Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-13670/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13670/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Плюс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2011 року №00001332307/0,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 січня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Плюс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2011 року №00001332307/0 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 10 серпня 2011 року №00001332307/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що угоди між позивачем та його контрагентами не спрямовано на реальне настання правових наслідків та є нікчемними, а тому сума податку на додану вартість за зазначеними угодами включено до складу податкового кредиту безпідставно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 14 липня 2011 року по 27 липня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Експо-Плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ КФ «Престиж-Трейд», ТОВ «КФ «Аккона-Плюс», ТОВ «Сітілайн», ТОВ «Універсалсервіс-ЛТД», ТОВ «Фагот», ТОВ «Ксоракс», ПП «Нота Плюс», ТОВ «Аверт-Сейл», ТОВ КФ «Універсал-Трейд», ТОВ «Стройбудмастер», ТОВ «Матрікс-Люкс», ТОВ ФК «Фагот», ЗАТ «МПК», ПП «Урай», ПП «ТЕК», ТОВ «Клондайк», ТОВ «Сільва та Гавана Груп», ТОВ «Укрспецстрой-СК», ПП «Афіна Інтернешл»та ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025»за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 29 липня 2011 року №363/1-23-70-35509577, в якому встановлено порушення позивачем пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, ч.ч.1, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215 ЦК України, що призвело до завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації з ПДВ) у сумі 136256 грн., а саме по періодах: у квітні 2008 року у сумі 42 грн., у травні 2008 року у сумі 50303 грн., у червні 2008 року у сумі 12464 грн., у липні 2008 року 45243 грн., у серпні 2008 року у сумі 5051 грн., у грудні 2008 року у сумі 9483 грн., у червні 2009 року у сумі 13670 грн., а також до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р.27 Декларації з ПДВ) на загальну суму 49813 грн., а саме: за квітень 2008 року в розмірі 49813 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на наступному. На виконання договору №1 на виконання робіт від 07 квітня 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025», останнім для позивача виконано ремонтно-оздоблювальні роботи нежитлових приміщень житлового комплексу за адресою: 01033, м.Київ, вул.Жилянська, 59, що належать позивачу на праві приватної власності. Крім того, між позивачем та ТОВ «Клондайк»було укладено усну угоду про постачання системи вентиляції DAIKIN RZQ 200 B8W1B. В ході перевірки було встановлено, що у підприємств, ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025»та ТОВ «Клондайк», згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, тобто відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобовязань, що свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025»та ТОВ «Клондайк»на створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, тобто про фіктивність укладених з ТОВ «Експо-Плюс»угод.

На підставі акту перевірки від 29 липня 2011 року №363/1-23-70-35509577 ДПІ у Голосіївському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2011 року №00001332307/0, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Експо-Плюс»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62266,20 грн., у тому числі 49813,00 грн. за основним платежем та 12453,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість постачальнику в складі ціни товару, податковий кредит за перевірений період по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025»та ТОВ «Клондайк» сформований позивачем за наслідками фактичного проведення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, на підставі первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, виданих платниками податку, які виконували роботи (реалізовували товар), у відповідності до вимог чинного законодавства. Платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (постачальників та їх контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом. Зазначена функція на платника податку чинним законодавством не покладена, що унеможливлює зменшення позивачу суми податкового кредиту у випадку недотримання його контрагентами та їх постачальниками обов'язків перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість. Водночас, право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджено належними та допустимими доказами, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідач вважає угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025»та ТОВ «Клондайк» нікчемними, як такі, що укладено з порушенням вимог ст.ст.203, 215, 228 ЦК України, оскільки вказані правочини вчинено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки не спрямовано на реальне настання правових наслідків.

У відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, зокрема, однією з вимог чинності правочину є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність вчинення угоди між позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025»підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, договором №1 від 07 квітня 2008 року на виконання робіт з додатками №1 від 14 квітня 2008 року, №2 від 27 травня 2008 року, №3 від 23 липня 2008 року, №5 від 03 грудня 2008 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-1803/10 від 09 липня 2008 року, №ОУ-1803/8 від 09 липня 2008 року, №ОУ-2308/7 від 27 серпня 2008 року, №ОУ-1512/5 від 19 грудня 2008 року, податковими накладними від 08 грудня 2008 року №209 на загальну суму 45518,40 грн. (в тому числі ПДВ -7586,40 грн.), від 22 грудня 2008 року №212 на загальну суму 11379,60 грн. (в тому числі ПДВ -1896,60 грн.), від 28 серпня 2008 року №145 на загальну суму 30305,59 грн. (в тому числі ПДВ -5050,93 грн.), від 09 липня 2008 року №111 на загальну суму 74782,20 грн. (в тому числі ПДВ -12463,70 грн.), від 23 липня 2008 року №126 на загальну суму 121222,37 грн. (в тому числі ПДВ -20203,73 грн.), від 30 липня 2008 року №129 на загальну суму 75454,19 грн. (в тому числі ПДВ -12575,70 грн.), від 30 травня 2008 року №67 на загальну суму 301816,77 грн. (в тому числі ПДВ -50302,80 грн.), від 14 квітня 2008 року №50 на загальну суму 299128,80 грн. (в тому числі ПДВ -49854,80 грн.), банківськими виписками про перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025»за виконані ремонтно-оздоблювальні роботи.

Крім того, реальність вчинення угоди між позивачем та ТОВ «Клондайк»підтверджується видатковою накладною від 19 червня 2009 року №КЛ-1706/01 на систему вентиляції DAIKIN RZQ 200 B8W1B вартістю 82020,00 грн., в тому числі ПДВ -13670,00 грн., податковою накладною №1906/01 від 19 червня 2009 року, а також актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів по ТОВ «Експо-Плюс»від 30 червня 2009 року.

Натомість, під час проведення перевірки відповідачем не перевірялась фактична наявність придбаної системи вентиляції, а також виконання ремонтно-оздоблювальних робіт в приміщеннях позивача.

Приймаючи до уваги, що згідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, перевірка позивача проведена згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого з ОВС слідчого управління податкової міліції ДПА України підполковника податкової міліції Небелюк В.І. від 21 березня 2011 року по кримінальній справі №69-0105, доказів щодо набрання законної сили рішенням суду за зазначеною кримінальною справою не надано, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2011 року №00001332307/0 прийнято в порушення вимог п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку -ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025» та ТОВ «Клондайк», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару, виконання робіт та проведення оплати за них, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2011 року №00001332307/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62266,20 грн., у тому числі 49813,00 грн. за основним платежем та 12453,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій, не доведено факт безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025» та ТОВ «Клондайк», відповідно, по виконанню ремонтно-оздоблювальних робіт та з придбання товару (системи вентиляції DAIKIN RZQ 200 B8W1B), не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірного відображення в податковому обліку позивача зазначених операцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 21 травня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.