Постанова

від 13.06.2012 по справі 26/387

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. Справа № 26/387 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. -головуючого,

Коваленко С.С.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2012 року у справі № 26/387 Господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ, до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, про визнання правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсним,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_4 (дов. № 01/71-410Д від 17.04.12);

відповідача - ОСОБА_5 (дов. № 323/10 від 16.12.10),

в с т а н о в и в:

У грудні 2011 року позивач ДП "Енергоринок" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про визнання правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсним.

Вказував, що 17.05.11 він отримав від ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 6408/04 від 12.05.11 на суму 1 154,50 грн.

Посилаючись на ту обставину, що вчинений відповідачем односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить приписам ст. 601 ЦК України, ст. 15 1 Закону України "Про електроенергетику" та п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення державного підприємства "Енергоринок" № 755 від 05.05.00, позивач просив визнати недійсним односторонній правочин, оформлений заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 6408/04 від 12.05.11.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 січня 2012 року (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2012 року (колегія суддів у складі: Лобаня О.І. -головуючого, Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В.) в позові відмовлено.

Рішення мотивовані посиланнями на існування між сторонами однорідних вимог на суму 1 154,50 грн., що є підставою до проведення їх зарахування відповідно до приписів ст. 601 ЦК України.

У касаційній скарзі ДП "Енергоринок", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 202, 203, 601, 602 ЦК України, ст. 15 1 Закону України "Про електроенергетику" та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.05.11 відповідач звернувся до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 6408/04 на суму 1 154,50 грн., в якій зазначив, що припиняються зобов'язання ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перед ДП "Енергоринок" щодо сплати заборгованості за куповану ним на ОРЕ електроенергію в сумі 1 154,50 грн. та припиняються зобов'язання ДП "Енергоринок" перед ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за договором ДЧОРЕ від 15.11.96 за електроенергію, відпущену останнім у січні 2006 року на загальну суму 1 154,50 грн.

В результаті зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість ДП "Енергоринок" перед ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за договором ДЧОРЕ від 15.11.96 року за електроенергію відпущену ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у січні 2006 року становить 55 628 434,29 грн., а заборгованість ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перед ДП "Енергоринок" в сумі 1 154,50 грн. погашена у повному обсязі.

02.06.11 позивач листом № 01/74334 повідомив відповідача про неможливість припинення зобов'язань шляхом зарахування однорідних вимог за куплену на ОРЕ електроенергію, оскільки таке зарахування порушує порядок розрахунків за електричну енергію.

Приписами ст. 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до вимог ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії встановлений положеннями ст. 15 1 Закону України "Про електроенергетику", згідно якої для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Таким чином, Законом України "Про електроенергетику" врегульовано порядок здійснення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію, проте, в Законі відсутні будь-які положення щодо заборони припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Абзацом 3 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення державного підприємства "Енергоринок" № 755 від 05.05.00, зокрема, передбачено випадки розрахунків за куповану на оптовому ринку електричну енергію шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно із законодавством.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Встановивши наявність між сторонами однорідних грошових вимог на суму 1 154,50 грн. та відсутність законодавчих обмежень для здійснення їх зарахування на підставі ст. 601 ЦК України, суди дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав до визнання спірного правочину недійсним.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи скаржника про наявність правових підстав до визнання оскаржуваного правочину недійсним не знайшли свого підтвердження при здійсненні перегляду справи судом касаційної інстанції, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2012 року у справі № 26/387 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.С. Коваленко

С.С. Самусенко