Постанова

від 13.06.2012 по справі 36/207

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. Справа № 36/207

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М., суддівРогач Л.І., Швець В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. у справі№36/207 Господарського судуДонецької області за позовомДержавної екологічної інспекції в Донецькій області доПриватного акціонерного товариства "Макіївкокс" провідшкодування шкоди за участю представників

- відповідача: - прокуратури:ОСОБА_4 (довіреність від 07.05.12р.) Томчук М.О. (посвідчення № 98) В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Державна екологічна інспекція в Донецькій області (далі -позивач) просила стягнути з Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" -нова назва Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" (далі -відповідач) 57385,13 грн., шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що її завдано навколишньому природному середовищу шляхом забруднення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.12.2011р. (суддя Гриник М.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Москальова І.В., судді Будко Н.В., М'ясищев А.М.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими.

Позивач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.03.2010р. внаслідок сходу п'яти вагонів під час руху вантажного поїзду шляхом №11 станції Новозаводська ЗАТ "Макіївський металургійний завод", лопнули цистерни та рідкий пек електродний розлився частково на тверде асфальтоване покриття, частково на земельну ділянку (що примикає до залізничної колії та відноситься до категорії земель промисловості, транспорту та іншого призначення) площею приблизно 300 кв.м.

Позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі відповідачем внаслідок забруднення земель (ґрунтів) промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення (ділянка відбору проб №2), які розташовані на території Кіровського району, м. Макіївка, Донецької області (територія ЗАТ "Макіївський металургійний завод") на суму 57385,13 грн.

Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про необґрунтованість позовних вимог, свої рішення мотивували тим, що з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів земель промисловості перевищення гранично допустимої концентрації відбулось лише за показником "нафтопродукти", в той час коли у складі пеку кам'яновугільного нафтопродуктів немає, тому позивачем не було доведено усього складу правопорушення, необхідного для застосування відповідальності.

Судові рішення не підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 68 ч.2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4 ст.68 вказаного Закону).

Відповідно до ст.69 ч.1 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих (ч.3 ст.69 вказаного Закону).

Позивач обґрунтовував свої вимоги про стягнення шкоди в тому числі протоколом №П-4-10 від 08.04.2010р. вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, відповідно до якого, як встановлено судами, концентрація по показникам: бензол, толуол, ксилол не перевищують граничнодопустимі показники, перевищення ГДК відбулось лише за показником "нафтопродукти". При цьому апеляційним судом взято до уваги, що земельна ділянка, на якій відбулась аварія, відноситься до земель промисловості та транспорту.

Разом з тим, як вказав апеляційний господарський суд, позивач не спростував належними та допустимими доказами заперечення відповідача щодо відсутності у складі пеку кам'яновугільного такого показника як "нафтопродукти" з огляду на положення Державного стандарту 10200-83 "Пек кам'яновугільний", згідно якого пек кам'яновугільний електродний -це продукт, отриманий при переробці кам'яновугільної смоли з температурою плавління 85 °С, який в холодну пору року кристалізується та перетворюється в куски твердої смоли.

В акті від 01.04.2010р. який складено на виконання вимог засідання комісії з питань ТЕБ та НС (протокол №2 від 23.03.2010р.) та з метою встановлення остаточної дії небезпечних факторів небезпечних хімічних речовин, визначено, що на момент огляду цистерни затверділий пек знаходиться зовні та має температуру навколишньої середи, а лабораторією міського СЕС 22.03.2010 був виконаний відбір та дослідження проб атмосфери в 2-х місцях -на межі індивідуальної житлової забудови по вул. Силікатна, та багатоповерхової житлової забудови по вул. Донецька. Дослідження проводилось по 5-ти інгредієнтах-окис вуглицю, аміак, бензол, толуол, ксилол. Концентрації вказаних речовин не перевищують граничнодопустимі.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про необґрунтованість позову з наведених у ньому підстав, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, з документів, що стали підставою нарахування збитків, не вбачається, що земельна ділянка забруднена тими речовинами, про які вказував позивач, обґрунтовуючи розмір шкоди, а тому з врахуванням повноважень суду касаційної інстанції, який перевіряє лише правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. у справі Господарського суду Донецької області №36/207 -без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Л.І. Рогач

В.О. Швець