Рішення

від 06.06.2012 по справі 52/484

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/484 06.06.12

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів Чебикіної С.О. (головуюча), Блажівської О.Є. та Івченка А.М., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ПіСіБі -Радіозавод" до 1. Закритого акціонерного товариства "Укрінтерресурс", 2. Державного космічного агентства України, третя особа1 -Фонд державного майна України, третя особа2 -Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, третя особи3 -Державна акціонерна холдингова компанія "Київський радіозавод", третя особа4 - Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика", третя особа5 - Публічне акціонерне товариство "Київський ювелірний завод", за участю прокуратури міста Києва про визнання недійсним пп. 2.4. п. 2 наказу № 81 від 20.03.2006р., п. 3 рішення загальних установчих зборів, оформлених протоколом № 1 від 22.03.2006р., правочин та частково недійсним статуту, за участю представників позивача -ОСОБА_4, довіреність № б/н від 01.10.2011 року, Артеменка Д.П., голови правління, відповідача1 -ОСОБА_6, довіреність № б/н від 26.12.2011 року, відповідача2 -ОСОБА_7, довіреність № 6407/10-Д11 від 21.11.2011 року, третьої особи1 -не з'явився, третьої особи2 -не з'явився, третьої особи3 -ОСОБА_8, довіреність № б/н від 01.11.2011 року, третьої особи4 -ОСОБА_9, довіреність № б/н від 16.02.2012 року, третьої особи5 -ОСОБА_10, довіреність № б/н від 16.02.2012 року, прокуратури -Некрасов О.М., посвідчення № 259 від 08.12.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним п.п. 2.4 п. 2 Наказу Національного космічного агентства України № 81 від 20.03.2006р. про створення господарського товариства в частині здійснення передачі майна до статутного фонду ЗАТ згідно з актом приймання - передачі; визнання недійсним п. 3 рішення Загальних установчих зборів Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»оформленого протоколом № 1 від 22.03.2006 року в частині формування та розподілу статутного фонду (капіталу) в частині частки Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод»у розмірі 11 887 437, 60 грн., що становить 50 % +1 акція, що сформований активами на загальну площу - 22 361, 39 кв.м.: будівля корпусу № 113 - 4 968, 40 кв.м. та окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99; визнання частково недійсним статуту Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»у частині участі Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ- Радіозавод», як акціонера, щодо формування статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»активами на загальну площу - 22 361, 39 кв.м.: будівля корпусу № 113 - 4 968, 40 кв.м. та окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99; визнання недійсним правочину щодо передачі Відкритим акціонерним товариством «ПІСІБІ-Радіозавод»в якості внеску до статутного фонду (капіталу) Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»майна: будівлю корпусу № 113 - 4 968, 40 кв.м. та окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99, оформленого актом № 1 прийому-передачі на баланс майна, що вноситься до статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»від 22.03.2006 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.11.2011р.

У судовому засіданні 30.11.2011 року відповідачем2 було надано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував.

У судовому засіданні 30.11.2011 року позивач звернувся до суду з клопотанням про повідомлення Генеральної прокуратури України про розгляд даної справи, яке було судом задоволено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2011 року розгляд справи відкладено на 19.12.2011 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України.

У судовому засіданні 19.12.2011 року оголошувалась перерва на 26.12.2011 року.

У судовому засіданні 26.12.2011 року відповідач1 подав заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року розгляд справи відкладено на 18.01.2012 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.

29.12.2011 року відповідачем1 через канцелярію суду подано заяву про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 18.01.2012 року позивачем подані заперечення на заяву відповідача1 про застосування строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державну акціонерну холдингову компанію «Київський радіозавод».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року розгляд справи № 52/484 доручено здійснювати колегії суддів у складі Чебикіної С.О. (головуюча), Івченка А.М. та Пригунової А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року прийнято справу до провадження колегії суддів та призначено її розгляд на 20.02.2012 року.

У судовому засіданні 20.02.2012 року третьою особою3 надані письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 20.02.2012 року відповідачем1 надані пояснення (доповнення) до заяви про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 20.02.2012 року відповідачем2 надані доповнення до відзиву.

Через канцелярію суду 20.02.2012 року позивачем надані письмові пояснення на звіт про хід виконання проекту перед приватизаційної підготовки ВАТ "ПіСіБі -Радіозавод".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року розгляд справи відкладено на 29.02.2012 року та залучено до участі у справі в третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1 Публічне акціонерне товариство "Київський ювелірний завод" та Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика".

28.02.2012 року через канцелярію суду від третьої особи5 надійшли письмові пояснення до позову.

29.02.2012 року через канцелярію суду від третьої особи4 надійшли пояснення по справі.

29.02.2012 року через канцелярію суду від відповідача1 надійшли пояснення (доповнення) до його відзиву.

У судовому засіданні 29.02.2012 року позивачем надані додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 12.03.2012 року позивачем надані додаткові заперечення на заяву відповідача1 про застосування строків позовної давності.

02.04.2012 року через канцелярію суду третя особа2 звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року розгляд справи № 52/484 доручено здійснювати колегії суддів у складі Чебикіної С.О. (головуюча), Блажівської О.Є. та Івченка А.М.

У судовому засіданні 03.04.2012 року відповідачем1 надані письмові пояснення до відповіді Державного космічного агентства України та письмові пояснення до заперечення позивача щодо строків позовної .

13.04.2012 року через канцелярію суду від третьої особи2 надійшли пояснення та заява про подальший розгляд справи без участі її представника.

У судовому засіданні 24.04.2012 року третя особа 4 подала доповнення до пояснень, а третя особа 5 подала пояснення на додаткове заперечення позивача.

У судовому засіданні 24.04.2012 року позивачем подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 24.04.2012 року оголошувалась перерва на 23.05.2012 року.

03.05.2012 року через відділ діловодства суду від прокуратури міста Києва надійшло повідомлення про вступ у справу.

У судовому засіданні 23.05.2012 року третьою особою 5 подано пояснення на заяву позивача, відповідачем1 подано пояснення на заяву позивача та клопотання про витребування від Головного слідчого управління Служби безпеки України інформації щодо наявності кримінальної справи відносно ОСОБА_14, яке було відхилене судом як безпідставне.

23.05.2012 року третьою особою1 через канцелярію суду подано пояснення по справі.

23.05.2012 року через канцелярію суду позивачем подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову з доповненням.

23.05.2012 року через відділ діловодства суду третьою особою4 подано пояснення щодо заяви про позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 23.05.2012 року позивачем було подано заяву про вихід суду за межі позовних вимог.

23.05.2012 року через канцелярію суду позивач подав заяву про відновлення строків позовної давності.

28.05.2012 року через канцелярію суду третьою особою1 подані письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 06.06.2012 року відповідачем 1 подані пояснення до заяви позивача про відновлення пропущених строків позовної давності.

У судовому засіданні 06.06.2012 року прокурором було підтримано позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони третій особі4 вчиняти дії з відчуження майна, а саме нежитлового будинку - корпус 113 (літ. 113), загальною площею 4968, 40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9 зокрема, укладати договори купівлі-продажу вище зазначеного майна у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», предметом яких є відчуження майна третьої особи5; заборонити третій особі4 вчиняти дії з відчуження майна, а саме 754/1000 частин нежитлових приміщень (в літ. 111 А), загальною площею 17 154, 50 кв. м, від нежитлового будинку площею 22 754, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9, що складається з нежилих приміщень з № 1 по № 16 (групи приміщень № 21) № 20, з № 26 по № 34, № 36 (групи приміщень № 1) № 1 (групи приміщень № 4), № 1 (групи приміщень № 5), № 1 (групи приміщень № 6), з № 20 (групи приміщень № 7), №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 6, № 9, з № 14 по № 39. №№ 42, 45, 47 (групи приміщень № 9), з № 1 по № 25 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 5 (групи приміщень № 11), з № 1 по № 5, з № 7 по № 43, №№ 46, 48 (групи приміщень № 12), №1,2, 3. 5, 6, з № 10 по № 20, з № 23 по № 27 (групи приміщень № 13), з № 1 по № 5 (групи приміщень № 14), №№ 1, 2, з № 7 по № 9, з № 11 по № 13, з № 15 по № 17, з № 67 по № 74 (групи приміщень № 15), з № 1 по № 20 (групи приміщень № 16), з № 1 по № 3 (групи приміщень № 17), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 18), №№ 1, 2 (групи приміщень № 19) що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9 зокрема, укладати договори купівлі-продажу вище зазначеного майна у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», предметом яких є відчуження майна третьої особи5; заборонити третій особі4 вчиняти дії щодо задоволення забезпечених іпотекою своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а саме щодо нежитлового будинку - корпус 113 (літ. 113), загальною площею 4968, 40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9; заборонити третій особі4 вчиняти дії щодо задоволення забезпечених іпотекою своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а саме щодо 754/1000 частин нежитлових приміщень (в літ. 111 А), загальною площею 17 154, 50 кв. м, від нежитлового будинку площею 22 754, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9, що складається з нежилих приміщень з № 1 по № 16 (групи приміщень № 21) № 20, з № 26 по № 34, № 36 (групи приміщень № 1) № 1 (групи приміщень № 4), № 1 (групи приміщень № 5), № 1 (групи приміщень № 6), з № 20 (групи приміщень № 7), №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 6, № 9, з № 14 по № 39. №№ 42. 45. 47 (групи приміщень № 9), з № 1 по № 25 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 5 (групи приміщень № 11), з № 1 по № 5, з № 7 по № 43, №№ 46, 48 (групи приміщень № 12), №1,2, 3, 5, 6, з № 10 по № 20, з № 23 по № 27 (групи приміщень № 13). з № 1 по № 5 (групи приміщень № 14), №№ 1. 2, з № 7 по № 9, з № 11 по № 13, з № 15 по № 17, з № 67 по № 74 (групи приміщень № 15), з № 1 по № 20 (групи приміщень № 16), з № 1 по № 3 (групи приміщень № 17), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 18), №№ 1, 2 (групи приміщень № 19) що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9; заборонити третій особі4 вчиняти дії з відчуження майна, а саме нежитловий будинок - корпус 113 (літ. 113), загальною площею 4968. 40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9 зокрема, у порядку, встановленому для виконання судових рішень; заборонити третій особі4 вчиняти дії з відчуження майна, а саме 754/1000 частин нежитлових приміщень (в літ. 111 А), загальною площею 17 154, 50 кв. м, від нежитлового будинку площею 22 754, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9, що складається з нежилих приміщень з № 1 по № 16 (групи приміщень № 21) № 20, з № 26 по № 34, № 36 (групи приміщень № 1) № 1 (групи приміщень № 4), № 1 (групи приміщень № 5), № 1 (групи приміщень № 6), з № 20 (групи приміщень № 7), №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 8), з № 1 по № 6, № 9, з № 14 по № 39, №№ 42, 45, 47 (групи приміщень № 9), з № 1 по № 25 (групи приміщень № 10), з № 1 по № 5 (групи приміщень № 11), з № 1 по № 5, з № 7 по № 43, №№ 46, 48 (групи приміщень № 12), № 1,2, 3, 5, 6, з № 10 по № 20, з № 23 по № 27 (групи приміщень № 13), з № 1 по № 5 (групи приміщень № 14), №№ 1, 2, з № 7 по № 9, з № 11 по № 13, з № 15 по № 17, з № 67 по № 74 (групи приміщень № 15), з № 1 по № 20 (групи приміщень № 16), з № 1 по № 3 (групи приміщень № 17), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 18), №№ 1, 2 (групи приміщень № 19) що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. № 9 зокрема, у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів наявності обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Представники третіх осіб 1,2 у судове засідання 06.06.2012 року не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників третіх осіб 1,2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача відповідачів та третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч. 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач 1подав заяву про застосування строків позовної давності та просить суд застосувати до спірних правовідносин положення щодо наслідків спливу строку позовної давності.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою з пропуском строку позовної давності.

23.05.2012 року позивач подав до суду заяву про відновлення строків позовної давності, посилаючись на те, що порушення свого права щодо відчуження частини нерухомого майна на користь відповідача 1довідався лише 24.06.2011 року з довідки КРУ НКАУ №05-09 щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за 2005-2010 роки та за звітний період 2011 року на виконання наказу НКАУ та відповідно до листа СБУ (ДСК) в зв'язку з незаконними діями голови правління ОСОБА_14

Відповідно до ч.5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Наведені позивачем обставини визнаються судом поважною причиною пропуску строку позовної давності, в зв'язку з чим суд вважає, що порушене право підлягає захисту.

Предметом розгляду даного спору є вимоги про визнання недійсними п.п. 2.4 п. 2 Наказу Національного космічного агентства України № 81 від 20.03.2006 року про створення господарського товариства в частині здійснення передачі майна до статутного фонду ЗАТ згідно з актом приймання-передачі; визнання недійсним п. 3 рішення Загальних установчих зборів Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»оформленого протоколом № 1 від 22.03.2006 року в частині формування та розподілу статутного фонду (капіталу) в частині частки Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод»у розмірі 11 887 437, 60 грн., що становить 50 % +1 акція, що сформований активами на загальну площу - 22 361, 39 кв. м: будівля корпусу № 113 - 4 968, 40 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99; визнання частково недійсним статуту Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»у частині участі Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод», як акціонера, щодо формування статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»активами на загальну площу - 22 361, кв. м: будівля корпусу № 113 - 4 968, 40 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111- 17 392, 99; визнання недійсним правочину щодо передачі Відкритим акціонерним товариством «ПІСІБІ-Радіозавод»в якості внеску до статутного фонду (капіталу) Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»майна: будівлю корпусу № 113 - 4 968 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99, оформленого актом № 1 прийому-передачі на баланс майна, що вноситься до статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»від 22.03.2006 року у зв'язку з порушенням інтересів держави незаконним виведенням майна з державної власності.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «ПіСіБі-Радіозавод»засноване згідно рішення Національного космічного агентства України шляхом перетворення державного підприємства «РСВ-Радіозавод»у відкрите акціонерне товариство відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2002р. № 755 «Про завершення формування статутного фонду державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»(п. 1.1. статуту товариства, затвердженого наказом Національного космічного агентства України № 303 від 28.12.2002 року).

Відповідно до п. 4.1. статуту засновником Відкритого акціонерного товариства «ПіСіБі-Радіозавод»є держава в особі Національного космічного агентства України.

Відповідно до ст. 7 ГК України, відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, ГК України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ГК України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Позивач є юридичною особою - господарським товариством, яке згідно зі ст. 22 ГК України відноситься до державного сектору економіки, а тому до правовідносин щодо участі позивача у господарській діяльності, у тому числі, участь у інших господарських товариствах, відповідно до ч. 3 ст. 22 ГК України підлягають застосуванню відповідні закони та інші нормативно-правові акти, якими встановлюється спеціальний порядок управління державними корпоративними правами та відчуження активів суб'єктів господарювання, що відносяться до державного сектору економіки.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»закріплено за Фондом державного майна України повноваження здійснювати управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року № 2558-ХП (далі Положення), серед основних завдань Фонду державного майна України визначено, зокрема, здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств та передбачено, що Фонд державного майна України відповідно до покладених на нього завдань бере участь у створенні спільних підприємств, до статутних фондів яких передається майно, що є державною власністю.

Стаття 7 Закону України «Про приватизацію державного майна»серед основних повноважень державних органів приватизації зокрема передбачає, що державні органи приватизації виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності.

Згідно статті 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об'єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави); державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами; державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»закріплено за Фондом державного майна України повноваження здійснювати управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, із прийняттям Закону України «Про управління об'єктами державної власності»від 21.09.2006 року саме за Фондом державного майна України закріплені повноваження та функції з управління корпоративними правами, що належать державі.

Наказом Фонду державного майна України №2946 від 08.11.2005 р. було затверджено Положення про порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, що належать господарським товариствам (надалі положення).

Відповідно до п. 1.2. цього Положення визначався порядок здійснення контролю за розпорядженням активами, які є власністю господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка становить більше 50 відсотків (далі - майно), в частині продажу, міни, безоплатної передачі, передачі як внесок до статутних фондів інших юридичних осіб майна господарських товариств (далі - розпорядження майном).

Згідно з п. 1.3. Положення, його дія поширюється на господарські товариства, у яких функції управління корпоративними правами держави здійснює Фонд державного майна України, його регіональні відділення або уповноважені органи (далі -суб'єкти управління).

Таким чином, оскільки позивача створено згідно Наказу Національного космічного агентства України від 22 грудня 1999 року № 161 на базі виробничо-технічного комплексу - 129, шляхом його виділення з ДАХК «Київський радіозавод», а ДАХК «Київські радіозавод»згідно додатку № 1 до розпорядження КМ України про передачу до сфери управління НКАУ державних підприємств, що становлять основу економічної галузі в 25 березня 1999 р. № 236-р. ввійшов до переліку підприємств, що передаються до сфери управління НКАУ, то дія вище вказаного Положення поширюється на позивача, корпоративними правами якого управляє уповноважений орган управління (суб'єкт управління), а саме - НКАУ.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України та Національного космічного агентства України № 534/74 від 18.03.2005р. «Про проведення передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод»вирішено здійснити передприватизаційну підготовку ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод»та затверджено план-графік проведення передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод».

Листом № 10-21-8662 від 15.06.2005 року Фонд державного майна України повідомив про погодження проекту передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод».

Наказом Національного космічного агентства України № 154 від 17.06.2005 року затверджено Проект передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод».

Відповідно до графіку виконання заходів передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод»та Проекту передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод»передбачалось створення підприємства по виробництву друкованих плат -Закритого акціонерного товариства «Українське науково-виробниче об'єднання по виробництву друкованих плат «РАДЕЛС»для забезпечення розвитку основного виробництва друкованих плат, модернізації матеріально-технічної бази та впровадження сучасних технологій.

Створення інших господарських товариств з передачею до їх статутних капіталів майна закріпленого за позивачем, а саме його виробничих площ, ППП - не передбачалось.

Разом з тим, наказом Національного космічного агентства України № 81 від 20.03.2006 року «Про створення господарського товариства» відповідно до проекту передприватизаційної підготовки ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», затвердженого наказом НКАУ від 17.06.2005 № 154, та пункту 8.2.4. 6) статуту ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод», затвердженого наказом НКАУ від 28.12.2002 № 303 наказано ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод»виступити засновником закритого акціонерного товариства за участю ТОВ «Укрконтракт», доручено Голові правління ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод»ОСОБА_14 підписати договорі про заснування ЗАТ; прийняти участь в зборах акціонерів ЗАТ; підписати статут ЗАТ; здійснити передачу майна до статутного фонду ЗАТ згідно з актом приймання-передачі; здійснити державну реєстрацію ЗАТ згідно чинного законодавства.

Відповідно до п. 12 Положення про передприватизаційну підготовку підприємств, затверджену постановою КМ України № 1301 від 17.08.1998 р., зміни до проекту передприватизаційної підготовки підприємств вносяться у порядку, передбаченому для розроблення та погодження проектів передприватизаційної підготовки підприємств. Відповідно до Положення проект передприватизаційної підготовки підприємств передбачає процедуру погодження з Фондом державного майна України.

Проте, відповідачем 2 відповідно до свого наказу від 20.03.2006 року № 81 нібито на виконання проекту ППП, без погодження з Фондом державного майна України було прийнято рішення та доручено позивачу за участю приватної структури ТОВ «Укрконтракт»виступити засновником закритого акціонерного товариства (без зазначення назви).

Позивач в особі Голови правління ОСОБА_14 та ТОВ «Укрконтракт», посилаючись на проект ППП позивача та Наказ відповідача 2 № 81, 22.03.2006 року прийняли рішення про заснування ЗАТ «Укрінтерресурс» та незаконним шляхом здійснили безоплатну передачу виробничих площ позивача, ще перебували у державній власності.

Рішення про заснування ЗАТ «Укрінтерресурс»від 22.03.2006 р. оформлене Протоколом № 1 Установчих зборів. Відповідно до Протоколу № 1 Статутний фонд І відповідача1 складає - 23 774 946, 40 грн., та був сформований наступним чином:

- ВАТ «ПіСіБі-Радіозавод»(Позивач) передало майна (державного майна) до Статутного фонду ЗАТ «Укрінтерресурс»(відповідача 1) вартістю - 11 887 473, 60 грн. загальною площею - 22 361, 39 кв. м: будівлю корпусу № 113 - 4 968, 40 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99, частка засновника в статутному фонді - 50 % + акція;

- ТОВ «Укрконтракт»(резидент України) вносить грошові кошти в розмір 11 887 472, 80 грн., частка засновника в статутному фонді - 50 % - 1 акція.

Відповідно до п.1.5. Положення, якщо питання щодо розпорядження майном розглядаються загальними зборами товариства, згода на здійснення розпорядженню майном оформляється окремим дорученням (довіреністю) відповідальному представнику або уповноваженій особі, яка виконує функції з управління пакетом акцій, що належить державі, та яка братиме участь у загальних зборах.

Оскільки, як зазначалося вище, відповідач 2 є суб'єктом управління позивача, то:

По-перше, він мав уповноважити представника для голосування на установчих зборах відповідача 1, окремим дорученням, з чіткими вказівками щодо голосування по кожному пункту порядку денного, в тому числі і по питанню щодо передачі державного майна до статутного капіталу новоствореного господарського товариства, оскільки воно стосується розпорядження саме держаним майном,

По-друге, відповідач 2, зобов'язаний був погодити таку передачу державного майна до статутного фонду відповідача 1 з Фондом державного майна України шляхом внесення змін до проекту ППП з наступним погодженням, оскільки в засновницьких документах відповідача 1 йде посилання на Наказ відповідача 2, який був нібито на виконання ППП позивача.

Відповідач1 уповноважив попереднього Голову правління позивача (ОСОБА_14.) створити ЗАТ, без окремого доручення без будь-яких погоджень з Фондом державного майна України та без внесення змін до ППП, а попередній Голова правління позивача самовільно прийняв рішення про передачу 22 361, 39 кв. м державного майна до статутного фонду (капіталу) відповідача 1 та підписав Акт № 1 прийому-передачі на баланс майна, що вноситься до статутного фонду відповідача 1.

Відповідно до п.2.4.2 Положення про передприватизаційну підготовку підприємств, затверджену постановою КМ України № 1301 від 17.08.1998 р., установчими документами новоствореного суб'єкта господарювання має передбачатися, що розмір корпоративних прав держави у таких товариствах становить більше як 50 % статутного фонду.

Ні в Протоколі № 1 Загальних установчих зборів відповідача 1 від 22.03.2006 року, ні в договорі про заснування відповідача 1 від 22.03.2006 року, ні в Статуті відповідача зареєстрованого 10.04.2006 року за № 10651020000006318 про розмір корпоративних прав держави не вказується.

Відповідно до п.6.6. Статуту ЗАТ «Укрінтерресурс», зареєстрованого державним реєстратором 20.12.2007року частка позивача у статутному капіталі відповідача 1 була зменшена та становить 39,998%, що дає підстави вважати про незаконне зменшення розміру корпоративних прав держави.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі було надано до суду належні та допустимі докази того, що п .п. 2.4 п. 2 Наказу Національного космічного агентства України № 81 від 20.03.2006 року про створення господарського товариства в частині здійснення передачі майна, а також дії та правочини, вчинені на його виконання, є такими, що не відповідали діючим на момент їх вчинення нормам законодавства України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною ст.. 203 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, визначених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, вищезазначені правочини, які є предметом даного судового розгляду, та пов'язані з їх вчиненням дії, які внаслідок призвели до заподіянню шкоди інтересам держави, є такими, що суперечать нормам Закону.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними п.п. 2.4 п. 2 Наказу Національного космічного агентства України № 81 від 20.03.2006 року про створення господарського товариства в частині здійснення передачі майна до статутного фонду ЗАТ згідно з актом приймання-передачі; визнання недійсним п. 3 рішення Загальних установчих зборів Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»оформленого протоколом № 1 від 22.03.2006 року в частині формування та розподілу статутного фонду (капіталу) в частині частки Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод»у розмірі 11 887 437, 60 грн., що становить 50 % +1 акція, що сформований активами на загальну площу - 22 361, 39 кв. м: будівля корпусу № 113 - 4 968, 40 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99; визнання частково недійсним статуту Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»у частині участі Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод», як акціонера, щодо формування статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»активами на загальну площу - 22 361, кв. м: будівля корпусу № 113 - 4 968, 40 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111- 17 392, 99; визнання недійсним правочину щодо передачі Відкритим акціонерним товариством «ПІСІБІ-Радіозавод»в якості внеску до статутного фонду (капіталу) Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»майна: будівлю корпусу № 113 - 4 968 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99, оформленого актом № 1 прийому-передачі на баланс майна, що вноситься до статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»від 22.03.2006 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача 2, які наведені у відзиві, спростовуються зібраними у справі доказами та матеріалами справи.

Державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним п.п. 2.4 п. 2 Наказу Національного космічного агентства України № 81 від 20.03.2006 р. про створення господарського товариства, в частині здійснення передачі майна до статутного фонду ЗАТ згідно з актом приймання-передачі;

3.Визнати недійсним п. 3 рішення Загальних установчих зборів Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»оформленого протоколом № 1 від 22.03.2006 року в частині формування та розподілу статутного фонду (капіталу) в частині частки Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод»у розмірі 11 887 437, 60 грн., що становить 50 % +1 акція, що сформований активами на

загальну площу - 22 361, 39 кв. м: будівля корпусу № 113 - 4 968, 40 кв. м та

окремі приміщення корпусу № 111 - 17 392, 99;

4.Визнати частково недійсним статут Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»у частині участі Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод», як акціонера, щодо формування статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»активами на загальну площу - 22 361, кв. м: будівля корпусу № 113 - 4 968, 40 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111- 17 392, 99;

5.Визнати недійсним правочин щодо передачі Відкритого акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод»у якості внеску до статутного фонду (капіталу) Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»майна: будівлю корпусу № 113 - 4 968 кв. м та окремі приміщення корпусу № 111 -

17 392, 99, оформленого актом № 1 прийому-передачі на баланс майна, що вноситься до статутного фонду Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»від 22.03.2006 року;

6.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрінтерресурс»(02090, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код 34290195) на користь Приватного акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод»(02090, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 30263079) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.Стягнути з Державного космічного агентства України (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8) на користь Приватного акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод» ( 02090, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 30263079) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.06.2012р.

Судді С.О.Чебикіна (головуюча) О.Є.Блажівська А.М. Івченко