Постанова

від 18.06.2012 по справі 5002-19/3838-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 5002-19/3838-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючий Дерепа В.І. Кривда Д.С. за участю представників: позивачаБальвінська Т.С., представник відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) третіх осіб 1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) 2) Лисенко Я.О., представник розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЄвпаторійської міської ради на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 року у справі№ 5002-19/3838-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомЄвпаторійської міської ради доДочірнього підприємства "Центральна курортна поліклініка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", треті особи: 1.Управління архітектури та містобудування Євпаторійської міської ради, 2.Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", пророзірвання договору та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 15.06.2012 року, відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 14.05.2012 № 26-р сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Дерепа В.І., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 року у справі № 5002-19/3838-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим.

Євпаторійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дочірнього підприємства "Центральна курортна поліклініка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009 року, загальною площею 287,00 кв.м. за кадастровим номером 0110900000:01:003:0033, розташованої за адресою: м.Євпаторія, вул.Горького, набережна, для обслуговування пляжу, зареєстрований у Кримській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель зроблений запис від 17.08.2009 року за № 040900200116; а також зобов'язання відповідача повернути позивачу вказану земельну ділянку у тому ж стані, що її було отримало.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2011 року (суддя Мокрушин В.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 року (судді: Воронцова Н.В. -головуючий, Фенько Т.П., Заплава Л.М.) в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Євпаторійська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України "Про оренду землі", Цивільного та Земельного кодексів України.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 06.02.2009 року між Євпаторійською міською радою (Орендодавець) та Дочірнім підприємством "Центральна курортна поліклініка" Закритого акціонерного товариства лікувально -оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"(Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого Орендодавець на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 29.12.2008 року № 5-39/86 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською радою за кадастровим № 0110900000:01:003:0033, за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вулиця Горького, набережна.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 287,00 квадратних метрів відповідно до прикладених: плану (схеми) земельної ділянки, технічної документації, акту визначення меж земельної ділянки в натурі, кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та установлених земельних сервітутів, у тому числі забудовані землі окремих категорій за їх складом, та видами угідь -землі рекреації. На земельній ділянці розташований туалет; - під'їзд до ділянки -набережна; - зелені насадження -відсутні (п.2-3 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування пляжу. Цільове призначення земельної ділянки -рекреаційне (п.12-13 Договору).

Згідно п.22 Договору Орендодавець має право, зокрема вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з Договором оренди землі; у випадку, якщо Орендарем на земельній ділянці був встановлений тимчасовий об'єкт, вимагати від Орендаря проведення його демонтажу, або відшкодування витрат на його демонтаж.

Пунктом 26 Договору визначені обв'язки Орендаря, такі як: забезпечити використання земельної ділянки за цільовим призначенням; дотримуватись режиму використання земель природно -заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико -культурного призначення.

Відповідно до п.30 дія Договору припиняється шляхом його розірвання: за згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором; випадкового знищення або пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; у разі виявлення недоліків переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором; з інших підстав визначених законом.

Перевірками проведеними Управлінням архітектури і містобудівництва Євпаторійської міської ради, встановлено, що відповідач не використовує передану в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням. З метою забезпечення безпеки людей на пляжі за період 2010-2011 р.р. Управлінням архітектури і містобудівництва Євпаторійської міської ради на адресу відповідача було направлено 6 приписів про демонтаж аварійних будівель (№ 62 від 22.04.2010 р., № 172 від 06.12.2010 р., № 185 від 23.12.2010 р., № 24 від 27.01.2011 р., № 56 від 21.03.2011 р., № 96 від 20.04.2011 р.), які станом на день звернення до суду із даним позовом не виконані.

Позивач звертався до відповідача з пропозицією про добровільне розірвання Договору оренди землі та повернення спірної земельної ділянки раді, однак відповідач у добровільному порядку відмовився розірвати та повернути земельну ділянку, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Отже, предметом доказування у справі є наявність підстав для дострокового розірвання договору на вимогу позивача за рішенням суду внаслідок порушення відповідачем умов договору, що передбачено нормами статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно частини 1 статті 25 Закону орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Статтею 32 Закону встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Однак, як зазначено судами попередніх інстанцій, доказів використання земельної ділянки не за цільовим призначенням матеріали справи не містять.

Зокрема, судами встановлено, що у пункті 13 договору оренди земельної ділянки та технічній документації по відводу зазначеної земельної ділянки, вказано, що цільове призначення ділянки -для рекреаційного використання (УКЦВЗ -1.17).

Відповідно до 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки -це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Рекреаційна діяльність -це діяльність, спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо (пункт 1.1 Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 330 від 22.06.2009р.)

При цьому встановлено, що відповідачем було здійснено будівництво медичного пункту літер "Г", розташований за адресою: м.Євпаторія, вул.Горького, 1 "б", загальною площею 47 кв.м. та площею забудови 66,6 кв.м., а також медичного пункту літер "Е", загальною площею 47 кв.м. та площею забудови 66,6 кв.м., розташований за адресою: м.Євпаторія, вул.Горького, 1 "в", що повністю відповідає вимогам ст. 50 ЗК України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2004 року у справі № 2-20/16606-2004 за позовом Дочірнього підприємства "Центральна курортна поліклініка" Закритого акціонерного товариства лікувально -оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Євпаторійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання права власності, спонукання провести реєстрацію права власності, позов задоволено. Визнано за відповідачем по даній справі право власності на об'єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі -медичний пункт літер "Г", розташований за адресою: м.Євпаторія, вул.Горького, 1 "б", загальною площею 47 кв.м. та площею забудови 66,6 кв.м., а також медичний пункт літер "Е", загальною площею 47 кв.м. та площею забудови 66,6 кв.м., розташований за адресою: м.Євпаторія, вул.Горького, 12 "в". Вирішено спонукати Євпаторійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати право власності на вказаний об'єкт.

Таким чином, як зазначено судами, факт нецільового використання відповідачем орендованої земельної ділянки позивачем не доведено.

При цьому, як вірно враховано судом апеляційної інстанції, факт порушення земельного законодавства, зокрема щодо нецільового використання земельної ділянки, повинен підтверджуватись актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним вищевказаним органом, у встановленому порядку та тільки останні можуть підтвердити сам факт порушення земельного законодавства, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Проте, допустимі докази в підтвердження позовних вимог, зокрема, акт порушення вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства) органу, який здійснює контроль за дотриманням земельного законодавства в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, були розглянуті та обґрунтовано відхилені господарським судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Євпаторійської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 року у справі № 5002-19/3838-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий Н. Капацин

Судді В. Дерепа

Д. Кривда