Рішення

від 20.03.2012 по справі 2/5007/73/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" березня 2012 р. Справа № 2/5007/73/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Биков В.М. - головний лікар, виписка з наказу від 25.05.10р. № 169-сл

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 01.01.10р.

від третьої особи: ОСОБА_3, дов. від 03.01.12р. № 03/12

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівської районної санітарно - епідеміологічної станції (м.Бердичів Житомирської області)

до Приватного підприємства "Макро" (м.Житомир)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м.Житомир)

про стягнення 23252,56 грн.

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання Приватного підприємства "Макро" в особі Бердичівської філії звільнити орендоване приміщення загальною площею 180,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, а також просив стягнути на свою користь з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за безпідставне користування приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що становить 9165,36 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.09.11р. позов задоволено частково - зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення загальною площею 180,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в частині стягнення 9165,36 грн. неустойки залишено без розгляду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду України від 01.12.11р. рішення від 19.09.11р. в частині залишення позову без розгляду скасовано і в цій частині справу направлено на розгляд до господарського суду Житомирської області.

У зв'язку з цим, господарський суд розглядав позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідача неустойки в сумі 9165,36 грн.

Заявою, яка надійшла на адресу господарського суду 14.03.12р., позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути на свою користь з відповідача 23252,56 грн. неустойки (т.2 а.с.13,14).

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, передбачені ст.22 ГПК України права позивача, а також, що вказана заява оплачена судовим збором, розгляд справи здійснено з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в сумі 18787,01 грн. неустойки, а також зазначив, що відповідачем після подачі позову до суду сплачено 4465,55 грн.

Відповідач відзиву на позовні вимоги, що розглядались, не подав, його представник в судовому засіданні проти вимог про стягнення неустойки заперечив, посилаючись на її погашення.

Третя особа в письмових поясненнях від 05.03.12р. № 03/707 та її представник в судовому засіданні підтримали позицію позивача (т.2 а.с.9).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.04р. між Бердичівською районною санітарно-епідеміологічною станцією (далі-позивач) та Бердичівською філією Приватного підприємства "Макро" був укладений договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого позивач (орендодавець) передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 180,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Бердичівської районної санітарно-епідеміологічної станції (т.1 а.с.9,10).

Відповідно до пп.8.1 договору, строк дії даного договору встановлено з 01.03.04р. по 01.03.05р.

Згідно з пп.8.5 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором.

Вказаний договір був пролонгований до 01.03.11р., таким чином договір оренди припинив свою дію з 01.03.11р.

Факт припинення дії договору встановлений рішенням господарського суду Житомирської області від 19.09.11р. у даній справі (т.1 а.с.63,64) та підтверджений Рівненським апеляційним господарським судом (т.1 а.с.126-128).

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про стягнення на свою користь з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за безпідставне користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, позивач посилається на ст.785 ЦК України.

Господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за безпідставне користування приміщенням огрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.09.11р. у даній справі було задоволено вимогу позивача про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення загальною площею 180,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з припиненням з 01.03.11р. договору оренди від 01.03.04р.

Відповідно до пп.3.1 договору оренди від 01.03.04р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням Житомирської обласної ради від 29.02.2000р. і становить 722,4 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа з урахуванням щомісячного коефіцієнту інфляції та податку на додану вартість.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно даних позивача, станом на день розгляду справи відповідач свої зобов'язання щодо звільнення та повернення орендованого приміщення позивачу не виконав (т.2 а.с.13,14).

На цій підставі позивачем було нараховано відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщення за період з березня 2011р. по березень 2012р. в сумі 23252,56 грн. (т.2 а.с.17).

При цьому, позивачем зазначено, що відповідачем було сплачено кошти в сумі 4465,55 грн. (т.2 а.с.19).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач доказів сплати неустойки не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідача стягується на користь позивача 18171,80 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за безпідставне користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

В частині стягнення 4465,55 грн., сплачених відповідачем після подачі позову, провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

В частині стягнення 615,21 грн. неустойки за березень місяць 2012р. відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування суми за повний місяць. Стягненню підлягає неустойка по день прийняття рішення у справі, тобто по 20.03.12р.

Заперечення представника відповідача господарський суд вважає такими, що суперечать чинному законодавству та укладеному договору оренди від 01.03.04р.

Судові витрати, судовий збір та витрати на інформайіно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Макро", м.Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а, ідентифікаційний код 32075810:

- на користь Бердичівської районної санітарно-епідеміологічної станції, 13300, м.Бердичів Житомирської області, вул.Володимирська 12, ідентифікаційний код 01991814 - 18171,80 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за безпідставне користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, 1668,91 грн. сплачених державного мита і судового збору та 114,87 грн. сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 4465,55 грн., сплачених відповідачем після подачі позову до суду провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.12р.

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 1 прим. у справу.