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, 01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Центру електрозв'язку №3 Полтавської філії ВАТ «Укртелеком», 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Леніна, 17

до  Відкритого акціонерного товариства "Полтавазооветпромпостач", вул.Автобазівська, 3, м. Полтава, 36008

про  стягнення 323 грн. 53 коп.

                                                                      Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  Гамма М.Ф., дор. №3723 від 23.07.2008р.

від відповідача:  Карасенко О.О., дов. б/н від 07.11.2007р.

          СУТЬ СПОРУ:  Розглядається позовна заява про стягнення 323 грн. 53 коп. заборгованості за надані послуги електрозв'язку відповідно до договору №156 від 15.01.2001 року за період із 01.10.2005 р. по 01.10.2006р., в тому числі: 280 грн.05 коп. – основного боргу та 43 грн. 48 коп. – пені.

Відповідач у відзиві на позов, а його представник у судовому засіданні, заявлені вимоги визнає частково на суму 280 грн. 05 коп., проти стягнення пені заперечує, посилаючись на пропуск позовної давності щодо її застосування.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 15.05.2001 р. між Відкритим акціонерним товариством   “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку  №3 Полтавської філії ВАТ «Укртелеком», м. Кременчук (далі – позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Полтавазооветпромпомтач», м. Полтава (далі – відповідач) було укладено договір №156 про надання послуг електрозв'язку (далі – договір), згідно з яким позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1 і безплатні послуги, перераховані в додатку №2.

Відповідно до статті 14 Закону України " Про зв'язок ", ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", п.51 "Правил користування місцевим телефонним зв'язком", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 385 від 22.04.1997 року та п.40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005 року та п.3.2.8. договору № 382 від 04.06.2002 року про надання послуг електрозв'язку підлягають оплаті, але першим відповідачем оплата зазначених послуг проведена частково.

Пунктом 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених  Постановою Кабінету Міністрів України № 385 від 22.04.1997 року передбачено, що абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом в десятиденний термін після одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду. Повний розрахунковий період за надані в кредит послуги встановлюються з першого по останнє число поточного місяця.

Відповідно до п.4.5 договору та відповідач повинен був проводити оплату послуг електрозв'язку протягом 10 днів із дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним.

Але відповідач не своєчасно і не в повному обсязі проводив розрахунки з позивачем за надані послуги.

Так, із 01.10.2005 року по 01.10.2006 року заборгованість відповідача за надані послуги складає 280 грн. 05 коп. (розрахунок у матеріалах справи).

Оскільки цивільно-правові відносини виникли між сторонами в 2001-2008 р.р., суд при прийнятті рішення керується вимогами ст.ст.151, 161-162, 216 ЦК УРСР, які діяли в спірний період.

Враховуючи те, що з 01.01.2004р. набрали чинності Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, суд також керується п.п. 4, 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст.509, 598-599, 610-612, 901, 903 Цивільного кодексу України, п.п. 4-5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, ст.ст.216, 218 Господарського кодексу України.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 179 ГК України майново-господарські  зобов'язання,  які   виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими  суб'єктами  -  юридичними  особами  на  підставі господарських      договорів,      є  господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частина 1 статті 193 ГК визначає, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Позивач за неналежне виконання відповідачем умов договору нарахував йому 43 грн. 48 коп. – пені.

Представник відповідача у судове засідання 04.11.2008р. подав клопотання про застосування строку давності.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частинами 3-4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 43 грн. 48 коп. задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного і матеріалів справи суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу 280 грн. 05 коп., витрати по сплаті держмита – 88,30 грн. та інформаційно-технічного  забезпечення судового процесу – 102,15 грн. Відмовити в частині стягнення 43 грн.48 коп. – пені.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36,43,44-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити в частині стягнення 43 грн.48 коп. – пені..

3. Стягнути  з Відкритого акціонерного товариства «Полтавазооветпромпомтач», 36000, м. Полтава, вул.. Автобазівська, 3 (р/р 26004323107001 в ПРУ КБ «Приватбанк» МФО 331401 ідентифікаційний код 00727216) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №3 Полтавської філії ВАТ «Укртелеком», 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Леніна, 17 (р/р 26009000002387 в ПОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Полтава МФО 331605 код 01186975) суму боргу 280 грн. 05 коп., витрати по сплаті держмита – 88,30 грн. та інформаційно-технічного  забезпечення судового процесу – 102,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

             Суддя                                                                       Іваницький О.Т.