Постанова

від 06.06.2012 по справі 2а-2577/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2012 року письмове провадження № 2а-2577/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Іщук І.О. Чудак О.М. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Гемафонд" до третя особа Державної служби України з питань протидії ВІЛ-Інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Державна санітарно-епідеміологічна служба України провизнання бездіяльності протиправною, скасування рішення від 22.11.2011р. та зобов'язання вчинити певні дії

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлені чинним законодавством України строки рішення про видачу або про відмову у видачі позивачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) або про залишення заяви на видачу ліцензії без розгляду за результатами розгляду заяви позивача на видачу ліцензії; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення позивача про результати розгляду його заяви на видачу ліцензії від 29.08.2011 р. у строки та у порядку, встановленні чинним законодавством України; визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.11.2011 р. про залишення без розгляду заяви про видачу ліцензії на провадження діяльності суб'єкту господарювання ТОВ "Медичний центр "Гемафонд", місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул.Васильківська, 14, к. 716, ідентифікаційний код 33301813, прийнятого за результатами розгляду заяви (реєстраційне досьє від 29.08.2011 № 08/5048/03) та документів, доданих до неї; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлені чинним законодавством України строки рішення про видачу або про відмову у видачі позивачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) або про залишення заяви на видачу ліцензії без розгляду за результатами розгляду заяви позивача від 29.11.2011 на видачу ліцензії; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення позивача про результати розгляду його заяви на видачу ліцензії від 29.11.2011 у строки та у порядку, встановленні чинним законодавством України; зобов'язання відповідача прийняти рішення про видачу позивачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) протягом 10 днів з моменту набрання чинності рішенням суду по даній справі; зобов'язання відповідача повідомити позивача про прийняте рішення про видачу йому ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) протягом 3-х днів з моменту його прийняття; зобов'язання відповідача видати позивачу ліцензію на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) у встановлені ст. 11 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" строки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" була вчинена протиправна бездіяльність щодо неприйняття у встановлені строки рішення про видачу, або про відмову у видачі, або про залишення заяв позивача на видачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) без розгляду за результатами їх розгляду та неповідомлення позивача про результати розгляду його заяв на видачу зазначеної ліцензії, а також прийняте протиправне рішення про залишення без розгляду заяви позивача на видачу відповідної ліцензії, що призвело до блокування основного виду діяльності позивача.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, пояснюючи вчинену ним бездіяльність щодо неприйняття у встановлені законом строки рішення про видачу, або про відмову у видачі, або про залишення заяв позивача на видачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) відсутністю, як у новоутвореного органу, керівництва та працівників, які могли б у повному обсязі забезпечити виконання функцій, покладених на нього, а також Ліцензійної комісії та нормативно-правових актів з питань ліцензування. Крім того, зазначив, що вважає рішення про залишення без розгляду заяв позивача від 29.08.2011 р. та 29.11.2011 р. у відповідності до ст.10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" законним та обґрунтованим.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача надала пояснення по суті спору, в яких зазначила, що додані до заяв на видачу ліцензії висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи про відповідність наявних приміщень вимогам санітарного законодавства від 11.08.2011 р. № 10.06/2344ЛГ та від 11.08.2011 р. № 10.06/2347ЛГ не відповідають вимогам, встановленим законними наказами Міністерством охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247 та від 10.12.2007 р. № 802, отже, є недійсними.

30.05.2012 р. представник третьої особи в судове засідання не з'явився подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Гемафонд" 29.08.2011 р. звернулося до Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань з листом-проханням № 139/08-11 (з описом) розглянути визначені законодавством необхідні документи та видати ліцензію на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) до якого були додані: заява на видачу відповідної ліцензії; копія висновку державної санітарно-епідеміологічної служби (за місцем провадження діяльності) про відповідність наявних приміщень вимогам санітарного законодавства від 11.08.2011 р. № 10.06/2344ЛГ; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; відомості за підписом позивача про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин та клітин людини, наявність нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів з питань стандартизації, необхідних для провадження банків пуповинної крові, інших тканин та клітин людини, наявність персоналу із зазначення його освітнього і кваліфікаційного рівня, необхідного для провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин та клітин людини. Зазначений лист був отриманий відповідачем 29.08.2011 р. (вх. № 08/5048/03), про що свідчить відбиток печатки канцелярії відповідача на листі позивача від 29.08.2011 р. № 139/08-11.

Не отримавши від відповідача будь-якої відповіді за результатами розгляду листа від 29.08.2011 р. № 139/08-11 позивач повторно звернувся до нього з листом-проханням від 29.11.2011 р. № 213/11-11 (з описом) розглянути визначені законодавством необхідні документи та видати ліцензію на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) до якого були додані: заява на видачу відповідної ліцензії; копія висновку державної санітарно-епідеміологічної служби (за місцем провадження діяльності) про відповідність наявних приміщень вимогам санітарного законодавства від 11.08.2011р. № 2347ЛГ; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; відомості за підписом позивача про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин та клітин людини, наявність нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів з питань стандартизації, необхідних для провадження банків пуповинної крові, інших тканин та клітин людини, наявність персоналу із зазначення його освітнього і кваліфікаційного рівня, необхідного для провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин та клітин людини. Зазначений лист був отриманий відповідачем 29.11.2011 р. (вх. № 07/6657/01), про що свідчить запис працівника канцелярії відповідача на листі позивача від 29.11.2011 р. № 213/11-11.

05.12.2011 р. (вх. № 221/2) позивач отримав від відповідача лист-відповідь від 30.11.2011 р. № 22.03/07-1835 з якого дізнався, що за результатами розгляду поданої ним заяви на видачу ліцензії (реєстраційне досьє від 29.08.2011 р. № 08/5048/03) та документів, що надані до неї, Ліцензійною комісією відповідача (протокол № 1 від 22.11.2011 р.) прийнято рішення про залишення без розгляду заяви на видачу ліцензії у зв'язку з тим, що надані документи оформлені з порушенням вимог ст.10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а саме: засвідчена у встановленому порядку копія висновку державної санітарно-епідеміологічної служби надана не за формою (форма бланку не відповідає вимогам наказу МОЗ України від 10.12.2007 р. № 802).

12.12.2011 р. позивач листом № 224/12-11 надіслав відповідачу нотаріально засвідчену копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.12.2011 р. № 05.03.02-07/119444 з проханням долучити його до пакету документів на видачу ліцензії від 29.11.2011 р. (вх. № 07/6657/01).

27.01.2012 р. (вх. № 224/2) позивач отримав від відповідача лист-відповідь від 19.01.2012 р. № 22.03/08-202 на заяву від 29.08.2011 р. та лист від 12.12.2011 р. на видачу Ліцензії на провадження господарської діяльності щодо діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини), згідно якого відповідач повідомив, що у зв'язку з розглядом Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративної справи № 2а-19137/11/2670 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань про визнання дій суб'єкта владних повноважень з видачі ліцензії протиправними, ухвалою суду від 26.12.2011 р. про забезпечення адміністративного позову, відповідачу заборонено: видавати ліцензії на провадження господарської діяльності щодо переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, крім діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини; видавати ліцензії на провадження господарської діяльності щодо діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини), отже, видача ліцензій не буде проводитися до вирішення даної справи по суті.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"(далі-Закон) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Згідно п.22 ч.3 ст.9 Закону (у редакції зі змінами, внесеними законом від 19.10.2010 р. № 2608-VI) діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) є видом діяльності, який підлягає ліцензуванню.

Відповідно до ст.10 Закону суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо: заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; документи оформлені з порушенням вимог цієї статті; немає в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відомостей про заявника або наявні відомості про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації (перебування фізичної особи - підприємця у стані припинення підприємницької діяльності) чи про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця).

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом.

У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності суб'єкт господарювання, який здійснює цей вид господарської діяльності, зобов'язаний подати протягом 30 робочих днів з дня визначення органу ліцензування заяву та відповідні документи, передбачені цією статтею, для отримання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності.

Статтею 11 Закону передбачено, що орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії

зазначаються підстави такої відмови.

Згідно п.22 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. № 756 (у редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 712), для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) суб'єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву на видачу ліцензії та додані до неї наступні документи: засвідчену в установленому порядку копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, видану за місцем провадження діяльності, про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини; відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності; наявність нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів з питань стандартизації, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності, наявність персоналу із зазначення його освітнього і кваліфікаційного рівня, необхідного для провадження відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, уповноважені законом державні колегіальні органи, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Згідно п.17 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 (у редакції із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 р. № 798) Держслужба соцзахворювань є органом ліцензування наступних видів господарської діяльності: переробка донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, крім діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини; діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим МОЗ (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини).

Указом Президента України "Питання Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань" від 08.04.2011 р. № 441/2011 затверджено Положення про Державну служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.

Згідно пп.14 п.4 зазначеного Положення Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, відповідно до покладених на неї завдань, видає ліцензії на право провадження діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини.

Враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем були виконані всі необхідні дії та подані, передбачені чинним законодавством, необхідні документи для отримання ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини).

В той же час, відповідачем у порушення вимог ст.11 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" не було своєчасно прийнято будь-якого рішення (про видачу ліцензії, або про відмову у видачі ліцензії, або про залишення заяв на видачу ліцензії без розгляду) за результатами розгляду заяв позивача на видачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) від 29.08.2011 р. та від 29.11.2011 р. та не було своєчасно повідомлено позивача про прийняте рішення. Факт своєчасного неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду заяв позивача на видачу ліцензії відповідачем не заперечується та жодними доводами не спростовується.

Доводи ж відповідача щодо відсутності у нього, як у новоутвореного органу, керівництва (голова приступив до виконання обов'язків лише 03.10.2011 р.) та працівників, які могли б у повному обсязі забезпечити виконання функцій, покладених на нього, а також Ліцензійної комісії (утворена лише 21.10.2011 р.) та нормативно-правових актів з питань ліцензування, покладені в основу обґрунтування своєчасного неприйняття ним рішення за результатами розгляду заяв позивача на видачу відповідної ліцензії судом до уваги не приймаються, оскільки діючим законодавством України не передбачено звільнення суб'єкта владних повноважень від виконання покладених на нього завдань, функцій та обов'язків з причин неукомплектованості штату. Крім того, відповідачем жодним чином не було повідомлено позивача про обставини, що склалися.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлені чинним законодавством України строки рішення про видачу або про відмову у видачі позивачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) або про залишення його заяв на видачу ліцензії від 29.08.2011 р. та від 29.11.2011 р. без розгляду за результатами їх розгляду та неповідомлення позивача про результати розгляду його заяв на видачу ліцензії від 29.08.2011 р. та від 29.11.2011 р. у строки та у порядку, встановленні чинним законодавством України.

З матеріалів справи, як вже зазначалося раніше, також встановлено, що позивач 05.12.2011 р. (вх. № 221/2) отримав від відповідача лист від 30.11.2011 р. № 22.03/07-1835, згідно якого відповідач повідомив, що за результатами розгляду поданої позивачем заяви на видачу ліцензії (реєстраційне досьє від 29.08.2011 р. № 08/5048/03) та документів, що надані до неї, Ліцензійною комісією (протокол № 1 від 22.11.2011 р.) прийнято рішення про залишення без розгляду зазначеної заяви у зв'язку з тим, що надані документи оформлені з порушенням вимог ст.10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а саме: засвідчена у встановленому порядку копія висновку державної санітарно-епідеміологічної служби надана не за формою (форма бланку не відповідає вимогам наказу МОЗ України від 10.12.2007 р. № 802).

В запереченнях проти позову відповідач, крім іншого, посилався на лист Державної санітарно-епідеміологічної служби України (третя особа у справі) від 26.03.2012 р. № 05.01.13-1648/14, в якому вказано, що висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 11.08.2011 р. № 10.06/2344ЛГ та від 11.08.2011 р. № 10.06/2347ЛГ додані до заяв на видачу ліцензії від 29.08.2011 р. та від 29.11.2011 р. не відповідають вимогам, встановленим наказами Міністерством охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247 та від 10.12.2007 р. № 802, отже, є недійсними.

Така позиція відповідача та третьої особи є помилковою, а рішення про залишення без розгляду заяви позивача на видачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) від 29.08.2011 р. є протиправним та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи встановлений Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи (далі-Порядок), затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 р. № 247.

Відповідно до розділу 1 Порядку, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи -це документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.

Виконавцями державної санітарно-епідеміологічної експертизи є установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби України, а в особливо складних випадках (відсутність відповідних санітарних норм, вимог стосовно об'єкта експертизи - критеріїв безпеки, умов використання, гігієнічних та епідеміологічних регламентів тощо, імпортна продукція, продукція спеціального призначення або виготовлена без нормативних документів, затверджених згідно з чинним законодавством України, об'єкти дослідження яких потребує спеціальних методів, та об'єкти, визначені головним державним санітарним лікарем України тощо) експертиза проводиться комісіями, які утворюються головним державним санітарним лікарем та які вповноважені на відповідний профіль діяльності. (п.4.1. розділу 4 Порядку).

Установа, заклад державної санітарно-епідеміологічної служби або експертна комісія на підставі отриманих документів проводять державну санітарно-епідеміологічну експертизу, про що складають протокол експертизи, готують проект висновку державної

санітарно-епідеміологічної експертизи у двох примірниках (п.7.11. розділу 7 Порядку).

Висновки у двох примірниках затверджує власним підписом та печаткою головний державний санітарний лікар або вповноважені ним заступники, яким делеговані повноваження в установленому порядку (п.7.11. розділу 7 Порядку).

Після затвердження висновок уноситься до реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи і йому присвоюється відповідний номер. Висновок уважається дійсним тільки за наявності номера реєстрації в реєстрі (п.7.13. розділу 7 Порядку).

Ведення реєстру здійснюється Департаментом державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України (п.8.1. розділу 8 Порядку).

Згідно розділу 9 Порядку, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи визнаються недійсними: у зв'язку із закінченням терміну дії; за результатами повторної державної санітарно-епідеміологічної експертизи об'єкта, призначеної головним державним санітарним лікарем України, що визнає недійсними попередні результати.

Відповідно до п.11.2. розділу 11 Порядку відповідальність за недостовірність, необ'єктивність, неповноту, несвоєчасність виконаних робіт і розголошення конфіденційної інформації несуть виконавці експертизи та робіт для потреб експертизи.

Заявник же несе відповідальність за недостовірність наданих документів, матеріалів, зразків та невиконання вимог висновку експертизи (п.11.1. розділу 11 Порядку).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що, по-перше, позивач не є суб'єктом відповідальності за неналежне оформлення висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи; по-друге, відповідач не наділений повноваженнями давати оцінку відповідності чи невідповідності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідним законодавчим вимогам; по-третє, діючим законодавством чітко визначені випадки визнання висновку санітарно-епідеміологічної експертизи недійсним, які, оцінюючи обставини даної справи, не мали місця.

Крім викладеного, суд також звертає увагу на те, що згідно протоколу № 4 засідання Ліцензійної комісії відповідача від 20.04.2012 р. за результатами розгляду заяв та доданих до них документів, відповідно до ст.ст.10,11 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. № 756 (у редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 712), у членів комісії зауважень до наданих суб'єктами господарювання, в тому числі й позивача, документів немає.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону, орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії

зазначаються підстави такої відмови.

Аналізуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що у відповідача не було будь-яких інших підстав для прийняття рішення про відмову, або про залишення без розгляду заяви позивача на видачу йому відповідної ліцензії, крім невідповідності поданого ним висновку державної санітарно-епідеміологічної служби вимогам наказу МОЗ України від 10.12.2007 р. № 802.

Отже, враховуючи те, що рішення відповідача від 22.11.2011 р. про залишення без розгляду заяви позивача на видачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) від 29.08.2011 р. з підстав невідповідності поданого ним висновку державної санітарно-епідеміологічної служби вимогам наказу МОЗ України від 10.12.2007 р. № 802 визнано протиправним, позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про видачу позивачу ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) протягом 10 днів з моменту набрання чинності рішенням суду по даній справі та повідомлення його про прийняте рішення протягом 3-х днів з моменту його прийняття підлягають задоволенню.

В той же час, у зв'язку з дією ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення адміністративного позову від 26.12.2011 р. у справі № 2а-19137/11/2670, якою відповідачу заборонено: видавати ліцензії на провадження господарської діяльності щодо переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, крім діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини; видавати ліцензії на провадження господарської діяльності щодо діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини), відповідач, до вирішення справи по суті, не може видавати ліцензії, в тому числі й позивачу. За таких підстав реалізація рішення відповідача про відповідність поданих для отримання ліцензії документів та документальне оформлення ліцензії відкладається на час дії ухвали суду, а рішення про видачу ліцензії має бути оформлено відповідно до встановлених законодавством строків починаючи з 29.08.2011 р. (тобто з дати подання позивачем документів).

Відповідно до ч.2,3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача видати позивачу ліцензію на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) у встановлені ст. 11 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" строки, задоволенню не підлягають.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.

Згідно ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Гемафонд" задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань щодо неприйняття у встановлені чинним законодавством України строки рішення про видачу або про відмову у видачі ТОВ "МЦ" Гемафонд" ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) або про залишення заяви на видачу ліцензії без розгляду за результатами розгляду заяви ТОВ "МЦ" Гемафонд" від 29.08.2011 р. на видачу ліцензії.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань щодо неповідомлення ТОВ "МЦ" Гемафонд" про результати розгляду його заяви на видачу ліцензії від 29.08.2011 р. у строки та у порядку, встановленні чинним законодавством України.

4. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань щодо неприйняття у встановлені чинним законодавством України строки рішення про видачу або про відмову у видачі ТОВ "МЦ" Гемафонд" ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) або про залишення заяви на видачу ліцензії без розгляду за результатами розгляду заяви ТОВ "МЦ" Гемафонд" від 29.11.2011 р. на видачу ліцензії.

5. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань щодо неповідомлення ТОВ "МЦ" Гемафонд" про результати розгляду його заяви на видачу ліцензії від 29.11.2011 р. у строки та у порядку, встановленні чинним законодавством України.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань від 22.11.2011 р. про залишення без розгляду заяви про видачу ліцензії на провадження діяльності суб'єкту господарювання ТОВ "МЦ" Гемафонд", місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, к.716, ідентифікаційний код 33301813, прийнятого за результатами розгляду заяви (реєстраційне досьє від 29.08.2011 № 08/5048/03) та документів, доданих до неї.

7. Зобов'язати Державну службу України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань прийняти рішення про видачу ТОВ "МЦ" Гемафонд" ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) протягом 10 днів з моменту набрання чинності рішенням суду по даній справі.

8. Зобов'язати Державну службу України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань повідомити ТОВ "МЦ" Гемафонд" про прийняте рішення про видачу ТОВ «МЦ»Гемафонд»ліцензії на провадження діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини) протягом 3-х днів з моменту його прийняття.

9. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 30,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Гемафонд" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань .

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді І.О. Іщук

О.М. Чудак