Постанова

від 12.06.2012 по справі 32/92

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 32/92

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, суддіДемидової А.М., суддівКоваленко С.С. (доповідач), Кролевець О.А. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Трест Київміськбуд-6" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. у справі№ 32/92 господарського суду міста Києва за позовомВАТ "Київоздоббуд" доПАТ "Трест Київміськбуд-6" третя особаДержавне підприємство обслуговування повітряного руху України простягнення 174466,92 грн. За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_4 дов.,

від відповідача ОСОБА_5 дов.,

від третьої особи ОСОБА_6 дов.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2011 року у справі № 32/92 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Київоздоббуд" до Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-6" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-6" на користь Відкритого акціонерного товариства "Київоздоббуд" підлягає стягненню основний борг в сумі 152 405,68 грн., пеня в сумі 11 714,36 грн., інфляційні в сумі 7 315,47 грн., три проценти річних в сумі 3 031,41 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 року у справі № 32/92 (судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Трест Київміськбуд-6" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 07.10.2010 року між ПАТ "Трест "Київміськбуд-6" (далі по тексту - генпідрядник) та ВАТ "Київоздоббуд" (далі по тексту - субпідрядник) було укладено Договір субпідряду № 3-10/10 (надалі -Договір), відповідно до умов якого зобов'язався виконати за замовленням генпідрядника оздоблювальні роботи на об'єкті "Реконструкція навчально-сертифікаційного центру Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з будівництвом тренажерного комплексу в аеропорті "Бориспіль", виконання яких передбачене у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та Договору, здати виконані роботи генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти, що виявлені в ході приймання робіт або в період гарантійної експлуатації об'єкта (п. 1.1. договору).

Забезпечення робіт на об'єкті матеріалами здійснюється генпідрядником.

Відповідно до пункту 1.2. Договору джерелом фінансування є кошти замовника.

Крім того, судами встановлено, що порядок розрахунків сторони погодили розділом 5 Договору. Відповідно до пункту 5.1. Договору генпідрядник забезпечує оплату робіт, при умові своєчасного надходження коштів від замовника.

З вимог пункту 5.2 Договору вбачається, що генпідрядник підписує щомісячно ф. КБ-2в та ф. КБ-3 протягом 10 робочих днів, після подання їх субпідрядником в строк до 25 числа поточного місяця.

На підставі пункту 5.3 Договору генпідрядник проводить розрахунки за виконанні роботи, протягом 17-ти банківських днів з дати підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, за виключенням суми остаточного розрахунку, при умові здійснення замовником оплати за даний вид робіт.

Генпідрядник проводить проміжні платежі за виконані та прийняті роботи у розмірі 95% від вартості виконаних робіт по ф. КБ-2в, КБ-3( пункт 5.4 Договору).

Згідно з пунктом 5.5. Договору остаточні розрахунки (в тому числі 5%) за виконанні роботи генпідрядник здійснює після підписання акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта , протягом 5-ти банківських днів з дати підписання зазначеного акту, при умови надходження коштів від замовника. Остаточні розрахунки за виконанні будівельно-монтажні роботи обумовлюються виконанням Субпідрядником свого обов'язку зі сплати штрафу пені, які встановлені договором, у разі настання відповідних підстав (зустрічне виконання). Свої зобов'язання за Договором субпідряду відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився основний борг в сумі 152 405,68 грн., який позивач намагається стягнути з відповідача.

Місцевим господарським судом, з яким погодився апеляційний господарський суд встановлено, що у листопаді 2010 року та грудні 2010 року позивачем було виконано роботи на об'єкті на загальну суму 224 405,68 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за листопад 2010 року та грудень 2010 року, та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за встановленими вище формами, підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем зобов'язання за договором не виконано, в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вірно вказує, що наданий відповідачем контр розрахунок - суто бухгалтерський документ, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо. Надані первинні документи підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій за Договором субпідряду та виникнення дебіторської заборгованості у позивача, та відповідно кредиторської заборгованості у відповідача.

Отже, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що оскільки акти виконаних робіт по ф. КБ-2в, КБ-3 підписані між сторонами, то у генпідрядника виник обов'язок по сплаті субпідряднику за виконані та прийняті роботи як це зазначено в пунктах 5.3. та 5.4. Договору, а те, що тренажерний комплекс АДВ-3Д не був зданий в експлуатацію не звільняє його від цього обов'язку.

Відтак, залишаючи без змін рішення місцевого суду, суд апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 152 405,68 грн., обґрунтовані та задоволені судом першої інстанції правомірно.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до вимог частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що оскільки мало місце прострочення грошового зобов'язання позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 031,41 грн. та втрат від інфляції в сумі 7 315,47 грн., також обґрунтовані та задоволені судом першої інстанції правомірно.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ПАТ "Трест Київміськбуд-6" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. по справі № 32/92 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова Суддя С.С. Коваленко Суддя О.А. Кролевець