Рішення

від 14.06.2012 по справі 21/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/39 14.06.12

За позовом Підприємтва з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «ТЕК ОИЛ»

Треті особи без 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Томкет Груп»

самостійних вимог 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Сервіс»

на предмет спору

Про повернення майна з чужого незаконного володіння 2 968 000,00 грн.

Головуючий суддя: Шевченко Е.О.

Суддя: Сташків Р.Б.

Суддя: Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 - представник (дов. №143 від 08.11.2011р.)

ОСОБА_2 -представник (дов. №40 від 19.03.2011р.)

ОСОБА_3 -представник (дов. №124 від 11.10.2011р.)

Від відповідача ОСОБА_4 -представник (дов. №2 від 01.02.2012р.)

ОСОБА_5 -представник (дов. №4 від 01.02.2012р.)

Третя особа 1 не з'явився

Третя особа 2 ОСОБА_6 -представник (дов. від 24.02.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»(далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельним дім «ТЕК ОИЛ»(далі по тексту відповідач) та просить зобов'язати відповідача повернути майно з його незаконного володіння -263 560,00 кг бензину моторного, марки А-95 Євро (що відповідає ДСТУ 4839:2007) позивачеві, а також стягнути з відповідача суму судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Сервіс»був укладений Договір поставки нафтопродуктів №11/18 від 10.01.2011р., за умовами якого він зобов'язався поставити нафтопродукти ТОВ «М-Сервіс». Здійснення поставки нафтопродукту -бензину марки А-95 відбулося у відповідності до письмових заявок ТОВ «М-Сервіс». Перевізником виступив відповідач, державні номери транспортних засобів якого були зазначені ТОВ «М-Сервіс» у заявці, а саме:

- автомобіль НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2;

- автомобіль НОМЕР_3, причіп НОМЕР_8;

- автомобіль НОМЕР_9, причіп НОМЕР_4;

- автомобіль НОМЕР_15, причіп НОМЕР_5;

- автомобіль НОМЕР_14, причіп НОМЕР_6;

- автомобіль НОМЕР_11, причіп НОМЕР_7.

Протягом 21.01.2011р. та 24.01.2011р. позивачем завантажено нафтопродукти в кількості 263 560,00 кг бензину марки А-95 Євро на транспортні засоби, державні номери яких зазначені в заявці ТОВ «М-Сервіс». Як зазначає позивач, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2011р. №20/64, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011р., підтверджено факт неотримання ТОВ «М-Сервіс»товару, що був відвантажений позивачем в транспортні засоби відповідача. У зв'язку з тим, на думку позивача, що Господарським судом міста Києва встановлений факт неотримання нафтопродуктів ТОВ «М-Сервіс»і встановлена відсутність переходу права власності на відвантажені нафтопродукти до відповідача, вказані нафтопродукти - бензин моторний, марки А-95 Євро, що перейшов до відповідача у злочинний спосіб, не з вини позивача, належить позивачеві на праві приватної власності і підлягає обов'язковому поверненню з володіння відповідача до законного власника позивача на підставі ст. 387, ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У письмовому відзиві відповідач зазначає, що між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Томкет Груп»був укладений Договір про надання транспортних послуг №9/11. На підставі заявок ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Томкет Груп»ним в період з 21.01.2011р. по 24.01.2011р. надано ТОВ «Томкет Груп» послуги з перевезення 345 427,00 кг бензину моторного, марки А-95 від вантажовідправника -позивача до вантажоодержувачів -контрагентів ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Томкет Груп». Нафтопродукти були добровільно відвантажені позивачем в транспорті засоби відповідача, жодних підстав сумніватися у законності господарської операції з придбання та перевезення нафтопродуктів у робітників (водіїв) відповідача не було. Факт надання відповідачем послуг з перевезення вантажу в інтересах третьої особи підтверджується заявками на доставку нафтопродуктів; товаротранспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, що були оформлені позивачем; подоржніми листами вантажних автомобілів; посвідченнями про відрядження водіїв транспортних засобів; реєстром надання автотранспортних послуг по перевезенню нафтопродуктів за 21.01.2011р. -24.01.2011р.; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №54 від 24.01.2011р.; довідкою ПАТ «Альфа-Банк»від 02.02.2012р. про сплату ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Томкет Груп»на користь відповідача вартості наданих транспортних послуг по Договору про надання транспортних послуг №9/11 у сумі 60 350,00 грн. Також відповідач зазначає, що позивачем документально не доведено, що він є власником витребуваного майна (не передав право власності іншим особами), а також той факт, що майно знаходится на даний час у відповідача. Відповідач ввважає, що на підставі діючого законодавства України майно, наділене родовими ознаками (263 560,00 кг бензину марки А-95) не може бути предметом віндикаційного позову, а матеріально-правова вимога про його витребування не може бути заявлена до особи перевізника, що ніколи не володів цим майном та на даний час жодного відношення до нього немає.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.01.2012р. та від 16.02.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Томкет Груп»(далі по тексту третя особа 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Сервіс»(далі по тексту третя особа 2).

Третя особа 1 письмових пояснень щодо суті заявлених позовних вимог суду не надала.

Третя особа 2 надала суду письмові пояснення та зазначає, що транспортні послуги ТОВ «Торговий дім «Тек ОИЛ»не замовляла та не оплачувала.

Ухвалам Господарського суду міста Києва від 24.01.2012р. та від 16.02.2012р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України в межах строку, встановленого чинним законодавством України, у зв'язку з залученням до справи третіх осіб та витребуванням додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012р. розгляд справи судом відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.02.2012р., враховуючи заяву судді Шевченка Е.О. щодо колегіального розгляду справи №21/39, визначено склад колегії для розгляду даної справи: Головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Гавриловська І.О., Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012р. розгляд справи відкладено на 05.04.2012р., з огляду на неявку в судове засідання представника третьої особи 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2012р. продовжено строку розгляду по справі та відкладено розгляд відповідно до ст. 77 ГПК України для вивчення матеріалів справи.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 07.06.2012р., з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. перебував на лікарняному, справу передано на розгляд колегії у складі: Головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Гавриловська І.О., Нечай О.В.

07.06.2012р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Гавриловська І.О., Нечай О.В. прийняла до свого провадження справу №21/39 та призначила її до розгляду на 07.06.2012р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 13.06.2012р., з огляду на те, що суддя Сташків Р.Б. вийшов з лікарняного, справу вирішено розглянути у складі колегії: головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Сташків Р.Б., Гавриловська І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2012р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Сташків Р.Б., Гавриловська І.О. прийняла до свого провадження справу №21/39 та призначила її до розгляду на 14.06.2012р.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 05.04.2012р., 24.05.2012р., 07.06.2012р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2011р. між Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Сервіс»укладено Договір №11/18 поставки нафтопродуктів, за умовами якого позивач зобов'язався передати нафтопродукти у власність третьої особи 2, а третя особа 2 зобов'язалась прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою Договір, укладений між позивачем та третьою особою 2, є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Пунктом 1.2. Договору поставки сторони визначили, що асортимент, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 1.5. Договору поставки поставка товару може здійснюватися на наступних базових умовах (правила «Інкотермс»в редакції 2000р.):

- при відвантаженні залізничним транспортом «СРТ станція призначення»;

- при відвантаженні автомобільним транспортом, наданим позивачем, «СРТ місце призначення»;

- при відвантаженні автомобільним транспортом, наданим третьою особою 1, FCA назва місця».

Відповідно до п. 2.3. Договору поставки товар підлягає поставці після підписання сторонами додаткових угод по кожній партії товару, в якій в обов'язковому порядку вказуються: ціна товару, умови його поставки та оплати.

19.01.2011р. позивачем був виставлений третій особі 2 рахунок-фактура №KV-0000127 від 19.01.2011р. на оплату бензину А-95 Євро в кількості 165,000 тон за ціною 9 333,333333 грн. на загальну суму 2 968 000,00 грн. та з зазначенням підстави оплати Договір №11/18.

20.01.2011р. та 23.01.2-11р. від третьої особи 2 позивачеві факсимільним зв'язком надійшли заявки, за якими третя особа 2 просила позивача здійснити відвантаження бензину автомобільного 95 Євро, наступним автотранспортом:

- НОМЕР_1-НОМЕР_10, 31560 куб.м.;

- НОМЕР_3-НОМЕР_12, 31635 куб.м;

- НОМЕР_9-НОМЕР_4, 35975 куб.м.;

- НОМЕР_15-НОМЕР_5, 35985 куб.м.;

- НОМЕР_14- НОМЕР_6, 31500 куб.м;

- НОМЕР_13-НОМЕР_7, 31965 куб.м.

24.01.2011р. від третьої особи 2 позивачеві факсимільним зв'язком надійшла заявка, в якій він просив в автомобіль НОМЕР_15-НОМЕР_5, який вказаний раніше в заявці, що направлена 23.01.2011р., завантажити бензин автомобільний 95 Євро в наступні секції: 1. 10010 куб.м., 3010 куб.м., 6546 куб.м.

Як вбачається з умов Договору поставки, а саме п. 7.3. Договору при виконанні даного Договору сторони допускають використання факсимільного, телеграфного зв'язку, а також електронної пошти. Документи, передані з використанням такого зв'язку, будуть мати юридичну силу в разі наявності інформації про отримання таких документів чи згоди з ними сторони, що отримує такий документ.

Враховуючи положення п.7.3. Договору поставки, а також відсутність заперечень позивача, який отримував заявку по факсимільному зв'язку, суд приходить до висновку, що заявка, передана третьою особою 2 факсом, має юридичну силу.

Таким чином, шляхом виставлення позивачем третій особі 2 рахунку-фактури №KV-0000127 від 19.01.2011р. на оплату бензину А-95 Євро та направлення третьою особою 2 позивачеві заявок на поставку даного продукту сторони уклали додаткову угоду до Договору поставки, якою встановили предмет поставки, кількість товару та його ціну.

Отже, у зв'язку з укладенням позивачем та третьою особою 2 Додаткової угоди до Договору поставки, виставленням позивачем рахунку-фактури на оплату та направленням третьою особою 2 заявок на поставку товару у позивача та третьої особи 2 виникли взаємні права та обов'язки щодо поставки бензину А-95 Євро в кількості в кількості 265,000 тон позивачем та оплати цього товару третьою особою 2 на суму 2 968 000,00 грн.

На виконання умов Договору поставки, Додаткової угоди до Договору поставки, заявки третьої особи 2 позивач здійснив відвантаження бензину А-95 Євро по наступним товарно-транспортним накладним на відпуск нафтопродуктів (нафти):

- №093368 від 21.01.2011р., №ОN1-000276 від 21.01.2011р. - 24 350 кг нафтопродуктів (автомобіль НОМЕР_13 -НОМЕР_7);

- №093373 від 21.01.2011р., №ОN1-000281 від 21.01.2011р. -24 224 кг нафтопродуктів (автомобіль НОМЕР_14 -НОМЕР_6);

- №093380 від 21.01.2011р., №ОN1-000288 від 21.01.2011р. - 27 414 кг нафтопродуктів (автомобіль НОМЕР_15 -НОМЕР_5);

- №093381 від 21.01.2011р., №ОN1-000289 від 21.01.2011р. -27 405 кг нафтопродуктів (автомобіль НОМЕР_9-НОМЕР_4);

- №093383 від 21.01.2011р., №ОN1-000291 від 21.01.2011р. -24 106 кг нафтопродуктів (автомобіль НОМЕР_3-НОМЕР_8);

- №093384 від 21.01.2011р., №ОN1-000292 від 21.01.2011р. -24 048 кг нафтопродуктів (НОМЕР_1-НОМЕР_10);

- №093392 від 24.01.2011р., №ОN1-000300 від 24.01.2011р. -24 186 кг нафтопродуктів (НОМЕР_3-НОМЕР_8);

- №093394 від 24.01.2011р., №ОN1-000302 від 24.01.2011р. -24 442 кг нафтопродуктів (НОМЕР_13-НОМЕР_7);

- №093398 від 24.01.2011р., №ОN1-000306 від 24.01.2011р. -24 125 кг нафтопродуктів (НОМЕР_1-НОМЕР_10);

- №093401 від 24.01.2011р., №ОN1-000309 від 24.01.2011р. -24 309 кг нафтопродуктів (НОМЕР_14-НОМЕР_6);

- №093404 від 24.01.2011р., №ОN1-000312 від 24.01.2011р. -14 951 кг нафтопродуктів (НОМЕР_15-НОМЕР_5).

Таким чином, позивачем було відвантажено на автомобілі, державні номерні знаки яких вказані в заявках третьої особи 2, нафтопродуктів -бензину А-95 Євро, в кількості 263 560,00 кг.

З наведеного суд приходить до висновку, що позивач, виконуючи умови Договору поставки та Додаткової угоди до нього, здійснив завантаження нафтопродуктів -бензину А-95 Євро на автомобілі відповідача, державні номерні знаки яких були вказані в заявках третьої особи 2 та вказані в цих заявках як такі, на які позивач повинен здійснити завантаження товару. Дані заявки, як вказано вище, мають юридичну силу.

Пунктом 2.4. Договору поставки встановлено, що товар вважається поставлений позивачем та прийнятим відповідачем за кількістю та якістю у відповідності до умов Договору та додаткових угод до нього, а також згідно паспорту яксоті, виданому виробником. Право власності на товар переходить до покупця (третьої особи 1 по справі) з моменту передачі постачальником (позивачем по справі) товару вантажоперевізнику чи вантажовідправнику покупця, чи покупцю в залежності від базису поставки товару, що закріплений у відповідній додатковій угоді до даного Договору та підтверджується відповідною відміткою в залізничній чи товаро-транспортній накладній.

Отже, завантаживши нафтопродукти на автомобілі, вказані в заявках третьої особи 2, на підставі п. 2.4. Договору поставки позивач передав право власності на ці нафтопродукти -бензин А-95 Євро в кількості 263 560,00 кг третій особі 2 в момент передачі його вантажоперевізнику.

При цьому суд відмічає, що докази оплати третьою особою 2 нафтопродуктів -бензину марки А-95 Євро в кількості 263 560,00 кг в матеріалах справи відсутні.

Платіжним дорученням №47 від 20.01.2011р. на суму 2 968 000,00 грн. третя особа 2 перерахувала позивачеві грошові кошти за дизпаливо. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2011р. по справі №20/64 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Сервіс»до Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»про стягнення 3 043 135,12 грн., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011р., сплачені грошові кошти платіжним дорученням №47 від 20.01.2011р. за дизельне паливо були стягнуті з ПІІ «Лукойл-Україна»на користь ТОВ «М-Сервіс»на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Заявляючи позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «ТЕК ОИЛ», позивач вказує на те, що оскільки бензин марки А-95 Євро вантажоперевізником не передано третій особі 2, право власності на нафтопродукти залишилось за ним і на підставі ст. 387, ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, як власник, просить зобов'язати відповідача, як перевізника, повернути бензин марки А-95 Євро з його незаконного володіння.

Відповідно до п. 2.5. Договору поставки ризик випадкової загибелі, втрати, псування товару покупець (третя особа 1) несе з моменту переходу до неї права власності на товар.

Таким чином, з моменту завантаження нафтопродуктів третя особа 2 відповідно до п. 2.5. Договору несе ризик випадкової загибелі, втрати, псування товару.

У відповідності до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Отже, законодавцем передбачено саме право власника майна на віндикаційний позов, тоді, як встановлено вище, в момент передачі бензину марки А-95 Євро в кількості 263 560,00 кг вантажоперевізнику (завантаження нафтопродуктів на автомобілі, вказані в заявках третьої особи 2) позивач передав право власності на товар третій особі 2, а тому підстав витребовувати це майно у відповідача на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України у позивача немає.

За таких обставин, право вимоги у позивача на витребування майна з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ТЕК ОИЛ», відсутнє, оскільки, поставивши нафтопродукти (передавши право власності на товар) третій особі 2, у нього виникає право вимагати від третьої особи 2 сплатити за цей товар.

Судовий збір підлягає стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Суддя Р.Б. Сташків

Суддя І.О. Гавриловська