Ухвала
від 18.12.2013 по справі 2а-13670/11/2670
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/35342/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012

у справі № 2а-13670/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо-Плюс»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експо-Плюс» (надалі - позивач, ТОВ «Експо-Плюс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС), у якому просило суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 № 00001332307/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012, адміністративний позов ТОВ «Експо-Плюс» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 10.08.2011 № 00001332307/0 .

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Експо-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ КФ «Престиж-Трейд», ТОВ «КФ «Аккона-Плюс», ТОВ «Сітілайн», ТОВ «Універсалсервіс-ЛТД», ТОВ «Фагот», ТОВ «Ксоракс», ПП «Нота Плюс», ТОВ «Аверт-Сейл», ТОВ КФ «Універсал-Трейд», ТОВ «Стройбудмастер», ТОВ «Матрікс-Люкс», ТОВ ФК «Фагот», ЗАТ «МПК», ПП «Урай», ПП «ТЕК», ТОВ «Клондайк», ТОВ «Сільва та Гавана Груп», ТОВ «Укрспецстрой-СК», ПП «Афіна Інтернешл»та ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025» за період з 01.01.2007 по 31.12.2009.

За результатами перевірки 29.07.2011 складено акт № 363/1-23-70-35509577 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частин 1, 5 ст. 203, частин 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, що призвело до завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації з податку на додану вартість) у сумі 136 256,00 грн., а також до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 49 813,00 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 № 00001332307/0, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 266,20 грн., у тому числі 49 813,00 грн. основного платежу та 12 453,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірність свого рішення, не було надано належних та допустимих доказів нікчемності угод, укладених позивачем з ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025» та ТОВ «Клондайк», фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача та існування інших обставин, які б свідчили про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, реальність виконання угоди між позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025» підтверджується договором від 07.04.2008 № 1 на виконання робіт з додатками від 14.04.2008 № 1, від 27.05.2008 № 2 від 27.07.2008 № 3, від 03.12.2008 № 5, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.07.2008 № ОУ-1803/10, від 09.07.2008 № ОУ-1803/8, від 27.08.2008 № ОУ-2308/7, від 19.12.2008 № ОУ-1512, податковими накладними від 08.12.2008 № 209 на загальну суму 45 518,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 7 586,40 грн.), від 22.12.2008 № 212 на загальну суму 11 379,60 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 1 896,60 грн.), від 28.08.2008 № 145 на загальну суму 30 305,59 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 5 050,93 грн.), від 09.07.2008 № 111 на загальну суму 74 782,20 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 12 463,70 грн.), від 23.07.2008 № 126 на загальну суму 121 222,37 грн. (в тому числі податок на додану вартість -20 203,73 грн.), від 30.07.2008 № 129 на загальну суму 75 454,19 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 12 575,70 грн.), від 30.05.2008 № 67 на загальну суму 301 816,77 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 50 302,80 грн.), від 14.04.2008 № 50 на загальну суму 299 128,80 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 49 854,80 грн.), банківськими виписками про перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025» за виконані ремонтно-оздоблювальні роботи.

Реальність виконання угоди між позивачем та ТОВ «Клондайк» підтверджується видатковою накладною від 19.06.2009 № КЛ-1706/01 на систему вентиляції DAIKIN RZQ 200 B8W1B вартістю 82 020,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 13 670,00 грн., податковою накладною від 19.06.2009 № 1906/01, а також актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів по ТОВ «Експо-Плюс» від 30.06.2009.

Також позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість в складі ціни товару за результатами взаємовідносин з ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025» та ТОВ «Клондайк».

Отже, первинними документами підтверджено реальність господарських операцій за договорами, укладеними із ТОВ «Будівельно-монтажне управління-025» та ТОВ «Клондайк».

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що обґрунтованих підстав вважати вищевказані господарські операції такими, що не мають реального характеру, немає.

Тому віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаних послуг є правомірним. Платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість до складу свого податкового кредиту, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (постачальників та їх контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом. Зазначена функція на платника податку чинним законодавством не покладена, що унеможливлює зменшення позивачу суми податкового кредиту у випадку недотримання його контрагентами та їх постачальниками обов'язків перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість. Водночас, право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджено належними та допустимими доказами, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».

А відтак, суди попередніх інстанцій законно та обґрунтовано визнали протиправними та скасували податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 10.08.2011 № 00001332307/0.

З огляду на наведене вище, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права. Зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 у справі № 2а-13670/11/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна

Дата ухвалення рішення18.12.2013
Оприлюднено16.01.2014

Судовий реєстр по справі —2а-13670/11/2670

Ухвала від 02.11.2011

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 29.09.2011

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 17.10.2011

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 18.12.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Лосєв А.М.

Ухвала від 15.05.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мацедонська В.Е.

Постанова від 10.01.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні