Постанова

від 13.06.2012 по справі 22/5025/226/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. Справа № 22/5025/226/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мельник О.В. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Бугай Н.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.12 р. у справі № 22/5025/226/12

за позовом прокурора м. Кам'янець-Подільського в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації м. Кам'янець-Подільський

до фермерського господарства "Агроквант" м.Кам'янець-Подільський

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_2 (АДРЕСА_5)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_6)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_7)

ОСОБА_5 (АДРЕСА_8)

ОСОБА_6 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_7 (АДРЕСА_9)

ОСОБА_8 (АДРЕСА_10)

ОСОБА_9 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_10 (АДРЕСА_3)

ОСОБА_1 (АДРЕСА_4)

про визнання недійсними: установчого договору про створення ФГ "Агроквант" від 06.02.2009р.; статуту ФГ "Агроквант".

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

від органу прокуратури -Рункевич Ірина Вікторівна (посвідчення №82 від 05.11.2012р.)

ОСОБА_2 -не з"явився

ОСОБА_3 -не з"явився

ОСОБА_4 -не з"явився

ОСОБА_5 -не з"явився

ОСОБА_6 -не з"явився

ОСОБА_7- не з"явився

ОСОБА_8 - не з"явився

ОСОБА_9 -не з"явився

ОСОБА_10 -не з"явився

ОСОБА_1 -не з»явився

До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року змінено склад суду у даній справі. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Мельник О.В.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.2012р. у справі № 22/5025/226/12 (суддя Заверуха С.В.) позов прокурора м. Кам'янець-Подільського в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації м. Кам'янець-Подільський до фермерського господарства "Агроквант" м.Кам'янець-Подільський за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_5), ОСОБА_3 (АДРЕСА_6), ОСОБА_4 (АДРЕСА_7), ОСОБА_5 (АДРЕСА_8), ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), ОСОБА_7 (АДРЕСА_9), ОСОБА_8 (АДРЕСА_10), ОСОБА_9 (АДРЕСА_2), ОСОБА_10 (АДРЕСА_3), ОСОБА_1 (АДРЕСА_4) про визнання недійсними: установчого договору про створення ФГ "Агроквант" від 06.02.2009р.; статуту ФГ "Агроквант" задоволено .

Визнано недійсним установчий договір про створення фермерського господарства "Агроквант" від 06.02.2010 р. укладений між ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрованим в реєстрі за №137.

Визнано недійсним статут фермерського господарства "Агроквант" затвердженого загальними зборами членів фермерського господарства "Агроквант" протоколом №2 від 06.11.2009 р. та зареєстрованого державним реєстратором 07.12.2009 р. номер запису 16761050001002140.

Стягнуто з фермерського господарства "Агроквант" м.Кам'янець-Подільський (вул. Якіра, 3б, іден. код 36213149) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів бюджетів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, на рахунок отримувача №31218206783002, код отримувача 38045529, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Хмельницькій області , МФО 815013 судовий збір в розмірі 1073 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні 00 коп.).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи,підтверджені належними доказами. ( арк. справи 96-99).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 м. Кам"янець-Подільський звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати, а провадження у справі №22/5025/226/12 припинити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник звертає увагу суду на те, що у ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство»від 19.06.2003 року зазначено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14- річного віку, інші члени сім»ї, родичі, які об»єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства.

Для цілей цього Закону до членів сім»ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім»ї та родичами (батько такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

На думку скаржника позивач не довів в установленому порядку, що засновники ФГ «Агроквант»не перебували в родинних стосунках взагалі, а лише відзначив що вони не являлись родичами саме голови ФГ «Агроквант».

Крім цього скаржник в апеляційній скарзі повідомляє, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців 19 квітня 2012 року внесено запис №16761110004002140 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи -ФГ «Агроквант», а тому рішення у справі має бути скасовано, а провадження усправі припнено на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

11.06.2012 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від про куратури м. Кам»янця-Подільського надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій прокурор заперечує, щодо доводів скаржника викладених в апеляційній скарзі і просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Гад жук О.К. без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 16.05.2012р.

16.05.2012 року у зв»язку з неявкою у судове засідання представників сторін розгляд справи було відкладено на 13.06.2012 року.

13.06.2012 року представник позивача та відповідача у судове засідання не з"явилися.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання також не з"явилися.

З огляду на те, що ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року та від 16.05.2012 року у справі № 22/5025/226/12 явка представників сторін не визнавалась обов»язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

30.01.2009р. відбулись загальні збори фермерського господарства "Агроквант", оформлені протоколом №1 згідно наступного порядку денного:

1. Про створення фермерського господарства "Агроквант".

2. Про укладення установчого договору про створення фермерського господарства "Агроквант".

3. Про затвердження Статуту фермерського господарства "Агроквант".

4. Про формування органів управління фермерського господарства "Агроквант".

5. Про реєстрацію фермерського господарства "Агроквант".

По всіх питаннях порядку денного "за" проголосували одноголосно.

06.02.2009р. засновники у складі ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 уклали установчий договір про створення фермерського господарства "Агроквант". Адреса господарства: АДРЕСА_6 (п.2. Договору)

В пункті 7 Установчого договору зазначено, що засновниками господарства є фізичні особи, що є родичами, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, та підписали Установчий договір про його створення. Засновники господарства стають його членами.

Даний договір підписаний вищезазначеними засновниками, посвідчено приватним нотаріусом Камянець-Подільського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстровано в реєстрі за №137.

06.11.2009р. загальними зборами членів фермерського господарства "Агроквант", які оформлені протоколом №2, було затверджено Статут фермерського господарства "Агроквант" та зареєстровано юридичну особу в державному реєстрі.

07.12.2009р. державним реєстратором було проведено реєстрацію змін до установчих документів, номер запису 16761050001002140.

Відповідно до п.1.1. Статуту фермерського господарства "Агроквант" останнє є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно п. 1.2. Статуту засновниками господарства є фізичні особи, що є родичами, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства: ОСОБА_9 (АДРЕСА_2); ОСОБА_1 (АДРЕСА_4); ОСОБА_7 (АДРЕСА_9); ОСОБА_6 (АДРЕСА_1); ОСОБА_8 (АДРЕСА_10); ОСОБА_10 (АДРЕСА_4); ОСОБА_3 (АДРЕСА_6); ОСОБА_2 (АДРЕСА_7); ОСОБА_4 (АДРЕСА_8); ОСОБА_5 (АДРЕСА_7).

Розпорядженням Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації №507/2010р. від 20.09.2010р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення членам фермерського господарства "Агроквант" земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю), що розташовані на території Гуменецької сільської ради за межами населених пунктів, з метою передачі їх у власність для ведення фермерського господарства.

Передано голові та членам фермерського господарства "Агроквант" у власність земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні голови фермерського господарства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХМ 0076 зареєстрований за №5 від 16.02.1998р., які розташовані на території Гуменецької сільської ради за межами населених пунктів для ведення фермерського господарства (п. 2 розпорядження). Дозволено вказаним громадянам виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно пояснень ОСОБА_12 від 25.07.2011 р. ініціатором створення ФГ "Агроквант" був ОСОБА_3, який не є родичем опитуваної особи, та на час надання пояснень із родичів членами фермерського господарства є дружина, мати та теща.

Відповідно до пояснень ОСОБА_8, останній не перебуває з головою фермерського господарства у родинних стосунках та не був присутнім при проведенні зборів.

Згідно пояснень ОСОБА_7 на зборах дана особа не приймала участь, родинних зв'язків з членами господарства не має.

Зі змісту пояснень ОСОБА_3 (директора) вбачається, що ніхто із засновників фермерського господарства не є родичами директора.

Вважаючи установчий договір таким, що укладений в супереч вимогам чинного законодавства, прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом про визнання останнього недійним, та як наслідок визнання недійсним статуту фермерського господарства "Агроквант".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Спори за позовами осіб, що не є учасниками господарського товариства, до господарського товариства за своїм суб'єктивним складом не належать до корпоративних, зокрема це стосується спорів про визнання недійсними установчих документів суб'єктів господарювання за позовами органів державних реєстраторів, або інших органів, що контролюють діяльність товариства (п. 1.5 рекомендації Президії Вищого господарського суду України №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1,3 ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство" членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону (ч. 2 ст.1 Закону).

Стаття 8 Закону передбачено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації: засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства) (ст.8 Закону в редакції на час утворення фермерського господарства).

Згідно п. 1,2 с. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до ст. 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу

прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі (ст. 27 вказаного Закону).

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину (його частини) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, якими, зокрема, передбачено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 2, 12 Постанови від 28.04.78 № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.

Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з цим, судом береться до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Матеріалами справи та місцевим господарським судом встановлено укладення 06.02.2009 р. фізичними особами ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6 установчого договору про створення фермерського господарства "Агроквант" та проведено державну реєстрацію юридичної особи.

Однак, в результаті проведеної прокурорської перевірки було з'ясовано, що особи, які уклали зазначений вище договір не є родичами (зміст пояснень та обліково-реєстраційних карток). Факт того, що засновки фермерського господарства не є родичами не спростовано самими третіми особами та відповідачем в процесі розгляду справи.

Ухвалою місцевого господарського суду від 05.03.2012 р. залучено третіми особами які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : ОСОБА_2 (АДРЕСА_5), ОСОБА_3 (АДРЕСА_6), ОСОБА_4 (АДРЕСА_7), ОСОБА_5 (АДРЕСА_8), ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), ОСОБА_7 (АДРЕСА_9), ОСОБА_8 (АДРЕСА_10), ОСОБА_9 (АДРЕСА_2), ОСОБА_10 (АДРЕСА_4), ОСОБА_1 (АДРЕСА_4), та зобов'язано останніх надати письмові пояснення суду. Проте треті особи вимог ухвали суду не виконали, причини суду не повідомили.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що з аналізу норм Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є саме родичами або членами сім'ї, тобто особи які не є родичами згідно вимог даного закону, не мають права створювати вказане господарство. При цьому відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи, тобто саме засновники повинні надати достовірні та правдиві відомості державному реєстратору. Також враховується, що у засновницькому договорі саме засновники, які для створення фермерського господарства повинні бути родичами , зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання (ст. 57 ГК України).

Приймається до уваги також те, що невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, що в свою чергу також є свідченням неможливості створення фермерського господарства особами які не є родичами.

Зважаючи на те, що установчий договір про створення фермерського господарства "Агроквант" укладено саме особами, які не є родичами в розумінні ст.3 Закону України "Про фермерське господарство", що є неможливим з огляду на чинне законодавство, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст. 83 ГПК України, а також враховуючи те, що внаслідок подання неправдивих відомостей державним реєстратором здійснено реєстрацію фермерського господарства, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним установчого договору, обгрунтованими підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому останні підлягають задоволенню.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з місцевим господарським судом, що спірним договором порушені права та інтереси позивача, оскільки створення фермерського господарства, внаслідок подання неправдивої інформації шляхом укладення спірного договору, слугувало підставою передачі голові та членам фермерського господарства "Агроквант" у власність земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення на території Гуменецької сільської ради (розпорядження від 20.09.2010 р. №507/2010), при цьому даний установчий договір стосується саме відповідача - фермерського господарства "Агроквант" (а не фізичних осіб, які є третіми особами у справі). Крім того, приймається до уваги те, що відповідач перебуває у стані припинення (зміст довідки з ЄДР).

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом (ст. 20 ГК України).

Враховуючи вищевикладене в сукупності, зважаючи, що статут фермерського господарства "Агроквант" суперечить ст.ст.1,3 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки засновники даного товариства не є родичами, та вказаний статут є локальним актом (а не правочином), позов прокурора щодо визнання недійсним статуту фермерського господарства "Агроквант" обгрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Щодо посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що 19.04.2012 року проведено державну реєстрацію припинення фермерського господарства «Агроквант»у зв»язку з чим провадження у справі повинно бути припинено на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України, є безпідставними з наступних підстав.

Так, оскаржуване рішення господарським судом винесено 18.04.2012 року, тобто до реєстрації припинення фермерського господарства «Агроквант». Згідно п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»ліквідація юридичної особи -сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 м. Кам»янець-Подільський на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.04.12 р. у справі № 22/5025/226/12 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області у справі №22/5025/226/12 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Дужич С.П.