Ухвала

від 30.05.2012 по справі 2а-14125/11/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14125/11/0170/1

30.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-14125/11/0170/1 за апеляційною скаргою Відділу Державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим МЮУ на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 19.01.12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Племзавод "Кримський" (вул. Ленина, 1,Кримське,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96533)

до Відділу Державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим МЮУ (вул. Курортна, 2а,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2011 позовні вимоги задоволені частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим МЮУ Федосова А.В. від 27.10.2011 про накладення арешту на майно (рухоме та нерухоме), яке належить Публічному акціонерному товариству "Племзавод "Кримський", за наказом ГС АР Крим від 11.06.2010 по справі №2-2/3463-2009.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Племзавод "Кримський" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права. Відповідач посилається на статті 11,25,57 Закону України "Про виконавче провадження" та зазначає, що державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження має право накласти арешт на майно та грошові кошти боржника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду АР Крим від 25.05.2010 у справі № 2-3/3463-2009 стягнуто з ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»395608,09 гривень.

11.06.2010 ГС АР Крим видано наказ про примусове виконання рішення ГС АРК по справі № 2-3/3463-2009 від 25.05.2010 року.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 рішення ГС АРК від 25.05.2010 по справі № 2-3/3463-2009 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 у справі № 2-3/3463-2009 скасовано, рішення ГС АР Крим від 25.05.2010 залишено в силі.

25.10.2011 стягувач Виробничо-наукове об'єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»звернувся до ВДВС Сакського МРУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом № 2-3/3463-2009 від 11.06.2010 та накладення арешту на майно та грошові кошти боржника.

27.10.2011 старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Сакського МРУЮ Федосовим А.В. за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого документа - наказу № 2-2/3463-2009, виданого 11.06.2010 ГС АРК, про стягнення з боржника ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь стягувача Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»395608,09 гривень, який набрав чинності 11.06.2010, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику надано 7 -денний строк до 03.11.2011 для самостійного виконання рішення.

Позивачем постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2011 отримано 29.10.2011, що підтверджується поштовим повідомленням, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

27.10.2011 старшим державним виконавцем ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим Федосовим А.В. при примусовому виконанні наказу № 2-2/3463-2009, виданого 11.06.2010 ГС АРК, про стягнення з боржника ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь стягувача Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»395608,09 гривень, винесено постанову про накладання арешту на майно боржника, яким накладено арешт на майно (рухоме та нерухоме), яке належить ВАТ "Племзавод "Кримський".

Постанова про накладення арешту на майно боржника від 27.10.2011 отримана позивачем 28.10.2011, що підтверджується його підписом на супровідному листі про направлення постанови.

27.10.2011 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про накладення постановою від 27.10.2011 арешту на все рухоме майно позивача.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Відповідно до статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності.

Правовідносини, що виникли між сторонам врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, яка діє з 09.03.2011.

Приймаючи до уваги, що позивач оскаржує постанови відповідача, прийняті після 09.03.2011, судова колегія перевіряє відповідність постанов нормам Закону України "Про виконавче провадження", який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 викладений в новій редакції.

Відповідно до п.п.5,6 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 викладений в новій редакції, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно д ч.6 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження", який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 викладений в новій редакції, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження", який Законом України N 2677-VI від 04.11.2010 року викладений в новій редакції, державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Тобто, первинним завданням органів ДВС при накладенні арешту є забезпечення зберігання майна боржника саме під час виконання виконавчого провадження, що є своєрідним заходом запобігання будь-яких дій з боку останнього, які можуть спричинити порушення цілісних, якісних, кількісних характеристик зазначеного майна, внаслідок чого виконання виконавчого провадження та задоволення вимог стягувачів буде неможливим. Накладення арешту може супроводжуватись забороною боржнику розпоряджатись або користуватись майном, або навіть його вилученням із передаванням на відповідальне зберігання іншій особі.

Таким чином, знаходження майна боржника в стані обтяження внаслідок відкритого виконавчого провадження має сенс та відповідає меті призначення під час виконання останнього при наявності відповідних обставин, що загрожують реальному виконанню судового рішення; розмір вказаного обтяження повинен відповідати розміру заборгованості боржника з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. За відсутності останніх накладення арешту на майно боржника, в тому числі - на все майно боржника не відповідає вимогам ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", протирічить правовій сутності та меті призначення інституту арешту майна боржника.

Судова колегія зазначає, що з постанови про арешт майна боржника від 27.10.2011 вбачається, що її прийнято державним виконавцем при примусовому виконанні наказу Господарського суду АРК від 11.06.2010 по справі № 2-2/3463-2009 про стягнення з боржника ВАТ "Племзавод "Кримський" на користь стягувача Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»395608,09 гривень.

При цьому, державним виконавцем вищевказаною постановою арешт накладається на все майно (рухоме та нерухоме), що належить позивачу.

Судова колегія зазначає, що доказів того, що вартість рухомого та нерухомого майна позивача, на яку накладено арешт, відповідає сумі заборгованості, суб'єкт владних повноважень не надав, не обґрунтував підстави для арешту всього нерухомого та рухомого майна боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Доказів складання акту опису і арешту майна боржника при накладаннні арешту на майно позивача постановою від 27.10.2011 відповідачем не надано.

Отже, відповідачем в порядку частини 2 статті 71 КАС України не надано доказів, які обґрунтовують правові підстави накладення арешту за постановою від 27.10.2011 на все майно боржника, не надано доказів, які обґрунтовують відповідність оскаржуваної постанови вимогам ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, відповідачем порушені вимоги Закону України "Про виконавче провадження" в частині застосування арешту на все майно боржника.

Статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно зведеного облікового реєстру власників цінних паперів емітента ВАТ «Племзавод «Кримський»від 24.02.2011 вих. № 103 зв одним з власників цінних паперів позивача є Фонд майна АР Крим, якому належить 36,1427 % акцій товариства.

Також той факт, що Фонд майна АР Крим є власником акцій ВАТ «Племзавод «Кримський»свідчить уточнений план розміщення акцій (підприємство групи В) ВАТ «Племзавод «Кримський», який є додатком № 1 до наказу ФМ АРК від 30.11.2007 № 868, не реалізовано 36,143 % акцій товариства.

Отже, позивач відноситься до підприємств, щодо яких Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна.

Судова колегія зазначає, що накладення арешту на майно має на меті подальшу реалізацію такого майна, є заходом щодо подальшого звернення стягнення на майно.

Таким чином, накладення арешту на майно позивача постановою державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим Федосова А.В. на майно боржника від 27.10.2011 суперечить приписам Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ АР Крим Федосова А.В. про накладання арешту на майно боржника від 27.10.2011 не може бути визнана такою, що прийнята на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, отже, є протиправною.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим МЮУ залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.12 у справі № 2а-14125/11/0170/1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко