Постанова

від 12.05.2008 по справі 9/414

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м.

Київ

 12.05.2008 р.                                                   

                                                 №

9/414 

18:52

За

позовом

Державної

податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

До

Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1

про

стягнення

1 878,43грн.

Суддя:

Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Таран Т.К.

Представники:

Від

позивача:

Лебенчук

І.О. (довіреність № 109 від 30.08.2007р.)

Від

відповідача:

не

прибув

Обставини справи:

Державна

податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва звернулась до Окружного

адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 878,43 грн.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що відповідач згідно із заявою від 15.12.2004 перебував

на спрощеній системі оподаткування, про що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва

було видано відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку. Однак

відповідачем належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з

фізичних осіб до бюджету внесено у повному обсязі не було.

Відповідно

до облікової картки платника податків -Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи - ОСОБА_1 обліковується заборгованість з єдиного податку у

розмірі 1 604,43 грн. та заборгованість з податку на додану вартість в розмірі

274,00 грн.

Відповідно

до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було

надіслано на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги.

Позивач

стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України "Про погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими

фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою

чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1

п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість з

єдиного податку.

Відповідач

заперечення на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове

засідання не забезпечив.

У

зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних

доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та

повістки-виклики направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи

адресами.

Справа

вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши

подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,

на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне

значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний

суд міста Києва, -

встановив:

Відповідач

-ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа

Солом'янською районною державною адміністрацією, що підтверджується Свідоцтвом

від 04.11.2004 р. НОМЕР_1. Згідно з вказаним свідоцтвом ідентифікаційний номер

відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі

фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів -НОМЕР_2.

З

січня 2005 р. відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування у ДПІ у

Солом'янському районі м. Києва.

Відповідно

до рішення РДА у Солом'янському районі м. Києва ставкою єдиного податку в

Солом'янському районі м. Києва в сфері діяльності, а саме надання послуг, є

фіксована сума 200 грн., відповідач повинен був сплачувати цю суму щомісяця,

але не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного

казначейства України.

Однак,

як підтверджують матеріали справи, відповідачем належного до сплати єдиного

податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб” починаючи  з січня 2005 року по грудень2005 р. до

бюджету у повному розмірі не вносилось. Відповідно до облікової картки платника

податків -Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 1 604,43 грн.

Даний

борг виник у зв'язку з тим, що суб'єктом підприємницької діяльності було подано

до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва заяву від 15.12.2004 р. про право

застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на період з

січня 2005 по 01.11.2005 у відповідності до Указу Президента України "Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва".

Відповідно

до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було

надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу першу № 1/101 від

01.11.2006 р. та другу № 2/17 від 18.01.2007 р. податкові вимоги, які були

отримані відповідачем особисто, про що свідчить його підпис на поштовому

повідомленні про вручення.

Доказів

оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду

не надано.

Відповідно

до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків

сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у 

порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами

України.

Спрощена

система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента

України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає

особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати

єдиного податку. Крім того єдиний податок не включено до переліку видів

податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території

України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від

25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату

єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним

Указом.

Відповідно

до п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування,

обліку та звітності запроваджується фізичних осіб, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення 

юридичної  особи  і у трудових 

відносинах  з  якими, включаючи членів  їх 

сімей,  протягом  року 

перебуває  не більше 10 осіб та

обсяг виручки яких від реалізації 

продукції.

Пунктом

2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного  податку для суб'єктів малого підприємництва -

фізичних  осіб  встановлюється  місцевими 

радами  за  місцем їх державної  реєстрації 

залежно  від  виду 

діяльності  і  не 

може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа 

сплачує єдиний  податок  щомісяця не пізніше 20 числа наступного

місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

У

разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з

використанням  найманої  праці 

або  за  участю 

у підприємницькій  діяльності  членів 

його  сім'ї,  ставка 

єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Як

вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом

підприємницької діяльності -фізичною особою ставиться в залежність лише від

належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та

застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами

законодавства.

Як

зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує

спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов'язок сплачувати

єдиний  податок  щомісяця не пізніше 20 числа наступного

місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відтак,

відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове

зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника

податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів  у 

порядку  та у строки,  визначені Указом Президента України “Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва”.

Пунктом

1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка)

визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх

наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в

адміністративному чи судовому 

порядку,  але не сплачене у

встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового

зобов'язання.

Як

вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідача не було

сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом

податковим боргом.

Беручи

до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що

підлягають задоволенню.

Відповідно

до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

перша податкова вимога надсилається не раніше 

першого  робочого  дня після  

закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового

зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження

податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи  платника 

податків, обов'язок  погасити  суму 

податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно

до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня  від дня направлення (вручення) першої

податкової вимоги, у разі непогашення платником 

податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова

вимога додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може 

містити повідомлення  про  дату та час проведення опису активів платника

податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час

проведення публічних торгів з їх продажу.

Як

вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги направлені відповідачу

відповідно до наведених положень законодавства.

Згідно

з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена

сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,

визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу

платника податків.

Враховуючи

вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній

податковим органом сумі суд вважає встановленим.

Відповідачем

не спростовано привильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного

податку.

Крім

того, відповідачем 05.04.2005 р. подано до Державної податкової інспекції у

Соломянському районі міста Києва декларацію з податку на додану вартість №

28046, в якій самостійно визначив суму податкового зобовязання з податку на додану

вартість у розмірі 274,00 грн.

П.

5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання,

самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається

узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене

податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в

адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом

3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків

в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З

урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних

вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості  у розмірі 1 878,43 грн. ( у тому числі: 1

604,43 грн. -заборгованість з єдиного податку, 274,00 грн. -з податку на додану

вартість) відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами”.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

Доказів,

які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки

спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати

судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних

повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз,

судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись

ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста

Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Задовольнити адміністративний позов

повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до державного

бюджету на розрахунковий рахунок 34210379700010, одержувач: ФДК у Соломянському

районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача : УДУ у

місті Києві, МФО 820019, код платежу 16050200 заборгованість у розмірі 1 8

78(тисяча вісімсот сімдесят вісім) грн. 43 коп.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова

може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через

Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне

оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання

апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про

апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом

подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення

постанови.

Суддя                                                                                                                                               О.В.Кротюк